Чверть століття по колу. По граблях. Чому так? Може, через одну спільну для всіх чотирьох президентів рису?ПЕРШИЙ президент України Л. М. Кравчук. Член КПСС з 1958 року. До 1991 року – другий секретар ЦК КПУ, відповідальний за ідеологію. Боровся за заборону Народного Руху України. В 1991 році терміново вийшов з партії і за допомогою партноменклатури обрав себе Президентом України.
Кравчук забезпечив пограбування України та її громадян через приватизаційні “ваучери”. Ще будучи головою Верховної Ради УРСР Кравчук забезечив перекачування на Москву коштів “Ощадбанку” УРСР в сумі, еквівалентній 114,52 млрд. дол.
Найбільшою аферою часів Кравчука (окрім гігантського масштабу дерибану власності держави через “ваучери”) став розпродаж Чорноморського морського пароплавства (одного з найбільших у світі) через фірму “Бласко”.
В часи Кравчука економіка України обвалилася в десятки разів, інфляція сягнула 2000%. В парламенті було створено “групу 239” з “червоних директорів”, які протягом 5 років сформували в Україні клептократичну кланову корумповану систему влади тих, кого пізніше назвуть “олігархами”.
Ця людина в історію увійде завдяки штуці, яка називається “кравчучка”.
ДРУГИЙ президент України Л. Д. Кучма. З 1975 по 1981 секретар партійного комітету КПСС КБ «Південне», 1981 по 1982 — секретар парткому ВО «Південний машинобудівний завод». Перебував у партії до самого її кінця.
У 1992-1993 роках – прем`єр-міністр України. Забезечував дерибан країни через “ваучерну приватизацію”. Наслідок його керування економікою в 1994 році – рекордне падение ВВП — 22,9 %. Інфляція 400 %
Завершив будівництво кланової олігархічної держави, в якій убивства політичних опонентів, журналістів і взагалі тих, хто смів вставати проти влади перефарбованих комунстів – стали звичайний явищем.
Так само, як віялові відключення електрики та гіперінфляція кінця 90-х (гривня впала утричі) на 8 році незалежності.
В історії Кучма залишиться завдяки транспортному засобу “кучмовоз”.
ТРЕТІЙ президент України – В. А. Ющенко вступив в КПСС у 23 роки у був її членом протягом 14 років аж до розпуску партії. Голова Нацбанку та прем`єр-міністр України за часів Кучми. 12 грудня 1991-го між банком “Україна” та науково-виробничою фірмою “Батьківщина” був укладений договір про конвертацію 2 млрд. радянських рублів в 25 млн. американських доларів. Від імені банку “Україна” договір підписав Віктор Ющенко.
Ці 2 мільярди зникли. Цікаво, що в обґрунтуванні платежу вказано, що 2 млрд. рублів банк “Україна” перераховує як “внесок у програму економічного розвитку РСФСР”. За чиїм наказом діяв В. А. Ющенко сказати не можна, інформації, що хоча б частина цих коштів осіла в його кишенях немає. Кримінальне проваджеення проти нього відкрили за статею “халатність”. Це лише один з багатьох епізодів, про які не хочеться говорити бо людина ж наче патріотична…
Але й вулики ми згадуватимемо, як символ того, що можна зробити з владою, яку тобі вручив народ. До речі, він за них так і не розплатився.
ЧЕТВЕРТИЙ президент України – В. Ф. Янукович, член КПСС с 1980 року, за часів Кучми – голова Донецької облдержадміністрації, представник Донецького фінансово-політичного угрупування (клану). Один з творців тіньової схеми “вугілля-кокс-метал”, яка нанесла економіці країни збитки в десятки мільярдів доларів.
За перший рік його перебування на посаді президента син Олександр увійшов до списку 100 найбагатших людей України, а наступного року подвоїв свої статки. “Сім`я” просто забирала в людей бізнес, який хотіла.
Про спробу продати Україну Путіну, розстріли людей на Майдані та інші “подвиги” помовчимо.
Безумовний символ правління цієї особи – “золотий батон”.
Подивившся на них усіх: “Партя – наш рулевой”.
Усі “Птенцы гнезда…”
Психологію колишніх комуністів, які в партію вступали не з переконань, а лиш заради кар`єри, нікуди не дінеш, нехай вони хоч три вишиванки вдягнуть.
Вони всі протягом чверті сторічя будували та підтримували потворну клептократично-олігархічну державу, в якій Конституція и закони були фіговим листком, що прикривав “договорняки” та “сфери впливу”. Кожен знав хто на чому “заробляє”, кожен собі “хатинки” та рахунки на умовній Арубі намалював.
А винен, звичайно, хто? Порошенко.
Це він, гад, не поборов монстра за цілих 4,5 роки в умовах війни і тотального спротиву “кадрів”, які сидять у кріслах або на стілцях від міністерств до сільських рад.
А ще він, гад, не був членом КПСС.
Може в цьому проблема?
Може тому, що він не з числа “партейцев”, його “мочать” телеканали Кучми-Януковича та інших великих і малих бісів?
До слова: “комуністичне минуле” колишніх президентів можливо й не найголовніша причина, але безумовно одна з них. І не лише президентів. Недаремно в Німеччині заборонено приймати на дежавну службу колишніх партійних функціонерів колишньої НДР. В Польщі та інших країнах колишнього “соцтабору” теж…