У понеділок, 13 травня, Верховний суд Німеччини постановив, що національні служби безпеки можуть розглядати ультраправу "Альтернативу для Німеччини" (AfD) як екстремістську партію
Про це повідомляє
Reuters.
Федеральне відомство з охорони конституції (BfV), відповідальне за захист демократичного ладу Німеччини від екстремістських загроз, ще з 2021 року класифікує AfD як потенційно екстремістську партію.
Наразі це визнав і Верховний суд Німеччини, що означає, що німецькі спецслужби матимуть право проводити за партією таємне стеження, в тому числі шляхом прослуховування телефонних розмов і завербованих інформаторів усередині партії.
"Це рішення підтверджує те, про що ми говорили роками: AfD - ультраправа партія, яка хоче послабити нашу демократію і верховенство права", - заявив Фелікс Кольб, голова антиекстремістської правозахисної групи Campact.
Як стверджують у виданні, партія опинилась під посиленою увагою через расистські висловлювання її членів та звинувачення в тому, що вона переховує шпигунів та агентів Росії та Китаю.
Націоналістична та ультраправа проросійська політична партія AfD була створена у 2013 році на хвилі єврокризи. AfD засідала у бундестазі та в 15 з 16 земельних парламентів Німеччини з 2017 року.
Від початку російського вторгнення до України AFD послідовно виступають проти військової підтримки Києва. Вони різко критикують постачання німецької зброї в Україну, звинувачують уряд Німеччини в "розпалюванні війни". Щобільше, вони також просувають у своїх наративах скасування санкцій проти РФ через їхню начебто шкідливість для німецької економіки.
Поряд зі звинуваченнями свого уряду в "розпалюванні війни" праві популісти також звинувачують Україну – вже у "втягуванні" Німеччини у війну, пропонуючи тим часом сідати за стіл переговорів із Росією.
8 лютого 2023 року влада Німеччини класифікувала регіональний осередок партії "Альтернатива для Німеччини" (AfD) у землі Саксонія-Ангальт як екстремістське угруповання.
У серпні Spiegel та Insider опублікували гучне розслідування, в якому доводили, що Росія використовує AFD у своїх спробах зупинити допомогу зброєю Україні.
Публікація розслідування Correctiv про зустріч правих екстремістів і політиків з "Альтернатива для Німеччини", на якій обговорювали плани депортації мільйонів мігрантів із Німеччини, зумовила початок масових протестів проти ультраправих.
Перші демонстрації відбулися 14 січня 2024 року в Берліні й Потсдамі, у містах зібралися тисячі учасників. До акції також долучилися канцлер Німеччини Олаф Шольц і міністерка закордонних справ Анналена Бербок.
3 лютого 2024 року близько 200 тисяч людей вийшли на вулиці Німеччини на подальші акції протесту проти ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (AfD)
9 березня Аналітик Олександр Голубов прокоментував бажання депутатів від праворадикальної партії "Альтернатива для Німеччини" (AfD) поїхати в Росію спостерігати за "виборами".
13 квітня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн розкритикувала ультраправу партію "Альтернатива для Німеччини" (AfD) після звинувачення в тому, що деякі її провідні члени причетні до скандалу, пов'язаного з поширенням проросійської пропаганди.
23 квітня повідомлялось, що у Дрездені був заарештований співробітник головного кандидата на виборах до Європарламенту від AfD Максиміліан Крах за підозрою в агентурній діяльності на користь китайських спецслужб.
