Корупція, зубожіння, тарифи, олігархи....



Джес Хоган
 14 січня 2019, 21:21  

zrad5234523a.jpg (12.26 Kb)Москва кілька разів в нашій історії придушувала спроби українців отримати власну державність та незалежність. І ЗАВЖДИ Москва перемагала не шляхом прямої військової перемоги. Ні, військові операції були, але переважно на фінальній стадії і нагадували скоріше операції каральні. Москва завжди придушувала нашу боротьбу за незалежність, підтримуючи та підігріваючи внутрішній розкол. Найголовніше: розкол між державницькими політичними лідерами та «простим народом». Державницькі лідери (Хмельницький, Виговський, Мазепа), які боролись за незалежність та становлення української держави, нищились пропагандою, а часом і фізично. І замінювались на нездар, популістів або просто московських маріонеток. Так було в 17ст., коли після значних військових та державних успіхів Хмельницького та Виговського, московські агенти підняли "низ" (Пушкар, Барабаш, Іван Безпалий, Сірко і т.п.), розкололи Україну, попропихали в гетьмани нездар чи популістів типу Брюховецького. Так було в 1918, коли більшовики розклали боєздатну українську армію і підняли проти Центральної Ради селянство та пролетарів. Ті ж методи і гасла використовують сьогодні. Соціальні проблеми та негаразди, які існують в будь-якому людському суспільстві, штучно загострюються. Кремлівська пропаганда, кремлеботи, популісти, п’ята колона кремля в Україні оперують одними і тими ж тезами. Немов під копірку, більш-менш стандартний набір. Повторюють їх і звичайні і навіть освічені люди, які попадають під вплив інтенсивного інформаційного тиску. Зібрав тут докупи ці стандартні тези і свої відповіді (стислі формулювання власних дописів, або просто з коментарів):

Корупція процвєтаєт, або «чому нікого не садять»:

1.Когось таки садять (дивись статистику Генпрокуратури). 2. Садіння, розстріли, вішання на площі – не є реальною боротьбою з корупцією. Це більше потіха для люмпену. Справжня боротьба з корупцією це а.)знищення кормових баз корупції (чіткі правила, прозорість, автоматизація бюрократичних процесів) . Без цього на кормову базу посадженого МИТТЄВО сідає інший. б.)контроль видатків чиновників. І а і б робиться і дуже таки системно. Що й дає вже результат.

Зубожіння:

Прочитаю про це черговий комент про пів-вареника і «рєйтінгі Украіни». А потім дізнаюсь, що лише протягом "чорної п'ятниці" зубожілі українці вигребли електроніки на 2,5 млрд (рекорд). А потім поїду з роботи додому в тягнучці з Рендж Роверів, Лексусів та Мерсів, в яких сидять зубожілі. Ні проїхати ні припаркуватись. Транспортний потік у Римі виглядає скромніше між іншим: фіати, пежо, рено. А потім постою в черзі в супермаркеті, де зубожілі пробивають червону рибу, імпортні сири та французьке вино. А потім попаду за різдвяний сільський стіл скромних сільських родичів. Рейтингові агенції оперують офіційними даними ЗП. От тільки зубожілі українці зарплати у конвертах отримують. Бо не хочуть державі податки платити.

Тарифи:

Занижені (неринкові) тарифи на енергоносії (газ) для населення чимось нагадують мені алкогольну залежність у людини. Так, випив, почуваєш себе наче краще, настрій поліпшився, хоч і не надовго і т.п. Але організм руйнується і з хати заради випивки виносяться останні речі.

До чого призводять занижені (неринкові) тарифи?

- Не стимулюється власний видобуток, бо це не рентабельно;
- Населення заохочується до збільшення споживання (дешево ж) і НЕ заохочується до енергозберігання (утеплення хат, економії і т.п.), а навіщо? Тим самим годуємо Газпром;
- Різницю між ринковими та популістськими тарифами покриваємо з бюджету, споживання дешевого газу росте, втрати з бюджету теж. Все це йде москві;
- Наявність на ринку газу по двох цінах невідворотно (це залізний ринковий закон) породжує махінації (підприємствам продають газ по ціні населення, постачальники та олігархи наживаються), платить за все зновтаки бюджет.

Саме таким чином руйнуємо державний організм, грошей в бюджеті не вистачає ні на армію, ні вчителям, ні на медицину, ні, ні, ні… Зате виносимо останнє з хати і віддаємо москві та фірташам з тимошенками.

Так ринкові тарифи платити важко. Так, зарплати та пенсії відстають. Але саме через це пройшли країни, які зараз стали європейськими та значно просунулись у своєму розвитку: Польща, Чехія, країни Балтії. Це саме ті болючі реформи, через які потрібно пройти. Щоб позбавитись колоніальної залежності.

Ротердам+:

За формулою Ротердам+ розраховувалась ПРОГНОЗОВАНА ціна на електроенергію. Насправді, реальні тарифи для населення (тобто РОЗДРІБНА ціна, з урахуванням затрат обленерго на доставку, обслуговування мереж і т.п.) є нижчою, ніж ГУРТОВА ціна, розрахована за формулою Ротердам+. Щоб в цьому переконатись, досить заглянути у власну платіжку та порівняти ціну з ціною, розрахованою за Ротердам+. Числені експерти постійно маніпулюють тим, що звичайні люди не розуміють різницю між ПРОГНОЗОВАНОЮ ціною та реальними тарифами. Насправді, всі суди проти НКРЕКП із звинуваченнями щодо Ротердам+ були цілком логічно програні. Детально, з цифрами та порівняннями тут.

