У Казахстані активізувалася десовєтизація. У селищі Кушмурун Костанайської області на вимогу обласного акімату демонтували пам’ятник леніну. Це рішення не було спонтанним: спроби позбутися радянського символу на центральній площі робили ще у 2015 та 2022 роках, проте прибічники срср тоді відстояли кумира. Цьогоріч обласна влада нарешті поставила в цьому питанні крапку.
Демонтаж відбувся на вимогу місцевих мешканців, які зібрали майже 400 підписів на підтримку цього рішення. Ініціативна група пояснює свою позицію тим, що радянський режим безпосередньо пов'язаний із голодомором та політичними репресіями. Кількість жертв під час «ашаршилику» (масового голоду в Казахстані на початку 1930-х років), за різними підрахунками, сягає до 2,3 млн осіб – це майже половина тодішнього населення країни. Фахівці називають ці події «казахський голодомор» на кшталт Голодомору в Україні.
Сама досить непримітна подія зі знесення пам’ятника леніну в далекому казахському селищі серйозно збентежила російських політтехнологів. Прирівнювання казахської й української трагедій в сумі з іншими складовими десовєтизації повністю руйнують російські наративи про «щасливе радянське минуле», зокрема для колишніх республік срср.
росія на всіх міжнародних рівнях позиціонує себе правонаступницею радянського союзу. Водночас актуалізація національних історій кожної держави, що утворилася після розвалу срср – з усіма їхніми катастрофами й бідами, – зводить нанівець міфологізацію радянської доби. За цією новою логікою стає очевидним, що цілі республіки насильно утримувалися під ганебним управлінням москви. Відповідно росія, яка бачить себе правонаступницею срср, має понести відповідальність.
Останнім часом процеси десовєтизації активізувалися по всій Центральній Азії, хоча в кожній країні вони мають свої особливості. Так в Киргизстані цьогоріч лунають заклики провести повну декомунізацію та дерусифікацію. Узбекистан узагалі вважають лідером у цих процесах у регіоні. Таджикистан робить акцент на зміцненні національної ідентичності й історичної самосвідомості. Туркменістан дотримується власного шляху побудови національного суверенітету в межах ізоляціоністсько-нейтральної моделі.
Попри різницю підходів, усі процеси десовєтизації (декомунізації та дерусифікації) в країнах Центральної Азії спрямовані на одну мету – знизити залежність та вплив з боку росії.
