Ви знаєте, я спершу на передачу «Наші гроші» про махінаці навколо оборонки (розслідування вона – таке саме, як Бігус – слюсар-гідравлік) не звернув уваги – втомився я вже від потоків компромату. Певно – і не звернув би, якби не шалений піар. Спершу – низка відомих журналістів почали битися в істериці. Потім – Юлія Тимошенко з імпічментом. Потім Зеленський зламав язик, обережно проговоривши написаний кимось український текст. Сергій «Квартирний» Лещенко закликав з трибуни ВР подивитися передачу…
Ну – довелося дивитися. Коли такі люди закликають… Подивився. І от що я вам хочу сказати.
Щось так пару років тому, коли я почав працювати над книжкою «Секрети газової бабці» (посилання внизу) і відповідно – викладати низку дописів про минуле Юлії Тимошенко, мені раптом почали надходити фото документів – аж до медкарти і характеристики Юлії Тимошенко у випускному класі. Окремі фото я викладав, попереджаючи, що про походження їх я не маю жодної уяви. Більшість – мене не зацікавили. І – до книжки моєї з тих документів не увійшов ЖОДЕН. Просто тому, що я не був певен – чи не фейк це? Ну справді, звідки мені знати, хто й навіщо мені надсилав ті фото?
Виявляється – даремно переймався. Якби опублікував – була б у мене книга-розслідування. Денис Бігус стверджує, ніби розслідування їхнє базується на тонах документів та інтерв’ю – але правда така, що 70% матеріалу показаного в передачі – як раз таки цитати переписки героїв передачі, взяті з невідомого архіву, посилання на яке до «Наших Грошей» прийшло з невідомої адреси, але дампи давати вони не хочуть, бо дампи можуть відкрити джерело (!!!). Тобто – джерело існує, і інфа авторам передачі таки була злита. Ким? Для чого? Наскільки вона достовірна?
Через всі ці питання я ці «мультики», тобто діалоги спаяні в режимі мультиплікації, обговорювати не бачу потреби, як таке. Це – доказ рівня чутки. Україна вже знала «справу педофілів» по результатах якої відпустили всіх звинувачених – через відсутність складу злочину. До неї, до речі, теж був дотичний Сергій Лещенко.
Стосовно контрабанди деталей. Власне – автори передачі самі все сказали. Цитую журналістку Лесю Іванову: «Якщо потрібно країні – проблема не в контрабанді». Автори передачі самі визнали, що так, коли державі треба тут і зараз – хай буде контрабанда. І так, завод не може прийняти комплектуючі за статтею «отримано шляхом контрабанди» - тому їх треба було легалізовувати. Взагалі, більше за все через цей розголос напружитися мусять спецслужби Росії і от чому. Комплектуючі до військової техніки взяти можна з двох джерел – з військових підприємств, і з живої техніки у російських військових частинах. А це значить, що у Росії хтось з військових потоком гнав в Україну вузли для військової техніки, яка потім шматувала на Донбасі російських «відпускників» та «добровольців»… Ви собі шухер, який панує після передачі Бігуса у РФ – уявляєте?
Це до речі – і до закидів авторів передачі, щодо якості вузлів і приборів які приходили контрабандою. Тут я потішився просто як колишній інженер-ремонтник з заводу. Філологи з затишних редакцій, які ніколи не тримали в руках нічого важче швабри і не відають чим шабер відрізняється від зубила, дико вражені актом дефектовки контрабандних вузлів! Вочевидь вони не знають, що таке прийомка вузлів, які приходять безпосередньо від виробника, і скільки «боків» відкриваються там у процесі. Певно, вони гадали, що контрабандою завозять вузли прямо з заводів – у заводській упаковці. До речі, у передачі чітко говориться, що вузли забраковані прийомкою, на заводи не потрапили, і це – не дивно. Бо ставити угроблений прибор на бойову машину не ризикне ніхто – ніхто не схоче відповідати. А отже, вузли які не пройшли прийомку, прийняті не були і відправилися туди куди зазвичай відправляють такі вузли – у металобрухт. Передача – підтверджує.
Тепер, що мене справді розсмішило. Фраза на кшталт «від хлопчиків відмовитися було не просто» - ну так, а комплектуючі, які Україна не виробляла, а Росія не постачала, брати де було? «Жуков і Рогоза мали доступ до інсайду» - та ви що? Справді? Відкрию вам страшну таємницю – дістатися до інсайду фірми-покупці силиться будь-який менеджер-продажник, від того що торгує меблями для установ, до представників нафтових компаній. Так – по всьому світові. Журналістам цього не знати – природно. Вони за контрактами не полюють – їхній добробут залежить від бюджетів їхніх програм і видань, формування яких – тема як раз таки повноцінного розслідування, яке журналістів чомусь ущент не цікавить. А підприємцям крутитися доводиться. Ще - автори передачі заявили, що герої передачі отримали від «УОП» замовлень всього на 250 мільйонів грн.. Сума немала, звісно. Але. Я не знайшов точного обсягу бюджету «УОП», але самих лише податків і зборів концерн з 2014 р. сплатив більше 17 мільярдів грн. – порівняйте цифри самі. Тощо й тощо.
