Обставлений із помпою державний візит Володимира Путіна до Китаю знову завершився без ключового рішення, якого багато років чекають у Кремлі.
Хоча Путін вирушив до Пекіна лише за тиждень після інавгурації на п'ятий термін, привіз із собою майже всіх ключових урядовців уряду і говорив про «всеосяжне партнерство» та «стратегічну взаємодію», йому знову не вдалося домогтися підписання контракту на додаткові поставки російського газу і будівництво трубопроводу «Сила Сибіру-2».
Ще навесні 2023 року, коли до Москви з візитом їздив Сі Цзіньпін, Путін пропонував Китаю наростити закупівлі газу до 100 млрд кубометрів на рік, а також стверджував, що проєкт нової труби перебуває «у високому ступені готовності». Через півроку, у жовтні 2023 року, Путін сам побував у Китаї. І хоча «Силу Сибіру-2» обговорювали на переговорах, конкретних домовленостей не було.
З нової поїздки Путін знову повернувся з порожніми руками. Сі Цзіньпін не згадав російський газ у заяві за підсумками переговорів. У спільній декларації «про поглиблення відносин всеосяжного партнерства» йдеться лише про те, що Росія і Китай готові «розвивати співробітництво» в галузі «природного газу», і водночас наголошується, що воно має здійснюватися «на ринковій основі».
Проєкт трубопроводу «Сила Сибіру-2» потужністю 50 млрд кубометрів на рік обговорюється з 2015 року. І відтоді зрушити його з мертвої точки так і не вдалося. Китай зацікавлений у новому трубопроводі, запевняв, завершуючи візит, Путін: «Китайська економіка зростає, потребує енергоресурсів для підтримки зростання. Немає нічого надійнішого, ніж поставки з Росії».
За версією Путіна, Москва і Пекін досі не можуть узгодити маршрут. «Там різні маршрути ж існують. Фахівці повинні вирішити, як краще вчинити", - заявив він. Крім того, за словами Путіна, Росія запропонувала Китаю разом із газовою трубою протягнути нафтову через Монголію.
Реальна причина зволікань із «Силою Сибіру-2» полягає в тому, що Китай не бажає інвестувати жодного юаня в нову трубу, пропонуючи Росії повністю оплатити багатомільярдний рахунок за будівництво, а також вимагає знижок на російський газ, розповідали раніше знайомі з ситуацією джерела The South China Morning Post. «Пекін дуже добре розуміє, що може диктувати свої умови і що перебуває в значно сильнішій позиції, (ніж Росія)», - пояснює співрозмовник видання.
Газ, який «Газпром» з 2019 року качає трубопроводом «Сила Сибіру - 1», уже обходиться КНР майже вдвічі дешевше, ніж європейським країнам. Згідно з матеріалами бюджету Росії, у 2023 році його середня ціна становила $297,3 за тисячу кубометрів проти $501,6 для Європи і Туреччини. Цього року знижка для Китаю збільшиться до 46%, випливає з проєктування уряду: газ із «Сили Сибіру» коштуватиме $271,6 за тисячу кубометрів, а для Туреччини і Європи - $481,7.
Китайський контракт відчайдушно потрібен «Газпрому», який втратив європейський ринок, скоротив експорт газу до мінімуму з 1985 року, а також зафіксував обвал видобутку до мінімуму за три десятиліття історії компанії. За підсумками минулого року «Газпром» уперше за 25 років отримав чистий збиток за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ). А його розмір - 629 млрд рублів - став рекордним за весь час, що існує компанія.
Минулого року «Газпром» прокачав до Китаю 22 млрд кубометрів газу, що компенсувало лише одну восьму від колишнього експорту в Європу, який на піку доходив до 170-180 млрд кубометрів на рік.
