Сполучені Штати Америки знову безсоромно потролили українських незламних антикорупціонерів Лещенка, Найєма та інших – нагадали як дико вони втомилися від України взагалі, і від президента Порошенка безпосередньо. Та так потролили, що боюся тепер Лещенко з Найємом… та можна не боятися – знайдуть що збрехати.
Конгрес Сполучених Штатів прийняв зразу чотири закони щодо путінської Росії.
По-перше, конгресмени законодавчо затвердили, що США визнають Крим територією України і це поширюється на публічну позицію будь-яких офіційних делегацій США. Простіше – офіційні представники США від найменшого конгресмена до президента Трампа мусять дотримуватися одної єдиної установи – Крим це Україна. Крапка. Будь-які інші заяви будуть порушенням закону.
Американській конгресмени не тільки наших борцунів потролили – вони ще й посадили в калюжу відомого реХВорматора Міхо Саакашвілі, який уже встиг заявити ніби Порошенко погодився обміняти Крим на вступ у НАТО. Ну, Сулгуничу не вперше.
По-друге, розвідка США має протягом 90 днів підготувати три доповіді про загрози з боку Росії – про всі можливі дії РФ з метою ослабити західний світ, використовуючи слабкість і протиріччя між країнами Заходу.
По-третє, спецслужби США мусять протягом 180 днів перевірити незаконні та засекреченні фінансові операції та потоки, які можуть бути пов’язані з президентом Росії Владіміром Путіним особисто. Ідеться про мільярди доларів і про бізнеси таких осіб як Дерипаска, Роттендерг, Тимченко, Вексельберг тощо.
По-четверте, Конгрес США зажадав від Росії знайти убивць відомого російського опозиційного політика Бориса Нємцова. Конгрес засудив дії Путіна, який переховує замовника убивства. Держсекретар і голова мінфіну США мусять визначити коло людей причетних до злочину і заморозити їхні активи у США та закрити їм в’їзд до країни. Ну й вишенька на тортик – документ закликає розслідувати міжнародну ділову активність президента Чечні Рамзана Кадрова та людей яких він контролює.
Закони прийняла Палата представників Конгресу. Аби стати повноцінними законами, їм треба бути ще розглянутими Сенатом і підписаними президентом Трампом. Серед іншого закони вимагають чітко визначитися зі своєю позицією президенту Трампу – його шашні з Путіним і паралельне продовження політики санкцій, очевидно, дістали вже не тільки нас.
Закони викликали реакцію Кремля. Прес-секретар Путіна Дмітрій Пєсков уже назвав бажання США знайти активі Путіна, «русофобськими потугами». Відома депутат Держдуми і українська зрадниця Наталія «Няша» Поклонська заявила що закон про Крим – наслідок гнітючої кривди і розчарування американських політиків, яким не вдалося зробити півострів плацдармом Америки. Ну-ну. Подивимося, що вони заспівають, коли закони підпише президент США.
Ці чотири закони – перші персональні санкції проти Владіміра Путіна і його найближчого оточення. Перші – але явно не останні. Лише в середині лютого цього року у Конгресі США було представлено перший проект закону «Про захист безпеки США від агресії Кремля», в народі – «Пекельні санкції». Законопроект передбачає заборону на операції з російським держборгом, заборону на участь в розробці нафтових родовищ в РФ та на інвестиції в російські енергетичні проекти за кордоном, санкції проти російських банків, проти осіб що «діють в інтересах Владіміра Путіна», російського кіберсектору, тощо. Нагадаю, сама лише заява про намір впровадити «пекельні санкції» минулого року стала потужним ударом для економіки РФ.
Як бачимо, втома Заходу від України просто шалена. З ніг бідолашний Захід валиться – не знає, бідака, куди йому сховатися від тої України!
Якщо ж серйозно, то перемогу святкувати ще зарано, але прогрес не те що очевидний – разючий. Штати посилюють тиск на РФ все дужче і ні про яке послаблення санкцій вочевидь не йдеться як таке. Чому так довго – «на п’ятому році війни», як люблять заявляти наші «свідки зради»? Та з багатьох причин. Штати не люблять робити кроків, які суперечать їхнім економічним інтересам, Штати довго побоювалися іти з Москвою на прямий конфлікт. Штати нарешті, зараз спровоковані самою Росією – фактичним її виходом з угоди про нерозповсюдження ракет середньої дальності. Ультиматум виставлений Москві держсекретарем США Майком Помпео потихеньку спливає.
Проте очевидно. Ставлення США до РФ було би зовсім іншим, якби не чітка позиція українського МЗС і президента Порошенка. Згадаймо скільки зустрічей було проведено, скільки слів сказано, скільки заяв зроблено. Україна наполегливо доводить свою правоту в конфлікті з Росією і примушує США виконувати свої зобов’язання по Будапештському меморандуму, всупереч всім противникам цього в самій США.
А якими аргументами послуговуються противники тиску на Росію? Наприклад, такими: «А от оберуть зараз в Україні президента, який побіжить домовлятися з Москвою – і навіщо ми все от це робили?»
Я так думаю – вони не праві. В як думаєте ви?
