Росія ймовірно повторить долю Куби й на це дуже дієво впливають міжнародні санкції. Про це заявив
в інтерв'ю «Главкому» доктор економічних наук, експрофесор Вищої школи економіки у Москві Ігор Ліпсіц.
Ліпсіц каже, санкції, введені проти Росії, знищили шанси на її нормальне майбутнє.
«Це не означає, що вони вбили країну. І Куба живе, і Венесуела живе, і Іран живе. Тільки як живуть! Усі кажуть: яка лискуча Москва! А ви знаєте, якою лискучою була Куба 1959 року? Шикарний курорт для американців, улюблене місце відпочинку, шикарні готелі, прекрасні набережні, чудові автомобілі, прекрасні магазини. А якщо подивитися на сьогоднішню Гавану – це кошмарний вигляд. Приблизно так буде з Росією. Майбутнє буде злиденне, убоге, на застарілій продукції з низькою якістю. Щось можна буде дістати по блату, можна буде як у Радянському Союзі отоварюватися через знайомого товарознавця», – сказав професор.
Професор впевнений, що санкції надзвичайно довго та вкрай негативно впливатимуть на РФ. «Цей вплив буде дуже сильним і що далі, то сильнішим, просто, тому що російська економіка старітиме, деградуватиме, втрачатиме можливості виробляти щось пристойне», – розповів Ліпсіц.
Як стверджує економіст, раніше Куба була передовою державою в Латинській Америці.
«Нам же завжди пояснювали, що Куба – це бордель і гральний дім для американців. Куба експортувала сигари, цукрову тростину. Але прийшли комуністи і країна стала злиденною. Думаю, в Росії буде приблизно так само», – заявив доктор економічних наук.
Ліпсіц також зауважив, що середньостатистичний росіянин не зрозуміє причинно-наслідкових зв'язків падіння економіки, а лише дедалі впевнюватиметься в тому, що «вороги навколо стоять кільцем і тримають Росію за горло, а Путін її рятує».
«Люди кажуть, що в СРСР ми жили, були ж уже порожні магазини, але ми ж не вмирали. Нічого, якось викручувалися. На колгоспний ринок ходили, щось купували, щось самі вирощували. Тож населення триматиметься», – сказав економіст.
За словами професора, у Кремля зараз немає жодного стратегічного бачення.
«Тільки принцип: аби день простояти та ніч протриматися. Вони на кілька місяців уперед не дивляться взагалі. У них принцип простий: вистоїмо, будемо розбиратися на уламках, руїнах. Не вистоїмо, будуть розбиратися інші», – пояснив Ліпсіц.