Дайте пенсії та зарплати як в Європі:

Щоб мати зараз європейські пенсії та ЗП, потрібно було 25 років тому йти шляхом Польщі та країн Балтії. Рішуче відмежуватись від РФ. Провести декомунізацію. Робити болючі реформи. А не "дружити" з москвою, сидіти немов алкаш на стакані на "дешевих таріфах для насєлєнія" та на популізмі. Не голосувати за комуністів та популістів. ВСІМ дотримуватись законів і платити податки. Але найперше – перемогти, отримати незалежність. Тому що в колоніях не буває високих пенсій та зарплат, їх не для того тримають в якості колоній. Зараз ми починаємо шлях Польщі 90-х років. На жаль. Головне – не зійти з того шляху. Тоді все буде.

При владі олігархі:

Держави процвітають за рахунок підприємництва та торгівлі. Іншого не дано. Людина, яка організувала ефективне виробництво, випускає якісний товар, продає його на експорт, створює додану вартість, робочі місця та платить податки в цивілізованому, неспотвореному світі користується повагою і є взірцем для наслідування. Для напівфеодальної країни, якою була Україна у 2014-му те, що Порошенко є фінансово незалежним, це була удача. Іншого кремль з його грішми або наші барони з’їли б миттєво. Потрібно розрізняти законослухняний бізнес та олігархію. Чи потрібно боротись з олігархією як явищем? Безумовно. Але не методом «відібрати у одного олігарха і віддати іншому», як в РФ. І не методом «взять і подєліть» чи націоналізації, як в свій час більшовики. А методом законним, методом повернення олігархів в правове поле. Що і робиться насправді. Укртелеком та Приватбанк націоналізовано. Люди Коломойського викинуті з Укрнафти, Фірташ під слідством, Онищенко в бігах, Ахмєтов справно платить податки. Не швидко, зате надійно.

Порошенко (Муженко) винен в Іловайській поразці:

Так, це трагедія і біль. Саме тому на неї і давлять. Але давайте хоча б визначати винних по ступеню вини.

Найперше – ворог, кадрові частини ЗС РФ, які підступно вдерлися на територію України. Чітко знаючи розташування наших добровольців, їх чисельність та переміщення. Співвідношення сил було 18 до 1.

По друге – ті, хто безпосередньо планував операцію та керував добробатами, чи не так? Адже всім відомо, які фельдмаршали керували тоді добровольцями з кабінету в ДнепрОДА. Корбан, Семенченко, Бутусов. Які покинули своїх людей і залишились живими-здоровими, сховавшись по кущах. Покинули дуже вчасно. Командирам покинути власних бійців – це взагалі як? Чи це перше оточення, в яке заводив своїх людей на смерть Семенченко, сам втікаючи? Чи один раз він зливав інформацію про пересування наших сил?

І лише по-третє – командування ЗСУ, яке не змогло врятувати бійців з замкнутого оточення. Тому що не мало достатньо готових підрозділів. Тому що через паніку, яку запускали Семенченко та Бутусов у ЗМІ, підрозділи залишали свої позиції. Хоча командири ВС робили що могли, навіть намагались домовитись з РФ.

Звинувачення власного військового командування у цій трагедії надзвичайно вигідне кремлю. Затіняє пряму агресію кадрових військ РФ, підтримує кремлівську версію «та оні там самі друг друга».

Погана влада:

Для українців боротися з власною державою і владою - сторічна традиція. Дякуючи якій ми до кінця 20 сторіччя не мали власної держави. Та й тепер, отримавши її практично в подарунок, деякі малороси продовжують затяту боротьбу. За якусь міфічну, ідеальну державу та владу. Проти власної реальної держави та влади. Армія, безвіз, асоціація з ЄС, автокефалія, децентралізація, українська мова в ефірах, зниження корупції на порядок, підтримка всього світу? Нє, така влада нас не влаштовує. Дайте нам не таку.

Порошенко при владі вигідний Путіну :

що у людей в голові? Путін мабуть таки затятий мазохіст. Порошенко йому асоціацію з ЄС, потім безвіз, санкції через які РФ втратив десятки міліардів, на закуску – томос про автокефалію ПЦУ. А Путін, мабуть, інтимно так кричить: «єщьо, Пєтя, єщьо!»

Отже, чи існують в нашому суспільстві соціальні проблеми, нерівність та несправедливість? Безумовно існують, як і в кожному, навіть найуспішнішому суспільстві. Але головне завдання України зараз: отримати реальну незалежність, укріпити та затвердити власну державність. Це приорітет №1. Доб'ємось незалежності, тоді самі, без зовнішніх "помічників" та внутрішніх маніпуляторів будемо розбиратись із своїми проблемами.


Шановні друзі! Сайт потребує Вашої підтримки!
ПІДТРИМАТИ / DONATE

ТОП-НОВИНИ ЗА ДОБУ


ПОГОДА


ЗДОРОВ'Я