Спроба заморозити Європу, щоб досягти поступок Україною, дорого обійшлася «Газпрому». Втративши найбільший закордонний ринок, який до війни забезпечував 80% експорту та дві третини виручки «Газпрому», російська газова монополія відкотилася майже на чотири десятиліття у минуле.
За підсумками 2023 року "Газпром" продав на експорт близько 69 млрд кубометрів газу - мінімальний обсяг з 1985 року, підрахував
Reuters. Порівняно з 2022 роком (100,9 млрд кубометрів), який уже став гіршим для компанії за всю її історію, обсяги прокачування газу за кордон скоротилися ще на третину. А якщо порівнювати з довоєнними рівнями (185 млрд кубів у 2021 році), експорт «Газпрому» згорнувся втричі.
Постачання до Європи впали до 28 млрд кубометрів — рівня другої половини 1970-х років. Для порівняння: 1975 року СРСР качав до європейських країн 19,3 млрд кубометрів на рік, а 1980-го, після укладання великого контракту з Німеччиною, — уже 54,8 млрд. Китай у 2010 році закупив трубопроводом «Сила Сибіру» рекордні 23 млрд. кубометрів. Це, втім, компенсувало лише одну восьму від колишнього експорту до Євросоюзу (180 млрд. кубів).
«Це дно, цього року ми пройдемо дно експорту та видобутку (газу), і далі від цього дна відштовхуватимемося. Погана новина в тому, що це відштовхування, додатковий приріст, буде повільним», - заявив на газовому форумі в Москві директор з досліджень та розвитку Інституту енергетики та фінансів Олексій Білогір'єв.
Кремль розраховує на Китай, пропонуючи збільшити закупівлі газу в 5 разів, до 100 млрд кубометрів на рік. Але за прогнозами, попит на імпортний газ у КНР зросте лише на 80 млрд кубів до 2030 року, і весь цей обсяг уже законтрактований, зокрема під газ із Туркменії та ЗПГ, зазначає Білогір'єв.
2024 року закінчується контракт на транзит російського газу через Україну, а це означає, що постачання до Європи можуть продовжити падіння. Відновити втрачені обсяги експорту в найближчі 10 років буде нереально, вважає головний економіст ВЕБу Андрій Клепач: «Навіть з урахуванням існуючих та запланованих контрактів із Китаєм, ми втрати майже 100 млрд кубометрів компенсувати не зможемо».
За прогнозом Білогір'єва, разом із падінням поставок до Європи також стагнуватиме експорт до Туреччини. А що буде з попитом на газ у Китаї після 2030 року – питання відкрите, продовжує експерт. Президент Володимир Путін наполегливо пропонує Пекіну збудувати новий трубопровід «Сила Сибіру-2». І хоча проект двічі протягом року обговорювався на переговорах із головою КНР Сі Цзіньїном, довгоочікуваного контракту так і не було підписано.
За даними The South China Morning Post, каменем спотикання стала ціна: російський газ, що вже купує, вдвічі дешевше, ніж Туреччина і Європа, Китай розраховує на нові знижки, а крім того, не бажає вкладати ні юаня в будівництво. Багатомільярдний рахунок за трубопровід, за ідеєю Пекіна, має повністю сплатити «Газпром».
Колись могутня держкорпорація, яка оперує найбільшими у світі доведеними запасами газу, втім, навряд чи може дозволити собі новий мегапроект. За рік, що завершився 30 червня 2023 року, «Газпром» отримав трильйон рублів чистого збитку, опинився у стані касового розриву і був змушений витратити дві третини готівкових запасів на рахунках. Видобуток «Газпрому» за підсумками першого півріччя впав на чверть порівняно з довоєнними рівнями — рекордно в історії вітчизняної газової промисловості.
Щоб залатати баланс «Газпрому», влада різко підвищує тарифи на газ у Росії. З липня 2024 року їх буде збільшено на 11,2%, а з липня 2025 року — ще на 8,2%. Накопиченим підсумком за два роки газ подорожчає для громадян на 20%, а з початку війни – на 34%.
До 2025 року «Газпром» може отримати ще трильйон рублів збитку через зниження виручки, збільшення податкового навантаження та необхідність оплачувати програму газифікації, говорив у листопаді голова комітету Держдуми з енергетики Павло Завальний. За його словами, експорту "не буде", а витрати "залишилися".
