Майже 300 компаній і фізосіб із Росії, Китаю, ОАЕ, Туреччини, Словаччини, Бельгії потрапили під санкції США за допомогу російському військово-промисловому комплексу та обхід заходів експортного контролю. Серед них уперше опинилися постачальники сировини для виготовлення вибухових речовин.
Це китайські та російські компанії, які займаються виробництвом і торгівлею бавовняною і нітроцелюлозою, що використовується під час виробництва пороху, ракетного палива та інших вибухових речовин, зазначає Bloomberg. Серед них - "АМС груп", яка, як зазначає Міністерство фінансів США, закуповує бавовняну целюлозу в Азії, Європі та Центральній Азії і працює з Казанським державним казенним пороховим заводом, що перебуває під санкціями. За співпрацю з ним також постраждала компанія "Ленахім". До цього розділу санкцій включено загалом 12 російських і дві китайські компанії.
Крім того, Міністерство фінансів США покарало гонконзьку Finder Technology за експорт 293 партій деталей для дронів та іншої електроніки, шеньчженську Juhang Aviation Technology - за постачання пропелерів, глушників сигналів, датчиків і двигунів, а Zhongcheng Heavy Equipment Defense Technology Group - за забезпечення технікою ПВК "Вагнер".
Поставки з Китаю верстатів і компонентів, що використовуються для виробництва ракет, боєприпасів, танків і бронеавтомобілів та іншої військової техніки різко зросли після візиту до Москви в березні 2023 р. голови КНР Сі Цзіньпіна. Упродовж 2022 р. постачання в Росію важливої продукції, необхідної для випуску зброї, йшло переважно через Туреччину. Цей процес повністю не припинився (так, США наразі запровадили санкції проти турецької Alpha Impex Ithalat Ve Ihracat Dis Ticaret Limited Sirketi, яка наприкінці 2023 року поставила російським клієнтам продукції на $2 млн, включно з мікросхемами, програмованими логічними інтегральними схемами та транзисторами, зокрема для військових супутників). Однак із весни 2023 р. пальму першості рішуче перехопив Китай. Про це, зокрема, свідчать дані про російський імпорт, які зібрав і проаналізував Центр стратегічних і міжнародних досліджень. Якщо у 2022 р. товарів військового та подвійного призначення з Китаю не надходило, а в січні та лютому 2023 р. потік був мінімальним, у межах $10 000, то вже в березні відбувся грандіозний стрибок - більш ніж до $250 000.
Перевівши економіку на військові рейки і навчившись обходити санкції, Росія тепер виробляє достатню кількість боєприпасів і техніки, щоб "підтримати великомасштабні бойові операції", попередив у квітні генерал Крістофер Каволі, верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі.
Тому Мінфін США покарав і безліч російських компаній, зокрема, ТОВ "Ультран електронні компоненти". Вона імпортує мікроелектроніку, зокрема деталі для використовуваних російською армією безпілотників "Орлан-10"; з червня 2022 по вересень 2023 рр.. "Ультран" завезла 71 партію інтегральних мікросхем, закуповуючи їх у гонконгської RG Solutions. Також американський Мінфін розкрив схему з придбання іноземних електронних компонентів, організовану компанією "Радіоавтоматика", що потрапила під санкції ще в березні 2022 р. Вона діяла через компанію "Новастрім" (під санкціями з вересня 2022 р.), закуповувати заборонену продукцію їй допомагали московська "Аксіома", петербурзькі "БІМлоджік" і "Глобал кей", а також бізнесмени Іван Селіверстов та Ігор Можаєв.
Під час нещодавнього візиту до Пекіна міністр фінансів США Джанет Єллен попередила, що США вживуть заходів проти будь-яких фірм, що допомагають Росії у військових закупівлях: "Компанії, зокрема й у КНР, не повинні надавати матеріальну підтримку Росії, яка веде війну, і вони зіштовхнуться із серйозними наслідками, якщо робитимуть це". Єллен також застерегла китайські банки від проведення транзакцій, що забезпечують постачання військової продукції або товарів подвійного призначення для оборонно-промислового комплексу Росії.
Під санкції також потрапила Albait Al Khaleeje General Trading з ОАЕ. Компанія, яка представляється постачальником автозапчастин, відправила в Росію понад 6800 партій заборонених вантажів, стверджує Мінфін США.
