Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт російського диктатора Володимира Путіна. Видача ордеру зобов'яже диктатора з’явитися до Гааги і дати свідчення. Якщо він цього не зробить та з’явиться на території якоїсь країни, яка є стороною Римського статуту або Статуту МКС, то його можуть затримати. 
Про це
в коментарі «Главкому» розповів екссуддя Міжнародного кримінального суду (МКС) Володимир Василенко.
Якщо Путін відмовляється давати свідчення, тобто з’являтися у Гаазі, тоді він оголошується Інтерполом у міжнародний розшук.
«Для цього Суд має звернутися до Інтерполу. Але ж і Інтерпол не може приїхати до Кремля і його арештувати. Це може бути, якщо він опиниться десь за межами Росії. І якщо про це в Інтерполу буде інформація, співробітники організації можуть затримати Путіна», – сказав Василенко.
У самому тексті Римського статуту йдеться про зобов’язання сторін Римського статуту співпрацювати у питанні затримання осіб, які обвинувачуються у скоєнні міжнародних злочинів. Таким чином зобов’язання є, і ігнорування бути не може, якщо країна є членом Інтерполу.
Поки що ведеться слідство, є попередні результати поки лише прокуратури Суду. Навіть якщо без його свідчень, прокуратура Суду сформулює обвинувальний вирок і суд викликатиме Путіна до Гааги для того, щоби він брав участь у судовому засіданні, то він все одно не приїде.
Василенко також запевнив про те, що вчинення Путіним міжнародного злочину автоматично позбавляє його дипломатичного імунітету.Ним користуються певні категорії вищих посадових осіб держав тоді, коли вони не чинять міжнародних злочинів.
За словами екссудді Міжнародного кримінального суду,є і іще один важливий момент – в реальності Путін може бути притягнений до відповідальності тільки одночасно з притягненням до відповідальності Росії як держави за акт агресії.
«А це можливо у разі перемоги над Росією і краху путінського режиму. Це повинні усвідомлювати ті, хто носиться з ідеєю створити ще якийсь додатковий суд. Не можна громадськість обманювати, відволікати їхню увагу від дійсних шляхів покарання Путіна і путінської Росії», – коментує Володимир Василенко.
