Російська православна церква координує з ФСБ переслідування антивоєнних священнослужителів, а також використовується російськими спецслужбами як оперативна платформа для роботи на території США. 
Про це пише релігієзнавець і колишній редактор «Журналу Московської Патріархії» Сергій Чапнін у своїй новій книзі «Релігійні громади під тиском: документування релігійних переслідувань у Росії в 2022–2026 роках», опублікованій англійською мовою.
За даними дослідження, проаналізовані репресивні справи свідчать про вражаючу оперативну злагодженість між церковним керівництвом і чекістами. Прослуховування телефонних розмов і перехоплені силовиками повідомлення дослівно фігурують у матеріалах церковних судів, а державні ЗМІ та інформаційні служби патріархії проводять спільні кампанії з дискредитації неугодних кліриків, використовуючи однакові аргументи.
Крім того, співробітники ФСБ особисто відвідують місцевих єпископів для обговорення священиків, які зайняли антивоєнну позицію. З початку повномасштабного вторгнення силовики суттєво розширили моніторинг парафіяльних чатів, груп у соцмережах та особистого листування віруючих для виявлення інакодумства на ранніх стадіях.
Прикладом такого прямого втручання стала історія протоієрея Сергія Рибакова з Самари, якого митрополит особисто попередив про стеження з боку ФСБ перед тим, як заборонити йому служити. Ще одним свідченням участі спецслужб у репресіях стала справа випускників Стрітенської духовної семінарії Дениса Поповича та Микити Іванковича, яких у 2025 році звинуватили в підготовці замаху на митрополита Тихона. Кампанія з їхнього очорнення розпочалася в анонімних телеграм-каналах, пов’язаних із Московською патріархією та ФСБ, ще восени 2022 року.
Паралельно Чапнін наводить дані з документів розслідування ФБР, вилучених з ноутбука співробітника Відділу зовнішніх церковних зв’язків РПЦ Дмитра Петровського. З розсекреченого меморандуму випливає, що однією з перших ініціатив патріарха Кирила після обрання у 2009 році стало відновлення прямої співпраці з контррозвідкою ФСБ.
За оцінкою американських спецслужб, російська розвідка використовує представників РПЦ як посередників для встановлення контактів із потенційно цінними об’єктами у США.
Для залучення кліриків до оперативної роботи потрібне лише благословення патріарха, а всю координацію з силовиками здійснює спеціальний штаб усередині РПЦ. За підрахунками автора, з 2022 року репресіям у Росії зазнали десятки віруючих, а церковним покаранням за антивоєнну позицію — щонайменше 38 священиків, 17 із яких були позбавлені сану.
