Вашингтон може підписати широкий пакет економічної та безпекової підтримки Грузії, якщо уряд країни відмовиться від дедалі більш антизахідної риторики і припинить відступ у сфері прав людини.
Про це повідомляє
Politico.
Згідно з умовами законопроекту, який цього тижня буде представлений у Конгресі конгресменом-республіканцем Джо Вілсоном, США розпочнуть переговори з Грузією про відкриття «надійного преференційного торговельного режиму» за умови виконання ключових політичних критеріїв.
Крім поліпшення доступу до американських ринків, законопроєкт закликає до лібералізації візового режиму для громадян Грузії.
Він також уповноважує чиновників розробити пакет військової підтримки для країни, включно з «наданням устаткування для безпеки та оборони, яке ідеально підходить для територіальної оборони від російської агресії, а також супутніми елементами навчання, технічного обслуговування та підтримки операцій».
Однак програма буде активована тільки в тому разі, якщо США підтвердять, що «Грузія продемонструвала значний і стійкий прогрес у відродженні демократії, про що свідчать, щонайменше, чесні та вільні вибори і збалансоване передвиборче середовище».
Як раніше повідомляло Politico, законопроєкт Вілсона передбачає запровадження індивідуальних санкцій проти політиків із правлячої партії «Грузинська мрія», а також інших чиновників, якщо вони запровадять запропонований ними законопроєкт про «іноземних агентів» у російському стилі.
Законопроєкт, який очікує остаточного голосування в парламенті наступного тижня, перш ніж стати законом, затаврує фінансовані Заходом неурядові організації, засоби масової інформації та кампанії як іноземних агентів, що, на думку критиків, буде використано для того, щоб змусити замовкнути і делегітимізувати критику на адресу уряду.
Вілсон є головою Комісії з безпеки і співробітництва в Європі, незалежної урядової установи США, яка стежить за свободою і демократією на всьому континенті. Його законопроєкт «MEGOBARI Act» (Акт про мобілізацію та розширення можливостей Грузії для зміцнення підзвітності, стійкості та незалежності) відображає застереження інших лідерів у Вашингтоні.
У квітні грузинський парламент повернувся до розгляду законопроєкту «Про прозорість іноземного впливу», який намагався ухвалити ще минулого року.
Ініціаторами документа були депутати від правлячої партії «Грузинська мрія», яка має зв'язки з Кремлем. Документ вимагає від ЗМІ та неурядових організацій, які отримують з-за кордону понад 20% річного доходу, зареєструватися в Мін'юсті та отримати статус «іноземного агента». В опозиції переконані, що цей механізм дасть змогу владі тиснути на інакодумців, зокрема перед парламентськими виборами в країні.
Розгляд документа спричинив багатотисячні акції протесту в центрі Тбілісі та неодноразові спроби мітингувальників захопити парламент.
Однак незважаючи на мітинги, парламент ухвалив документ у фінальному третьому читанні.
США заявили, що можуть фундаментально переглянути відносини з Грузією в разі остаточного ухвалення закону про «іноагентів».
Президент Грузії Саломе Зурабішвілі ветувала законопроєкт. Надалі він повернеться до парламенту і якщо депутати знову його ухвалять, документ набуде чинності.
