Верховна Рада пішла на канікули саме тоді, коли уряд визнав, що у держбюджеті на поточний рік у статтях видатків на сектор безпеки та оборони вийшла діра у розмірі півтрильйона гривень. Залатати її неможливо без внесення змін до Податкового кодексу до кінця серпня та до закону про держбюджет на 2024 рік до середини вересня. Але чи встигне Рада і чи захоче Банкова, щоб Рада встигла, — ось у чому питання.
18 липня Кабмін вніс до парламенту законопроект №11417 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки та оборони". Там йдеться про необхідність збільшити видатки держбюджету цього року на 500,3 млрд грн. У тому числі витрати на сектор безпеки та оборони необхідно збільшити на 495,3 млрд. грн. Як пояснює міністр фінансів Сергій Марченко, з них 77,9 млрд грн мають піти на зарплати, 256,2 млрд грн — на військову та спеціальну техніку та обладнання, 40,4 млрд грн — на будівництво військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд, 120,8 млрд грн — на інші видатки.
Глава бюджетного комітету парламенту "слуга народу" Роксолана Підласа в інтерв'ю "Українській правді" розповіла, звідки взялася діра у розмірі близько 500 млрд грн у фінансуванні сектора безпеки та оборони. По-перше, спочатку в законі про держбюджет на 2024 рік, ухваленому 9 листопада 2023 р., було закладено діру у розмірі близько 300 млрд грн. "Коли бюджет на 2024 рік лише ухвалювався, там передбачали 1,5 трильйона гривень на оборону, хоча у 2023 році провели 1,8 трильйона гривень видатків. Тобто вже тоді була різниця і ми розуміли, що потрібно буде додавати видатки на 2024 рік", — визнала Підласа.
Як бачимо, з боку влади це була свідома помилка. У листопаді влада чітко знала, що суму необхідних витрат на Сили оборони явно занижено. Але все одно уряд вніс такий бюджет, парламент ухвалив його, а Володимир Зеленський підписав.
По-друге, майже $5 млрд, тобто майже 200 млрд грн, було витрачено на позапланові закупівлі зброї через відсутність постачання зброї із США у першому кварталі. "Ми зробили наближення видатків оборони на майже 5 мільярдів доларів. Тобто видатки з вересня, жовтня, листопада і грудня були наближені на початок року і використані для закупівлі зброї, яку ми змушені були купувати за власний кошт, тому що від США тоді нічого не надходило", — пояснила Підласа.
Президент США Джо Байден підписав закон H.R.8035 "Про додаткові асигнування на безпеку України" 24 квітня. Після цього український уряд, якби його квапила Банкова, міг би швидко підбити баланс і внести законопроект про необхідні зміни в держбюджеті-2024. Однак ніхто нікуди не поспішав, і проект №11417 було внесено лише 18 липня.
По-третє, невелика частина діри утворилася завдяки встановленим Кабміном з 1 квітня виплатам військовослужбовцям у розмірі 70 тис. грн за кожні 30 днів виконання бойових завдань на фронті. Ще 16 квітня стало відомо, що, за розрахунками Мінфіну, на це потрібно 50 млрд грн до кінця року, а сумарні витрати на потреби оборони у 2024 році потрібно збільшити на півтрильйона гривень.
Тобто цю суму (разом із усіма її складниками) було підраховано Мінфіном ще за три місяці до того, як було внесено проект №11417. Уряд мав усі можливості розробити та внести проект ще у травні. У такому разі в червні він був би вже прийнятий парламентом у двох читаннях і набув чинності. І ніхто б не казав, що у нас в оборонному бюджеті діра і невідомо, чи встигнуть її закрити.
А зараз це питання із невідомою відповіддю. Можна було б не хвилюватися, якби Верховна Рада оперативно розпочала розгляд проекту №11417. Якби його ще минулого тижня, 23-26 липня, було прийнято у першому читанні, тоді були б підстави прогнозувати, що ніхто його не затягуватиме. Однак 23 липня депутати раптово пішли на канікули орієнтовно на місяць. І Банкова не зробила жодних зусиль, щоб зберегти працездатність парламенту принаймні до того, поки не ухвалено проект №11417.
Нагадаємо, що вранці 23 липня парламент затвердив два президентські укази (про продовження терміну дії військового стану та загальної мобілізації на 90 днів). Тобто президент мав чудову нагоду відвідати Верховну Раду і особисто закликати депутатів невідкладно розглянути ще один закон, життєво необхідний для оборони країни, — проект №11417. Але Зеленський вважав це зайвим. Однак, якщо верховний головнокомандувач не наголошує на пріоритетності цього закону, то "слуги народу" можуть сприйняти це як сигнал, що цей проект спокійно можна ігнорувати.
Тому немає жодної гарантії, що за місяць ситуація чудовим чином виправиться. Тут можна, звісно, заперечити, що депутати обов'язково проголосують за додаткові півтрильйона на армію, адже вони не політичні самогубці. Але проект №11417 внесений не один, а разом із проектом №11416 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування в період дії воєнного стану". Не кожний депутат захоче підтримати підвищення податків. А без цього бюджетну діру залатати не можна — принаймні так запевняє уряд.
Міністр фінансів Сергій Марченко говорить про чотири джерела, з яких буде забезпечено 500,3 млрд грн додаткових витрат:
Нас зараз цікавить те, що викликає найбільший опір депутатів: підвищення податків. Пояснюючи проект №11417 про зміни в держбюджеті-2024, Марченко обіцяє скарбниці 138,7 млрд грн від підвищення податків, проте той же Марченко, пояснюючи проект №11416 про зміни в Податковому кодексі, каже, що він принесе бюджету 2024 року меншу суму — близько 125 млрд. грн. Отже, мають з'явитися ще якісь урядові ініціативи щодо підвищення податків.
У будь-якому разі обидві цифри — 138,7 і 125 млрд грн. — сумнівні. Глава бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа називає два приводи для сумнівів.
Перший привід — це терміни. Вони вже прострочені. "Можу з 95-відсотковою впевненістю сказати, що параметри проєктів будуть змінені. Щонайменше через те, що надходження пораховані за умови, що вони почнуть діяти з 1 серпня, а проголосувати зміни ми вже не встигнемо", — наголошує Підласа.
Зараз у найкращому разі можна сподіватися, що податкові зміни набудуть чинності 1 вересня. Але для цього потрібно дуже постаратися.
Глава бюджетного комітету озвучила сценарій, який радше фантастичний, ніж реалістичний. "Потрібно, аби зміни до бюджету були підписані і запрацювали до середини вересня. Коли робили наближення [видатків на оборону], то в розписі "переставляли" кошти з клітинки видатків на зарплату у вересні, жовтні та листопаді в клітинку закупівлі зброї на початку року. Тобто щоб в кінці вересня виплатити грошове забезпечення військовослужбовцям, потрібно ухвалити бюджет і підписати його до середини вересня", — констатує Підласа.
Щоб депутати до середини вересня проголосували за проект №11417 про зміни у держбюджеті-2024, потрібно, щоб перед цим вони до кінця серпня проголосували за проект №11416 щодо змін у Податковому кодексі.
"Якщо ми говоримо про податкові зміни, то вони набувають чинності, як правило, з першого числа наступного за ухваленням місяця. Аби це було можливо з 1 вересня 2024 року, потрібно їх ухвалити в кінці серпня. Думаю, у нас буде така можливість. Сподіваюся, що 20 серпня ми зберемося, проголосуємо за законопроєкт про заборону релігійних організацій, пов'язаних з країною-агресором, і перейдемо до питання податків та бюджету. Це буде перше читання, після якого буде ще друге. Спробуємо скоротити строки подання правок між ними до семи днів. Не гарантую, що народні депутати це підтримають, але ми будемо намагатися".
Якщо цей напівфантастичний сценарій не буде реалізовано, то виплату військовим вересневої зарплати буде відкладено щонайменше на місяць. Або на такий самий термін пенсіонери залишаться без пенсій. Або Нацбанк надрукує ці гроші (хоча навряд чи це дозволить МВФ).
Кожен місяць затримки з ухваленням проекту №11416 означатиме, що бюджет недорахується податків на 25-28 млрд грн. Таку суму вже втрачено у серпні — ось ціна раптових парламентських канікул. І це означає, що параметри змін до держбюджету вже потрібно перераховувати.
Другий привід для сумнівів у нинішніх цифрах — зміст змін у Податковому кодексі, запропонованих Кабміном. Виявляється, бюджетний комітет Ради проти цих змін. Підласа в інтерв'ю дуже прозоро натякнула: "Та пропозиція, яку ми обговорюємо зараз, ще зазнає змін. Народні депутати не проголосують повністю за версію уряду".
Вона висловила сподівання, що уряд завчасно знайде компроміс із бюджетним комітетом. "Питання податків — це питання компромісу. Його можна знайти до голосування в першому читанні і не відкладати на останній момент", — наголосила вона.
Взагалі дивно, чому уряд не співпрацював із бюджетним комітетом у процесі підготовки своїх законопроектів. Марченко та Підласа могли б підготувати компромісний варіант ще у травні. А натомість тільки зараз починаються розмови про компроміс, який може бути досягнутий до 20 серпня.
Те саме можна сказати про врахування позицій бізнесу. Наприклад, Американська торговельна палата в Україні виступила із гнівною заявою проти проекту №11416. На її думку, запропоновані там зміни податкової політики "призведуть до подальшої дискримінації прозорого бізнесу, посилять спотворення конкуренції між платниками податків та податковими ухилянтами, підірвуть довіру та сприятимуть збільшенню тіньової економіки".
До думки американського бізнесу в Україні чуйно дослухається спецпредставник США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер. Це чудово знають і на Банковій, і у Кабміні.
29 липня Пріцкер приїхала до Києва і заявила прем'єру Денису Шмигалю саме те, про що йдеться у заяві Американської торговельної палати в Україні: треба зосередитися не на підвищенні податків, а на реформі митниці та боротьбі із сірими ринками. Про те саме вона розповіла журналістам на брифінгу: "У вас є доходи, яких ви не отримуєте і які ви мали б отримати сьогодні. Зосередьмося спочатку на цьому".
Навряд чи наша влада була нездатна прорахувати такий розвиток подій. Тому можна припустити й таку версію, що спеціально придумано такі законопроекти, які викличуть шквал критики (як з боку бізнесу, так і з боку нардепів) і не пройдуть через Раду. Яка версія ближча до істини — це почне з'ясовуватись 20 серпня. Це буде важливий сигнал усьому українському суспільству та західним партнерам: чи зберуться нардепи і чи зможуть вони ухвалити у першому читанні два урядові законопроекти, необхідні для фінансування Сил оборони у вересні-грудні.
