Декілька днів тому на сторінці популярної спільноти “Наш Харьков” у соцмережі “Фейсбук” з’явилася, на перший погляд, непримітна новина про успішну посадку 30 січня в аеропорту Харкова за складних погодних умов літака авіакомпанії “Wizz Air”, який прибув з польського міста Гданська.
Нічим непримітна новина цікава тим, що її автори використали зображення літака зовсім не “Wizz Air”. На фотографії - літак російської авіакомпанії “Аерофлот” з чітким силуетом прапора РФ.
Інцидент можна було б вважати дрібним, якби репост російського прапора не зробили відразу низка досить рейтингових українських інтернет-ресурсів, зокрема “Обозрєватєль”:
https://www.obozrevatel.com/ukr/travel/bravo-pilotu-u-harkovi-z-litakom-stalasya-nadzvichajna-podiya.htm
Можна було би зіслатися на збіг обставин, механічне копіювання та репост, якби інші інтернет-ресурси не проілюстрували цю новину фотографією літака з російським триколором - тільки уже в іншому ракурсі:
https://ua.news/ua/u-harkovi-pasazhirskij-lajner-zdijsniv-rizikovanu-posadku/
Ну а на чітко сплановану операцію російських спецслужб вказує той факт, що, знову ж таки, відразу декілька популярних всеукраїнських видань проілюстрували новину літаком з ... російським триколом. На цей раз авіакомпанії “Трансаеро”, яка припинила свою діяльність ще 4 роки тому. Звертає увагу, що такий грубий “ляп” допустило не яке-небуть містечкове видання, а одне із найбільш тиражованих в Україні - “Сьогодні”:
Як бачимо, переважна більшість українських інфоресурсів використали зображення не лайнера “Wizz Air” чи літака будь-якої іншої з-поміж 5 тис. авіакомпаній світу. “Корисні ідіоти” не придумали нічого кращого, ніж підкреслити новину літаками двох авіакомпаній РФ, на яких чітко, навіть в тумані, простежується російський триколор.
Фахівці, які хоча б певний час мали відношення до безпекової сфери, чітко розуміють, що подібний інцидент не може бути випадковістю. Цілком очевидно, у даному випадку мав місце елемент буденних оперативних ігр російських спецслужб - скоріше всього, розвідки чи ФСБ, які намагаються використовувати свою агентуру впливу у ЗМІ. У такий спосіб російські спецслужбісти нагадують про свої очі та вуха в українському суспільстві, роблять доволі зрозумілий меседж підтримки своїм агентам в Україні, які принишкли, проте вичікують вказівки з Москви.
Шкода, що власники цих видань забули елементарні стандарти журналістської етики та, хочеться сподіватися, не свідомо стали на біку агресора в гібридній війні.
