За прогнозами експертів, у 2023 році для економіки єврозони характерними будуть висока інфляція і потенційна нестача енергії, що може зумовити скорочення виробництва і погіршення ситуації на ринку праці.
Про це повідомляє
Financial Times.
На думку майже 90% із 37 економістів, опитаних FT, єврозона вже перебуває в рецесії, а ВВП загалом скорочуватиметься протягом усього наступного року.
Як пише видання, більшість економістів заявили, що Європа, можливо, пережила найгіршу зі своїх енергетичних криз, спричинених вторгненням Росії в Україну.
"Мʼяка осінь дозволила зберегти потужності газосховищ майже на повну потужність. Однак багато хто побоюється, що перспектива нормування енергії може повернутися наступного року, особливо якщо ця зима буде надзвичайно холодною, що призведе до виснаження запасів, або якщо потоки газу з Росії ще більше скоротяться у 2023 році", - йдеться в огляді FT.
Видання доводить, що європейським країнам дійсно вдалося знизити свою залежність від імпорту російського газу, звернувшись до Норвегії, США та Близького Сходу, а також переключившись на альтернативні джерела енергії. Також очікується, що спад економіки в поєднанні зі значно вищою вартістю іпотечних кредитів в Європі спричинить радикальні зміни на ринку житла. У середньому, за прогнозами економістів, ціни на житло в єврозоні 2023 року впадуть на 4,7%.
Експерти передбачають, що економіка єврозони скоротиться трохи менш ніж на 0,01%.
"Це більш песимістично, ніж за даними Європейської комісії та Європейського центрального банку, які відповідно заявляли, що економіка ЄС наступного року зросте на 0,3% та 0,5%", - висловлює думку FT.
При цьому, інфляція в єврозоні залишатиметься вищою за цільовий рівень ЄЦБ у 2% ще як мінімум два роки. У середньому респонденти передбачають, що ціни зростуть трохи більше ніж на 6% у 2023 році та майже на 2,7% - у 2024-му.
Крім того, FT зазначає, що наступного року зростання заробітної плати становитиме 4,4%, що нижче за прогноз ЄЦБ на рівні 5,2%. У середньому, за прогнозами економістів, безробіття зросте в єврозоні з рекордно низького рівня у 6,5% у жовтні цьогоріч до 7,1% наприкінці наступного року.