Про Гладковського. Сказати… взагалі-то нічого, усіх доказів – одні мультики. Прямо як у Путіна з новою диво-ракетою. Ну й ще те, що він знайомий з Жуковим і Рогозою. Згоден, бути знайомим в Україні – страшний злочин.
Далі – те, за що варто було б передачу Бігуса похвалити. За історію з Житомирським бронетанковим, який явно купував вузли і деталі по неринковій процедурі. За схему постачання концерну «Укроборонпром» деталей за неринковими цінами. Ще – про дивну оборудку Рогози з Михайлом Тарновським, помічником директора Харківського бронетанкового заводу, коли Рогоза перелічив Тарновському на картку $40 тисяч. Варто було б похвалити – якби не одна деталь. По згаданих оборудках УЖЕ відкрито шість кримінальних справ.
24.11.2015 р. Військова прокуратура київського гарнізону відкрила провадження за підозрою у фіктивному договорі між ДП "Київський бронетанковий завод" та ТОВ Фірма "Ренал".
31.12.2015 р. Військова прокуратура київського гарнізону відкрила провадження за підозрою посадових осіб ДП "Київський бронетанковий завод" у привласненні та заволодінні державними коштами в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовим становищем під час проведення тендерних процедур за бюджетні кошти. Фігурують "Оптимумспецдеталь» та ТОВ «Промомаркетгруп";
02.02.2016 р. НАБУ відкрило провадження за підозрою у заволодінні чужим майном на суму 56 млн грн. Підозрюються службові особи ДП "Київський бронетанковий завод» під час господарських операцій з ТОВ "Оптимумспецдеталь";
01.04.2016 р. Військова прокуратура відкрила кримінальне провадження за підозрою у фіктивності контрактів ДП "Укроборонпром" з ТОВ "Оптимумспецдеталь", ТОВ "Інтер Сталь ЛТД" та ТОВ "Фірма "Ренал";
30.06.2016 р. Військова прокуратура Житомирського гарнізону відрила проваження за підозрою посадових осіб ДП "Київський бронетанковий завод" в ухиленні від сплати податків у особливо великих розмірах під час закупок Житомирським бронетанковим заводом електронних приладів до військової техніки у ТОВ "Оптимумспецдеталь", ТОВ "Дівітіс" та ТОВ "Булет Лайн";
17.02.2017 р. Прокуратура Києва відкрила кримінальне провадження за підозрою, що службові особи МО України, Генштабу ЗСУ, ДП Житомирський бронетанковий завод задіяли схему по постачанню запчастин та комплектуючих до бронетехніки, які вже були у використанні, а реалізуються як нові.
(Перелік справ я запозичив з допису Олесі Яхно-Бєлковської, позаяк якісно складений – привіт шабуністам, які полюбляють шукати копіасти в моїх текстах).
Це лише те, що я знайшов в інтернеті. При чому по справі від 24.11.2015 р. уже є вирок суду. Про те саме заявив у своїй заяві «Укроборонпром»: «Автори скористалися інформацією, яка могла бути отримана у рамках кримінальних проваджень, відкритих у 2015-16 рр.». І от тут уже починаються проблеми. Справа в тому, що розповсюдивши інформацію, що є частиною кримінальних справ, автори програми самі ускладнили задачу правоохоронцям. Тепер, по-перше, слідство судомно заходиться шукати, хто ж злив? І втратить час. По-друге, фактом зливу інформації дивовижно скористуються адвокати звинувачених. І це – ще не все.
Зі слів журналістів виходить, що від осені 2018 р. вони мали на руках дані про скоєних злочин, але замість поділитися ним з правоохоронцями – почекали півроку, аби викласти перед самими виборами. Схожа ситуацію була у Дмитра Гнапа, коли той знімав передачу про розслідування убивства Павла Шеремета і не передав правоохоронцям дані про можливих убивць. Журналістська медіа-спілка висловила через це своє невдоволення – у відповідь Гнап обізвав її порохоботами. Я правильно зрозумів – меж для журналістів більше не існує?
І так. Я категорично не вірю твердженню Дениса Бігуса ніби вихід передачі перед виборами – просто збіг. Таких збігів – не буває. «Бігус-інфо» випадково затягнув передачу під вибори. Випадково тема передачі збіглася з тезою, яку повторює практично кожен ватник і зрадофіл: «Порошенко наживається на війні». Випадково тема передачі збіглася зі змістом зразу шести кримінальних справ. Випадково анонс передачі вийшов наступного дня після арешту великих обсягів «чорної готівки» у «волонтерів «Батьківщини» - його не зупинило навіть те, що передача збіглася з відбором на «Євробачення». Випадково піарити передачу Бігуса заходилися відомі журналісти, нардепи і кандидати в президенти. Випадково Юлія Тимошенко згадала своє любиме слово – «імпічмент». Чи не забагато випадковостей?
Яке розслідування? Про що ви? Просто передвиборча сенсація. 70% якої – мультики.
