Президент Латвії Егіл Левітс після розгляду проєкту поправок до закону про електронні ЗМІ закликав комісію Сейму з прав людини і суспільних справ внести в нього суттєві доповнення, «щоб зміцнити інформаційний простір Латвії».Про це повідомляє
канцелярія президента Латвії, що оприлюднила його звернення до парламентаріїв.
Левітс пропонує змінити закон про електронні ЗМІ так, щоб зміцнити мовлення в Латвії офіційними мовами ЄС і Європейської економічної зони, тим самим обмеживши пропорцію телевізійних програм російською мовою. На думку президента, в законі про електронні ЗМІ варто передбачити вимоги до основної пропозиції, яку своїм абонентам забезпечує постачальник послуги.
«Якщо в основну пропозицію включаються додаткові телепрограми, істотну частину (не менш як 80 відсотків) цих телепрограм мають становити такі програми, зміст яких спочатку створено в якійсь із країн Євросоюзу або Європейської економічної зони офіційними мовами цих країн», - пише Левітс у зверненні до парламентської комісії.
Сильний інформаційний простір - важливе для латвійської демократії і латвійської держави питання, підкреслюється в повідомленні Левітса. «Законодавець зобов'язаний забезпечити, щоб населенню Латвії були доступні якісні та плюралістичні телепрограми, які зміцнюють приналежність Латвії до європейського культурного простору і сприяють включенню жителів Латвії до загального дискурсу європейського інформаційного простору», - вважає глава держави.
Запропоноване доповнення до закону про електронні ЗМІ, за оцінкою Левітса, «вирішило б давно усвідомлену проблему, яку досі іншими механізмами було неможливо ефективно усунути».
Свого листа до комісії Левітс надіслав наступного дня після того, як Національна рада з електронних ЗМІ (NEPLP, НРЕЗМІ) відмовилася накладати заборону на трансляцію програм Першого Балтійського каналу (ретранслятор російського Першого каналу) в Латвії. У листопаді NEPLP заборонив компанії Baltijas mediju alianse транслювати в Латвії 9 російських каналів, справжнім вигодонабувачем яких є російський мільярдер Юрій Ковальчук, який 6 років фігурує у списку санкцій ЄС.
Крім того, на початку 2019 року в Латвії набрала чинності тримісячна заборона на ретрансляцію телеканалу «Росія РТР». Як пояснила НРЕЗМІ, заборону введено у зв'язку з розпалюванням ворожнечі та підбурюванням до війни в передачах цього телеканалу «Вечір з Володимиром Соловйовим» і «60 хвилин».
Наголошував на порушеннях у роботі телеканалу «НТВ-Мир Балтія», що діє під британською юрисдикцією, але веде мовлення в країнах Балтії, і британський медіарегулятор Ofcom. За подібні порушення в Латвії критикували і Перший Балтійський канал, і «Росію-РТР».
У зв'язку з необ'єктивністю російських ЗМІ навесні 2018 року група депутатів Сейму подала ряд поправок до закону про електронні ЗМІ, покликаних забезпечити якісне мовлення.
Як повідомлялося, у 2018 році Сейм Латвії ухвалив перехід російських шкіл на державну мову.
На початку 2019-го року міністр юстиції Естонії закликав відмовитися від проведення загального диктанту з російської мови.