Я так довго приклеював до Анатолія Гриценка означення "дристливий полковник у підмочених штанцях", а зараз ніби й вибачатися мушу. Ні, річ не в тому, що Гриценко раптом продемонстрував якісь зразки мужності. Він, як і раніше панічно боїться фронту, військових, загрозливих ситуацій, реальної відповідальності. Погавкати з кущів - теж мені "героїзм". А причина такого віртуального "вибачення" в тому, що на небосхилі дристунів та боягузів засвітилася нова звьоздочка найвищого рівня.
Коли Зеленський побоявся прийти навіть у прямий ефір на ІСТВ (не на "Свободу слова", а на камерний варіант "сам на сам з ведучою"), то це вже поза межами того страхопудства, яке хоч якось можна пояснити. Нагадаю, що власник каналу Пінчук включився в політичну кампанію проти Порошенка та підігрує його опонентам, а тому холодного душу Зеленський там міг би не боятися. Зовсім недавно на правах реклами було записано на ІСТВ довжелезне інтерв'ю Зеленського та його дружини. Записане саме так, як хотів штаб Зеленського - не дарма ж знизу мелькала позначка "політична реклама".
Але тут трошки інша ситуація. Це як із поганим студентом, що труситься перед викладачем. Професор:
- Ви боїтеся моїх питань?
- Ні, я боюся своїх відповідей.
Питань Зеленський міг гарантовано не боятися, не сумніваюся, що вони всі були наперед узгоджені й пропрацьовані штабом. Напевно ж провели кілька репетицій і зрозуміли, що теми для паяца настільки складні, що навіть написаний іншими текст він повторити не спромігся. Не зазубрюється така складна матерія в голівоньці актора легкого жанру. А встановлювати телесуфлер для гостя - це вже такий сюр, на який хіба на "1+1" можуть піти. Думаю, що редактори й ведуча на ІСТВ просто збунтувалися б від такої профанації.
Не домовившись про суфлер, команда Зюзі вирішила відмовитися від дуже знакового та престижного для будь-якого кандидата ефіру. Про це повідомили редакцію за лічені хвилини до початку, через що приховати факт, що головний рого- ой! рейтингоносець просто дристанув, уже не вдалося попри все бажання замнути скандал. Може навіть штаб був готовий ризикнути, але в самого Вави могла статися істерика й приступ панічного страху, через що з відповіддю так фатально затягнули. Кажуть, що такі приступи паніки з ним стаються все частіше й він дуже б хотів зіскочити, але вже запізно...
Тому, Анатолію Степановичу, вибачайте. Тепер ви вже не головний дристун української політичної пісочниці. Є юне дарування, яке навіть вас перевершило. У мої дитячі роки про такий стан звично казали: "20 метрів проти вітру"... Але ж і президента для себе люмпен уподобав. Ой, щоб не додуркувалися...
