[xvalue_foto1]Україна нещодавно провела демократичні вибори, які відкрили шлях до мирної передачі влади. Вона вперто чинить опір навалі військ Росії. Київ робить маленькі, але значні кроки у напрямку приборкання корупції. В той час, коли демократія відступає по всьому світу, Україна - це найближче, що Захід міг би записати до зовнішньополітичних перемог.Про це пише на сторінках
Washington Post автор книги Moneyland Олівер Боллоу, додаючи, що для закріплення перемоги Україні потрібно більше, ніж вона отримала після Революції Гідності в 2014 році. А саме їй потрібні західні гроші, західна підтримка і послідовне західне наполягання на тому, щоб українські правителі боролися з корупцією.
"І їй точно не потрібно, щоб недоінформовані динозаври влазили у її чутливу політичну екосистему заради потреб американського споживача. Але, нажаль, саме це і відбувається просто зараз, дякуючи особистому адвокату президента Дональда Трампа Руді Джуліані", - йдеться в статті.
Відколи прозвучали питання про справи Трампа з Росією, майже одразу ж з'явилися і питання у відповідь про роль колишнього віце-президента США Джо Байдена у постреволюційній Україні. Щоб виділити правду, потрібно для початку зрозуміти дві речі. По-перше, син Байдена Хантер працював на газову компанію українського олігарха під назвою Burisma. І це відбувалося невдовзі після революції в 2014 році. Вчинок сина віце-президента був нерозумним, жадібним і справедливо розкритикованим у свій час.
По-друге, Джо Байден був представником Білого дому в Україні. І він зміг переконати українського президента звільнити неефективного генпрокурора, ставлячи це як умову передачі мільярду доларів позики. Байден сам неодноразово говорив про цей епізод. І більшість українців погоджуються з цим рішенням, оскільки вони бачили, наскільки неспроможним був Віктор Шокін у розслідуванні злочинів попереднього режиму.
Проблеми почалися тоді, коли праві блогери вирішили раптом змішати ці дві речі і вигадали теорію змови про те, що Джо Байден добився звільнення українського генпрокурора заради інтересів свого сина.
"Може я й аутсайдер в незрозумілому безладі української політики. Але в цьому конкретному випадку я добре розуміюся на тому, що відбувається. Тому що я дуже багато писав про колишнього роботодавця Хантера Байдена - Миколу Злочевського. Коли журналісти шукають вогонь за димом у історії про Байдена і Україну, вони часто телефонують мені, щоб запитати про мою думку. Багато з них прагнуть викрити те, що здається переконливою теорією змови. Але мені доводиться сказати їм: це не правда. Хронологія не сходиться", - пише автор.
Він нагадує, що розслідування проти компанії Burisma було закрите за довго до того, як Шокіна звільнили. Подальше розслідування проти Злочевського було запущене на вимогу українських депутатів, а не через ініціативу прокуратури. Простіше кажучи, не було нічого надзвичайного. І блогери видавали бажане за дійсне.
Хантеру Байдену не варто було братися за роботу в компанії Злочевського. Його батьку, напевне, не варто було хвалитися тим, як він натиснув на президента іншої країни. Але все це оцінки їх особистостей, а не докази змови і точно не причина для дестабілізації крихкої демократії нового союзника США.
Але це не зупиняє Джуліані. Минулого тижня він написав у Twitter: "Наскільки глибоко і високо вірогідна змова з Україною може зайти?". Так він відреагував на історію New York Times, в якій проводився аналіз всіх теорій щодо зв'язків Байдена з Україною.
Цей фальшивий скандал, схоже, вже погубив кар'єру посла США в Києві Марі Йованович - поважного професійного дипломата. Вона залишить свою посаду вже цього місяця. Це неухильно відіб'ється на послідовності антикорупційних зусиль США в Україні. Олігархи теж відчують себе більш впевнено у боротьбі проти антикорупційних активістів. Адже останні добивалися відставки Шокіна. Тож тепер їхня репутація теж буде заплямована.
Новообраний президент Володимир Зеленський формує свою команду. І дуже важливо, щоб Захід лишався не менш твердим у відносинах з ним, ніж з його попередником у вимогах виконати умови для передачі допомоги. Автор радить новому президенту України позбутися чинного генпрокурора Юрія Луценка, який не просто виявився "таким же неефективним, як і Шокін", а ще й підігрує Джуліані з його вигадками і теоріями змови.
"Ми всі змирилися з тим фактом, що політики США будуть з усіх сил намагатися розколоти народ у найближчі два роки. Але Джуліані повинен припинити використовувати Україну, як політичну піньяту. Це країна з 44 мільйонами громадян, які проливають багато крові за свою свободу. Були часи, коли всі американці аплодували їм не залежно від партійної приналежності. І це ганьба, що дріб’язкові політичні міркування зробили союзників Трампа сліпими до цієї правди", - йдеться в статті.
