43 найбільші російські експортери, до яких належать держкорпорації та компанії найбагатших мільярдерів країни, у липні різко скоротили чистий продаж іноземної валюти на внутрішньому ринку. 
Обсяг продажів становив лише $2,2 млрд – у 3,5 раза менше, ніж у червні ($7,6 млрд), і в 3,7 раза менше, ніж у липні 2025 року ($8,1 млрд). Для порівняння, у липні 2024 року цей показник сягав $12 млрд.
Така динаміка свідчить про повернення практики накопичення експортної виручки за межами росії. Великі компанії мають вагомі причини не тримати ліквідні активи всередині країни. У 2025 році влада вилучила активи приблизно на $51,5 млрд. За січень–серпень 2026 року тільки у найбільших судових справах під державний контроль уже перейшло майно щонайменше на $6,7 млрд.
Для валютного ринку це означає меншу пропозицію валюти з боку експортерів. Від початку літа 2026 року курси долара, євро та юаня зросли більш як на 20%. Євро перевищив 100 рублів, а долар наблизився до 90 рублів.
Ослаблення рубля підвищує вартість імпорту і створює додатковий інфляційний тиск. Для цб рф це також означає менше простору для зниження ставок і пом’якшення монетарної політики.
Якщо бюджетний дефіцит зростатиме ще більше, кремль може посилити контроль за експортною виручкою – від вимог щодо її репатріації до додаткового оподаткування або збільшення обов’язкових дивідендних виплат. У такому разі більшу частину витрат на підтримку рубля буде фактично покладено на експортерів.
