Київська дитяча залізниця - це справжня вузькоколійка в меншому форматі. Тут є станції, локомотиви, вагони, квитки й чіткий рух за розкладом.
Головна особливість у тому, що більшість роботи виконують школярі під наглядом дорослих. Вони пробують себе в залізничних професіях: чергують на станціях, перевіряють квитки, стежать за прибуттям і відправленням поїздів та беруть участь в управлінні процесами.
Роботу координує, як пише сайт KyivTime, Рада юних залізничників, яка займається змінами, навчанням, практикою та заходами. Двічі на рік - влітку й узимку - дитяча залізниця відкриває сезон і возить відвідувачів Сирецьким парком у вихідні.
Сама ідея дитячої залізниці з'явилася не в Києві - за радянських часів навчальні вузькоколійки будували по всьому СРСР. Першу в Україні відкрили у Дніпрі в 1936-му, й вона, як й київська, працює досі. Загалом в Україні існувало близько 20 дитячих залізниць, але зараз залишилася приблизно половина.
У Києві проєкт почали планувати ще у 1930-х роках. Тоді хотіли створити ціле дитяче містечко із залізницею, автодромом і портом, але реалізації завадила війна.
Зрештою будівництво дитячої залізниці стартувало у 1953 році на Сирці. Для колії використали рейки старої вузькоколійки з напрямку Біличі - Пуща-Водиця - Мощун - Лютеж. Згодом поруч облаштували нинішній Сирецький парк.
Київську дитячу залізницю відкрили 2 серпня 1953 року, на День залізничника. Перший поїзд провів голова Південно-Західної залізниці Петро Кривонос, а в парку тоді були 6 дерев'яних вагонів і новий паротяг Гр-336.
Спочатку маршрут мав довжину 1,9 км і проходив петлею зі станцією "Технічна" та платформами "Піонерська" і "Спортивна". Вже приблизно за рік колію подовжили, додали станцію "Комсомольська" та збудували великий віадук через яр заввишки майже 20 м і довжиною близько 100 м.
Наприкінці 1960-х років через забудову району залізницю хотіли перенести, зокрема на ВДНГ, але від ідеї відмовилися. Зрештою її залишили на Сирці, але скоротили: станцію "Комсомольська" та частину колії розібрали, а трасу замкнули в кільце. Після цього довжина дитячої залізниці стала 2,8 км.
У цей період дитяча залізниця в Києві оновила рухомий склад: старі дерев'яні вагони замінили польськими металевими Pafawag, а також додали теплотяг ТУ2.
У 1990-х Київська дитяча залізниця почала занепадати через брак фінансування. Мале кільце закрили через аварійний стан, частину потягів списали, паротяг продали, а станція "Спортивна" перестала працювати.
Найсильнішим ударом стала пожежа у ніч на 1 січня 1999 року, коли згорів вокзал станції "Піонерська". Після цього залишки унікальної дерев'яної будівлі 1950-х років розібрали. Частину вагонів і теплотягів порізали на брухт, іншу техніку розграбували.
Відновлювати дитячу залізницю почали вже у 2001-му. Тоді ж відремонтували один теплотяг, станцію "Яблунька", частину вагонів Pafawag, збудували навчальний корпус для юних залізничників і почали облаштовувати депо на станції "Вишенька".
З 2013 до 2017 року парк поповнили відновленими вагонами, оновили колії та знову відкрили рух малим кільцем. А вже через рік, у 2018-му, розпочалась велика реконструкція. Станції перейменували: "Вишенька" стала "Залізничною", а "Яблунька" - "Київ-Пасажирським дитячим". На останній збудували зменшену копію Центрального вокзалу з касами, дикторською, черговим станції та музеєм історії Південно-Західної залізниці.
Під час оновлення відремонтували платформи, колії, навчальний корпус, вагони, теплотяги й паротяг Гр-336, якому повернули чорний колір. Маршрут для пасажирів подовжили до 5,6 км.
У грудні 2019 року дитяча залізниця вперше відкрила зимовий сезон, а поїзди прикрасили гірляндами. У 2020-му парк поповнили новими вагонами, зокрема ретро-вагонами з історичними фото.
