За останній рік із полиць російських аптек зникло 1,3 тис. імпортних ліків, або кожний п'ятий засіб (20,3%).
Якщо в липні 2022 року в аптечному роздробі налічувалося 7,7 тис. іноземних позицій або унікальних товарних найменувань, то у липні поточного року їх залишилося 6,4 тис., підрахували аналітики DSM Group (дані дослідження публікує РБК).
Такі результати були отримані на основі даних щодо асортименту близько 45 тис. російських аптек, або більше половини аптечних установ (всього 73 тис.).
Як зазначають у DSM Group, асортимент іноземних ліків скорочується як мінімум із 2020 року. 2019 року в аптеках було доступно 8,7 тис. позицій. Усього ж за п'ять років їхня кількість скоротилася майже на 36%.
Представники аптечного ринку підтверджують тенденцію. За сім місяців цього року продаж імпортних товарних позицій скоротився в упаковках на 15–16% рік до року, каже директор саморегулівної організації Асоціація незалежних аптек (включає 217 аптечних організацій) Вікторія Преснякова.
В Асоціації нових незалежних аптек (970 організацій) також зафіксували падіння продажів, але конкретних показників не назвали.
Найбільш помітно скорочується асортимент ліків для лікування серцево-судинних захворювань, що випливає з даних аналітичної компанії RNC Pharma. За сім місяців 2023 року кількість позицій у цій групі ліків скоротилася з 570 до 550. Також із 52 до 47 зменшилася кількість антидепресантів.
Частина імпортних препаратів або офіційно залишила російський ринок, або тимчасово відсутня, пояснює Преснякова. Також ціни на деякі з них сильно зросли, що на тлі падіння доходів споживачів призводить до вибору аналогів, додала експерт.
В результаті, за словами Преснякової, аптеки переходять на більш дешевий та затребуваний асортимент. Це змушує зарубіжних виробників чистити свої портфелі та припиняти постачання низки найбільш нерентабельних препаратів, зазначає директор з розвитку RNC Pharma Микола Беспалов.
З російського ринку йдуть переважно дорогі оригінальні ліки, основна частка продажу яких припадала на держзакупівлі, уточнює гендиректор DSM Group Сергій Шуляк.
Ще одна причина зменшення кількості імпортних медикаментів — наявність багатьох препаратів у переліку життєво важливих, гранична вартість яких контролює держава, додає експерт.
За його словами, через зростання витрат виробникам стає невигідно випускати низку найменувань, що призводить до скорочення асортименту не лише імпортних, а й російських препаратів. Так, за даними DSM Group, кількість позицій ліків вітчизняного виробництва за рік скоротилася на 5% – з 12,7 тис. до 12,1 тис.
