Вже тиждень у Лос-Анджелесі відбуваються акції протесту. У США це повсякденне явище: завжди десь знайдуться кілька тисяч людей, які чимось незадоволені і висловлюють своє обурення на вуличних демонстраціях. Незвичайне інше: реакція президента.
Протести у найбільшому місті Каліфорнії спалахнули 6 червня після того, як агенти Імміграційної та митної поліції (ICE) провели рейди кількома міськими районами, щоб заарештувати нелегальних мігрантів. 7 червня Трамп відповів на це меморандумом, в якому заявив, що "в тій мірі, в якій протести або акти насильства безпосередньо перешкоджають виконанню законів, вони є формою повстання проти влади уряду Сполучених Штатів". Під цим приводом Трамп "федералізував" (тобто закликав на федеральну службу) підрозділи Національної гвардії чисельністю "не менше 2000 осіб" терміном на "60 днів або на розсуд міністра оборони" "для тимчасового захисту ICE та інших співробітників уряду Сполучених Штатів, які виконують федеральні функції… у місцях, де відбуваються чи можуть відбутися протести проти цих функцій". 9 червня Пентагон направив до Лос-Анджелеса 700 морських піхотинців, а Трамп — ще 2000 членів Національної гвардії.
Каліфорнія — найбільший із 50 штатів США за чисельністю населення та за розміром економіки. У штаті проживає 39 млн осіб. За обсягом ВВП Каліфорнія у 2024 році вийшла на четверте місце у світі ($4,1 трлн), обігнавши Японію ($4,02 трлн) і поступаючись лише США, Китаю та Німеччині.
Посаду губернатора штату з 2019 року обіймає демократ Гевін Ньюсом, який має високі шанси стати кандидатом від демократів на президентських виборах у 2028 році. Тому для Трампа придушення протестів у Каліфорнії — це ще й удар по демократах загалом і по Ньюсому особисто.
Водночас, це для Трампа спосіб продемонструвати силу у боротьбі з нелегальними мігрантами. 27% (понад 10 млн) каліфорнійців є іммігрантами, тобто народилися за кордоном. Це більш ніж удвічі перевищує частку іммігрантів у решті країни (12%). Понад половина (55%) каліфорнійців, що народилися за кордоном, є натуралізованими громадянами США. Більшість інших іммігрантів є постійними законними жителями. Проте близько 2,6 млн — нелегальні мігранти, переважно мексиканці. Це п'ята частина від загальної кількості нелегальних мігрантів у США. В окрузі Лос-Анжелес із 10 млн населення кожен восьмий — нелегальний мігрант. І ця категорія є важливим компонентом місцевої економіки.
Багато десятиліть Лос-Анджелес є центром руху за права іммігрантів та проти спроб уряду криміналізувати нелегальних робітників. Тут найрозвиненіша мережа організацій та профспілок, що захищають іммігрантів. Тому коли 6 червня агенти ICE почали проводити рейди на робочих місцях по всьому Лос-Анджелесу, не дивно, що у відповідь були організовані акції протесту.
"Ми розглядаємо це як боротьбу за збереження того, що залишилося від американської демократії", — сказав в інтерв'ю Guardian професор Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі Кріс Сепеда-Міллан, прямуючи на акцію протесту. За його словами, більшість людей, які протестують на вулицях сьогодні, самі, як і він, не є нелегалами і взагалі не іммігранти, а громадяни США. Це діти та онуки іммігрантів, які "прекрасно знають, який внесок зробили їхні батьки, бабусі та дідусі в цей штат, цю країну, цю економіку".
Проте нинішні протести з тисячами демонстрантів виглядають дрібними порівняно з найбільшими демонстраціями на захист іммігрантів, які відбувалися раніше. Наприклад, у 2006 році, коли конгресмени-республіканці хотіли ухвалити законопроект, який зробив би просте перебування нелегального мігранта в США кримінальним злочином, протестували мільйони людей у сотнях міст по всій країні. Зокрема, щонайменше півмільйона людей брали участь у демонстраціях у центрі Лос-Анджелеса. Але тоді й привід для протестів, звісно, був набагато серйознішим, ніж зараз.
Президентом тоді був республіканець Джордж Буш, але він не вважав за необхідне направити проти протестувальників війська. А зараз масштаб протестів у десятки разів менший, однак Трампу захотілося показати своє вміння силою придушити прояви невдоволення.
"Демографія Лос-Анджелеса в поєднанні з історією міста, що включає в себе відомі "заворушення", від повстання Уоттса 1965 року до протестів 1992 року через побиття поліцією Родні Кінга, робить Лос-Анджелес "стратегічним" місцем для Трампа, щоб виманити протестуючих, яких він може назвати бунтівниками, — сказав Guardian професор історії в Стенфордському університеті Альберт Камарільо. — Це телеведучий, який знає, як влаштувати виставу".
