Російський диктатор Володимир Путін суттєво змінив свій підхід до монетарної політики країни, відмовившись від багаторічної практики утримання від публічного тиску на Центробанк РФ. 
Про це пише
Bloomberg.
Упродовж двох тижнів у липні він двічі публічно заявив про необхідність пом'якшення умов кредитування, після чого регулятор під керівництвом Ельвіри Набіулліної знизив ключову ставку на 25 базисних пунктів – до 14%.
За даними джерел, рішення про зниження ставки далося важко та супроводжувалося гострими дискусіями у Центробанку. На рішення вплинув не лише прямий сигнал із Кремля, а й активні нарікання великого бізнесу та очільників державних банків, які скаржилися на непідйомну вартість запозичень і загрозу масових осінніх банкрутств. До вимог знизити ставки долучився навіть міністр фінансів Антон Сілуанов, якого раніше вважали ключовим союзником Набіулліної.
Водночас липневий крок регулятора відбувся на тлі погіршення макроекономічних показників. Банк Росії оновив свої прогнози, піднявши очікування щодо інфляції до 6%-7% на кінець року та знизивши прогноз зростання ВВП на 2026 рік до 0%-1%. Політики фактично проігнорували стрибок інфляційних очікувань населення, виправдовуючи підвищення цін на пальне тимчасовим фактором та припускаючи, що пошкоджені українськими безпілотниками нафтопереробні заводи відновлять роботу до кінця року.
Експерти наголошують, що через понад чотири роки війни проти України технократична незалежність Центробанку РФ зазнає руйнування. Економіка воєнного часу зіштовхнулася зі значним напруженням через величезні військові витрати та уповільнення зростання, а чергове випробування для монетарної політики РФ відбудеться під час вересневого засідання регулятора.
