загрузка...


Профі vs любителі

Загрузка...
51741921_6925.jpg (13.37 Kb)В розмовах з шанувальниками коміка Зеленського доволі часто став застосовуватися довід: «професіонали побудували «Тітанік», а ковчег – любитель». З цілковито зрозумілим месиджем: «Ну дайте йому спробувати, а раптом?!..» То, любитель – чи профі?

Знаєте, на один загиблий «Титанік» припадає тисячі суден так само збудованих професіоналами, і таких що не потонули. Подекуди – не потонули в умовах, коли не потонути було дуже й дуже важко, як транспортам конвою PQ-17 у 1942 р. Ті судна будували профі – дипломовані досвідчені інженери. А ще правда така, що якби Ноїв ковчег побудував любитель – на воді він не протримався б і кількох хвилин, в античні часи (коли ще не існувало сопромату як науки) будівництво великих кораблів було мистецтвом, якому навчалися від учителя – учневі. Зрештою – ніяких доказів самого існування Ноєва ковчега НЕ існує. Це – легенда.

Розумієте, теза ніби існує ситуація коли дилетант може гори згорнути – була дуже популярна в СРСР і достатньо популярна в нинішній Росії. Сучасна Москва розповідає про неуків Гіві і Моторолу, які «давали перцю тупим генералам-укропам». За совка любили розповідати про професійного більшовика Антонова-Овсієнка, який з підпоручиків перестрибнув зразу у командувачі фронту – і громив «царських генералів з Центральної Ради». Про те що дії фронту Антонова-Овсієнка планували професійні генерали-штабісти з царської армії, а з боку УНР червоним протистояли як раз таки сільські батьки-отамани Гулий-Гуленко, Григор’єв, Ангел, Волох (полковника Болбочана і більшість фахових генералів Петлюра прибрав сам), та Корпус Січових стрільців, під керівництвом колишнього австрійського федриха (прапорщика) Коновальця, червоний Агітпроп не розповідав. Це – псувало легенду.

Порушити можна всі закони, крім закону всесвітнього тяжіння. Професіонал завжди видає результат набагато швидший і якісніший за дилетанта. З чого почалося сходження «Apple»? Ні, не з електронних імпровізацій Джобса і Возняка. Воно почалося з того, що їхні імпровізації заходився просувати Майк Марккула, профі в питаннях венчурного бізнесу. Водночас Джобс і Возняк на той момент пройшли вже таку школу створення електроніки, що теж були повноцінними професіоналами своєї справи.

І так – скрізь. Автівки «Honda» і «BMW», ноутбуки, смартфони, принтери, технологію ДСП для виробництва меблів і багато іншого створено професіоналами. Відома історія коли в Пітерському рок-клубі, на апаратурі на якій доти убого виступили «Сплін» і Скляр, божественно відіграли «Scorpions». Звукорежисер не витримав – вибіг до російських музикантів і загорлав: «Звук поганий, кажете?! Грати навчайтеся!» Людина почула як грають профі.

Звісно, приклади коли дилетант добивався успіху в історії були – Жанна д’Арк, та сама. Проте, професійні історики гарно знають, що Жанна д’Арк була лише «знаменом», символом у який повірили маси, а військом французів командували профі – Ла Гір, Сейнтраль, граф Дюнуа, маршал де Рец, тощо. Те саме можна сказати і про нашу історію. Біля Євгена Коновальця (він зрозумів цінність профі) згодом з’явився начальник штабу корпусу, полковник-генштабіст Марко Безручко… А хто є біля коміка Зеленського?

Взагалі, історія України – пряме свідчення переваги профі над любителем. Під керівництвом гетьмана Скоропадського (генерала і політика) Україна здобула Державний банк, бюджет, Земельний банк, валюту, кадри восьми армійських корпусів (майбутню ДА УНР). Під керівництвом любителів Винниченка (літератора) і Петлюри (журналіста) Україна двічі втрачала свою столицю і зникла з мапи світу. Показово?

Зрештою. Перевагу професіоналів підтверджує приклад і самого коміка Зеленського. Агов! Скільки протримається в конкуренції з «95-м кварталом» пересічний колектив акторів-аматорів? А чому? Часом не тому, що перш ніж стати нинішнім Зеленським, комік пройшов тривалий шлях по всіх закутках шоу-бізнесу і кіновиробництва? Чи не тому, що в своєму мистецтві створення дебілкуватих шоу він – профі?

Але – так, правда. Президент країни – не професія якій навчають у вишах. За законом стати ним може кожен за кого проголосує більшість громадян. То чому б не дати шанс коміку?

Відповідь моя така – та я цілковито за те, аби дати йому шанс. Нехай іде і керує. Нехай керує ОТГ. Нехай обереться в мери міста. Нехай зайде на чолі своєї політсили в парламент. Нехай стане міністром і блисне результатами. Нехай. Зрештою – це буде корисно самому коміку Зеленському. Ідучи цим тернистим шляхом він здобуде безцінний досвід. Такий самий досвід, як той, якого не мав капітан криворізької команди КВН Володимир Зеленський – натомість має Зеленський-мільйонер. Хай навчиться наводити лад в установах, спілкуватися з олігархами, спілкуватися з іноземними послами – краще ніж зараз. Нехай.

А довіряти долю країни людині, яка жодного дня не працювала у котрійсь з гілок влади – безвідповідально.



Підписка на НОВИНИ UA:
Інші новини: