Російська економіка продовжує втрачати фінансові зв'язки зі світом і можливості проводити операції в основних глобальних валютах.
З початку 2022 року кількість валютних кореспондентських рахунків банків РФ у доларах США і євро скоротилася на 55%, відзвітував ЦБ РФ в «Огляді фінансової стабільності».
Процес, який почався з першою хвилею західних санкцій, що відрізала від системи SWIFT найбільші російські держбанки, не вщухає, визнає регулятор: за період із жовтня 2023 року до квітня 2024-го кредитним організаціям РФ закрили ще 17% коррахунків.
«У звітний період продовжилася тенденція скорочення кореспондентських зв'язків у токсичних валютах із банками-нерезидентами», - пише ЦБ, додаючи, що країни, які Кремль називає «дружніми», також не поспішають наводити фінансові мости з Москвою.
Позитивна динаміка кореспондентських відносин у валютах «дружніх» країн сповільнилася у зв'язку із санкціями, ухваленими США в грудні 2023 року, які ускладнили взаємодію російських банків із зарубіжними партнерами, йдеться в огляді.
Йдеться про нові повноваження американського Мінфіну, який відтепер може запроваджувати санкції, аж до відключення доларових розрахунків, проти будь-яких банків світу, які сприяють російському ВПК. Загроза включення в «чорні списки» вже змусила банкірів у Туреччині, ОАЕ та Китаї блокувати платежі на адресу російських компаній.
У результаті поставки в РФ імпортних товарів почали скорочуватися - на 18%, за даними ЦБ РФ на травень. Китай - ключовий торговельний партнер Кремля, що забезпечує половину всього імпорту в РФ, - зрізав поставки майже на 15%, імпорт турецьких товарів упав на третину.
Російські експортери продовжують продавати на ринку валюту, дотримуючись президентського указу: у березні вони «викинули» на ринок $13 млрд, у квітні - $13,2 млрд. Порівняно з початком року продажі навіть зросли, вказує ЦБ: у січні та лютому це було $11,7 млрд на місяць.
Однак валютна виручка все частіше «зависає» за кордоном через відмову банків обертати платежі, випливає зі статистики регулятора: за січень-квітень іноземні активи російських компаній підскочили на $33,2 млрд. Це сталося, зокрема, і через «лаги в розрахунках щодо зовнішньоекономічної діяльності», зазначав ЦБ, звітуючи щодо платіжного балансу економіки в травні. Пік проблем припав на березень, коли за кордоном «застрягли» $15,5 млрд.
Валюти в Росії стає дедалі менше, і це стосується навіть юанів, визнає центробанк: з грудня, коли платежі зіткнулися з проблемами, у російських банків спостерігається зниження ліквідних активів у китайській валюті. У результаті банки, які торік були «донорами», забезпечуючи юанями «колег», самі зіткнулися з необхідністю шукати китайську валюту.
«Низка великих банків, які раніше розміщували юаневу ліквідність, у першому кварталі 2024 року почала залучати її», - вказує ЦБ. У результаті різко зріс попит на юаневі кредити від самого центробанку, які той надає в рамках операцій «своп». Максимальний обсяг ЦБ довелося залити в ринок у лютому, коли його юаневі ліміти були повністю вибрані.
«Водночас концентрація контрагентів Банку Росії за операціями “валютний своп” була відносно низькою, що свідчить про наявність потреби в доступі до додаткової юаневої ліквідності з боку ринку загалом, а не тільки окремих великих учасників», - йдеться в огляді.
Надій на допомогу Пекіна в постачанні Росії юанями ЦБ не відчуває. Основним джерелом фондування юаневих активів у Росії можуть бути переважно внутрішні заощадження, попереджає він.