Національна гвардія у кожному штаті підпорядковується владі штату. Щоб знайти випадок, коли президент використав підрозділи Нацгвардії без згоди губернатора, потрібно заглибитись в історію на 60 років. У 1965 році президент Ліндон Джонсон "федералізував" Нацгвардію Алабами, щоб вона супроводжувала "марш від Сельми до Монтгомері" чорношкірих американців, який зрештою призвів до ухвалення Конгресом "Закону про виборчі права 1965 року". Губернатором Алабами був прихильник расової сегрегації Джордж Воллес, і Джонсон відібрав у нього Нацгвардію, щоб вона захищала акцію протесту афроамериканців.
Зараз Трамп "федералізував" Нацгвардію Каліфорнії, можна сказати, з протилежною метою: щоб придушити протести. Правомочність цього мають з'ясувати судові інстанції. Але в будь-якому разі Трамп вже має результати своєї витівки: він демонструє силу. І в цьому йому допомагають губернатори-республіканці. Наприклад, губернатор Техасу Ґреґ Ебботт 12 червня наказав направити понад 5000 військовослужбовців Національної гвардії, а також понад 2000 поліцейських штату, щоб допомогти місцевим правоохоронним органам впоратися з протестами проти Трампа та федеральних антимігрантських рейдів.
Мотиви Трампа — суто особисті. Йому потрібно врятувати свій рейтинг та імідж. 11 березня, лише за 50 днів після інавгурації, його рейтинги схвалення та несхвалення зрівнялися: 48% проти 48%. Починаючи з 3 квітня, частка американців, які його не схвалюють, тримається на рівні 50% і вище, а схвалюють — 46% і нижче. Опитування Quinnipiac University, оприлюднене 11 червня, показало, що не схвалюють Трампа 54%, а схвалюють лише 38%. Респондентам було запропоновано оцінити успіхи Трампа у семи напрямках. І ось як розділилися думки:
До цього додалося прізвисько TACO: Trump Always Chickens Out, що означає "Трамп завжди боягуз". Термін був вперше використаний журналістом Financial Times Робертом Армстронгом 2 травня і швидко набув популярності. Спочатку він означав боягузтво у торговельній війні. Шеннон Петтіпіс із NBC News навела десять прикладів того, як Трамп відступив від тарифів, які він оголосив чи запровадив. Гідеон Рахман розвинув тему статтею, яка вийшла в Financial Times 2 червня під назвою "Трамп завжди боягуз і в зовнішній політиці теж". Наприклад, під час свого першого терміну Трамп погрожував "вогнем і люттю" Північній Кореї і погрожував "стерти Афганістан з лиця землі" протягом 10 днів, але натомість вступив у провальні переговори з Північною Кореєю щодо її ядерної програми і уклав угоду про виведення військ США з Афганістану без будь-яких значимих поступок з боку Талібану навзаєм. Очевидно, що манери спілкування Трампа з Москвою лише зміцнюють його імідж TACO.
Трампа запитали, що він думає про це прізвисько, 28 травня. Він заперечував боягузливу поведінку, заявивши, що "це називається переговорами", і додавши: "У мене зазвичай протилежна проблема. Вони кажуть, що я надто крутий". Але одними словами про свою крутість імідж, звісно, не виправити. Тому Трампу потрібно було пред'явити круті дії. Карати Москву чи Тегеран він, як завжди, побоявся і вирішив розім'ятися на Каліфорнії.
Як зазначила New York Times 8 червня, адміністрація Трампа використовувала соціальні мережі, щоб привернути увагу до найжорстокіших зіткнень між протестувальниками та федеральною владою, хоча протести здебільшого залишалися мирними. Як символ протестувальники використовують мексиканський прапор, а Білий дім зобразив це як свідчення "іноземного вторгнення".
"Фото, відео і тексти, що вводять в оману, широко поширилися в соціальних мережах, — констатувала та ж газета 10 червня. — Потік брехні в мережі, мабуть, був направлений на те, щоб розпалити обурення стосовно іммігрантів і демократів. Чимало постів створювали помилкове враження, що все місто охоплене насильством, хоча зіткнення обмежувалися лише невеликою його частиною". Даррен Лінвілл, дослідник медіа з Університету Клемсона, сказав, що консерватори в інтернеті "розпалюють заворушення у показній манері", щоб допомогти підкріпити заяви Трампа про те, що Лос-Анджелес захоплений "жорстокими, бунтівними натовпами". Сам Трамп на своїй власній платформі Truth Social заявив, що протестувальники були "оплаченими бунтівниками".
Видання Axios цитує визнання анонімного радника Білого дому: "Ми бачимо, що заворушення в Лос-Анджелесі сповнені політичних можливостей, оскільки це якраз та боротьба, якої хочуть республіканці : проти радикальних лівих і протестувальників, які розмахують мексиканським прапором перед палаючими автомобілями, і демократів, які їх підтримують".
Тобто Трамп свідомо та спеціально підживлює ненавистю свою політичну базу. При цьому активісти MAGA все частіше закликають до подальшого розгортання військових для арешту демократів та легальних мешканців, які виступають проти політики президента. Залишилося нацькувати червоні штати на сині, тобто республіканські на демократичні. І тоді вже ніхто не перейматиметься тим, що Трамп залишився TACO у відносинах із Пекіном та Москвою.
