Російська банківська система та економіка починають відчувати кризу ліквідності. Вкладники вже зняли з рахунків більше грошей, ніж у 2022 році, коли країну охопила паніка через війну, розв’язану Володимиром Путіним. А великий бізнес, побоюючись конфіскацій, економічної нестабільності через політику Кремля та повітряних ударів ЗСУ, активно виводить гроші за кордон.Дефіцит бюджету за липень сягнув 6,46 трлн руб., при прогнозі на весь рік у 3,8 трлн рублів, і бізнес дедалі більше побоюється вилучення коштів для фінансування війни. «Якщо уряду знадобляться гроші, Путін просто захопить активи. Йому байдуже. Думаю, саме до цього й іде справа», — сказав The Washington Post партнер одного з мільярдерів. «Це не те місце, де хочеться вести бізнес, — додав він про Росію. — Якщо є можливість вивести гроші, ти це робиш».
Крім того, «складається враження, що політична влада стає не настільки стабільною і в такий період краще тут не перебувати», — зазначив у розмові з газетою колишній високопоставлений фінансовий чиновник.
Нестабільності додає розширення обстрілів українськими дронами та ракетами. Спочатку ЗСУ били переважно по енергетичній інфраструктурі, включаючи портові термінали, що експортують нафту, НПЗ, нафтосховища та трубопроводи, а також деякі оборонні підприємства. Але в останній місяць атакам почали піддаватися й інші бізнеси.
Це насамперед склади Wildberries; на маркетплейсі, за заявами України, продаються товари подвійного призначення, які можуть бути використані у військах. За місяць під удари потрапили щонайменше 22 склади Wildberries, 19 із них згоріли значною мірою або повністю, зокрема найбільший — у підмосковному Каледіно. Загальна сума збитків компанії та продавців, чий товар згорів на її складах, може сягати близько 800 млрд рублів.
Також ЗСУ завдали удару по космічному центру в Самарі (за допомогою ракет, що там виробляються, Росія розгортає супутникове угруповання «Рассвет», яке позиціонується як аналог американської Starlink і допомагає наводити дрони та ракети), зерновим терміналам у Новоросійську, суднам у Чорному та Азовському морях. Це змусило Fesco, одного з найбільших контейнерних перевізників Росії, відмовитися від рейсів через Чорне море та призвело до зупинки експорту зернових.
Усе це обходиться бізнесменам-мільярдерам у кругленьку суму, каже компаньйон одного з них: «Їм доводиться розщедрюватися. Вони не звикли стикатися з усіма цими проблемами».
Зокрема тому, сказав WaPo один московський бізнесмен, усі, хто може, намагаються вивести гроші з країни, але робити це стає дедалі складніше.
За словами цього бізнесмена та колишнього фінансового чиновника, одним із основних каналів виведення грошей на тлі посилення державних обмежень стало відкриття брокерських рахунків у сусідніх Казахстані, Киргизстані та Вірменії. «Звідти ці гроші можна інвестувати по всьому світу», — пояснив колишній фінансовий чиновник.
За даними Банку Росії, у II кварталі відтік перевищив $9,4 млрд.
Виведення грошей великими компаніями, зокрема через побоювання можливої конфіскації, поглиблює фінансові проблеми в країні, каже колишній фінансовий чиновник. Адже це відбувається на тлі масового зняття грошей з банківських рахунків. Обсяг готівки в обігу з початку року до середини серпня збільшився в сукупному підсумку на 2,4 трлн руб. Це більше, ніж у перший рік війни (2,2 трлн руб.), коли владі довелося драконівськими обмеженнями зупиняти набіг на банки після початку вторгнення.
За прогнозом «Сбербанку», до кінця року обсяг готівки в обігу може збільшитися до 3,8 трлн руб., що стане для Росії історичним рекордом.
«Дрони літають, все горить, напруга зростає», і в людей, мабуть, спрацьовує інстинкт — гроші треба зберігати під матрацом, «а не десь у банках, звідки їх, можливо, ніколи не повернуть», міркує колишній фінансовий чиновник. Для деяких банків, за його словами, це виявилося серйозною проблемою:
вони не очікували такого і вклали весь «кеш» кудись ще, а люди приходять і знімають по півтрильйона рублів на місяць.
