Західні аналітики спільні в думці, що весняний наступ росіян захлинувся, задачу захопити весь Донбас війська окупантів до кінця 2026 року виконати не зможуть Місяць тому німецьке видання Welt відзначало, що наступальні дії росіян втратили імпульс, командування ворожих сил перекидає стратегічні резерви з інших напрямків, але досягнути мети не вдається. Експерти, яких цитувало видання, зазначали, що за існуючої динаміки Росії може знадобитися кілька років для захоплення всієї Донецької області, що супроводжуватиметься значними втратами окупантів.
У цій публікації зроблені акценти, які так або інакше згадувалися в інших публікаціях західних ЗМІ та у коментарях експертів. Перший акцент: Україна отримала перевагу у використанні безпілотників на полі бою, що було названо "технологічним переломом". Другий акцент: глибокі удари дронами по російських НПЗ і військових заводах перенесли війну на територію Росії. Третій акцент: Кремль посилює цензуру та обмежує інтернет, боячись внутрішньої нестабільності.
Агресор хоч і повільно, але, на жаль, просувається на фронті, крім того, продовжує бойові дії у прикордонні на Сумщині і Харківщині. Наші оборонці протягом останніх місяців вибили ворога з Куп’янська та околиць, стабілізували ситуацію на Новопавлівському напрямку, успішними були й контратаки сил оборони на Запорожжі — українським військовим вдалося повернути втрачені позиції на Олександрівському напрямку та посунути окупантів в районі Степногірська та у самому місті. Ситуація в Запорізькій області дуже динамічна, у ЗСУ є очевидні успіхи, але ворог концентрує значні сили на Гуляйпільському напрямку. Інший напрямок, де окупанти здійснюють потужний тиск — Покровський. Тиждень тому президент Зеленський заявляв, що протягом цього року було звільнено та взято під контроль 590 кв. км території. Повідомлення з фронту останніми днями також можуть свідчити про зміни динаміки не на користь російських окупаційних військ. Вони зіткнулися зі значними проблемами — українські дрони нищать ворожу логістику. А відео, на якому видно встановлення зеніток на будівлях у Москві, підтверджує страх Кремля перед помстою за удари по Києву.
Видання Forbes днями розповідало про ефективне використання Україною БПЛА середньої дальності, що дало можливість взяти під вогневий контроль шляхи постачання зброї та пального для армії агресора на тимчасово окупованих територіях. Так, за повідомленням 412 бригади Nemesis, українські дрони заблокували трасу Р-280 Маріуполь-Мелітополь-Сімферополь, яку окупанти використовують для військової логістики. Ворог намагається використовувати об’їзні дороги, але його дістають і там. Також успішні удари по ворожій логістиці продемонстрували "азовці", вони зосередилися на автошляхах Маріуполь-Таганрог та Маріуполь-Волноваха. У підрозділі зазначили, що пілоти дронів виконують завдання з ураження цілей біля російського кордону.
Міністр оборони Михайло Федоров заявив, що Україна запускає окрему програму "Логістичний локдаун" для масштабування middle strike та системного знищення спроможностей армії РФ на оперативній глибині. За словами міністра, завдяки перехопленню ініціативи на фронті ціна просування для росіян постійно зростає: "Якщо в жовтні ворог втрачав 67 військових на 1 кв. км просування, то у квітні — уже 179. Росія несе рекордні втрати: понад 35 тисяч убитих або важко поранених військових щомісяця — і ми продовжуємо нарощувати темп". Він також додав, що за останні місяці вчетверо збільшено знищення ворожої логістики, складів, техніки, командних пунктів та маршрутів постачання на оперативній глибині. Що, відповідно, зменшує інтенсивність штурмових дій окупаційних військ та ставить під велике питання спроможність агресора провести літній наступ так, як це планували Герасимов та інші путінські генерали.
Успіхи на фронті завдяки інноваційним безпілотним технологіям, ефективні удари вглиб російської території, неспокій у Москві та Підмосков’ї, де зосереджена левова частка всієї системи ППО росіян, не залишилися непоміченими світовою пресою, політиками та впливовими експертами. Як зауважує колишній командувач армії США в Європі Бен Годжес, навіть у Білому домі помітили, що у війні настав перелом на користь України, правда поки цього не визнають публічно, бо не бачать у Росії ворога. Додамо: Дональд Трамп давненько не казав, що в українців "немає козирів", його тривала мовчанка — це вже непогано. А глава Держдепу Марко Рубіо в ефірі телеканалу республіканців Fox News назвав ЗСУ "найсильнішими і найпотужнішими в Європі". За його словами, необхідність вести війну проти РФ змусила українців розробляти "нові тактики, нові методи, нове обладнання, нові технології, що створюють своєрідну гібридну асиметричну війну".
Отже, всі — від військових аналітиків до впливових політиків — визнають, що Україна має певні переваги на фронті, а далекобійні удари по Росії дають Києву психологічну перевагу. Так, глава британської розвідки GCHQ Енн Кіст-Батлер заявила про майже півмільйона загиблих росіян із часу повномасштабного вторгнення та про відступ окупантів на полі бою. Невдачі, зазначає американський тижневик Time, призводять до зростання параної в Кремлі. На думку авторів статті, поки що Росію рятує "нерозумне послаблення нафтових санкцій з боку США", насправді ж "картковий будинок Путіна вразливіший, ніж багато хто усвідомлює". У схожому руслі розвивається думка і в публікації британського видання Financial Times. Її автори акцентують на успішності використання Україною дронів та наголошують на тому, що Путін і Трамп опинилися в стратегічній пастці, яку самі ж створили. Перший — в Україні, другий — в Ірані.
Ключове питання — чи дасть можливість нинішня стратегічна перевага Києва дотиснути Росію до добросовісних переговорів. Жорстокий удар по Києву 24 травня, дзвінок Лаврова до Рубіо з погрозами продовжувати такі удари та закликом забрати з Києва дипломатичні місії, наступальні дії окупантів на фронті попри чисельні втрати з їхнього боку, відсутність відкритого протистояння Путіну з боку російських еліт, військові ядерні навчання в Білорусі, удари "Орєшніком" і багато іншого свідчить, що Москва відмовляється від переговорів. Чи є потужності її примусити?
Командувач Третього армійського корпусу бригадний генерал Андрій Білецький дивиться на ситуацію оптимістично. На його думку, Україні по силах перехопити ініціативу на полі бою протягом найближчих шести-дев’яти місяців. "Нам потрібно визначити ті напрямки, де ми можемо покращити свої позиції, взяти певні стратегічні точки, а потім говорити з росіянами з позиції сили — не слабкості — про справді стабільне перемир'я", — заявив Білецький. У свою чергу командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді ("Мадяр") попередив Олександра Лукашенка, щоб "не ліз в очі", бо українські військові вже визначили 500 цілей на території Білорусі. Це чіткий сигнал білоруському диктатору, що в разі використання Росією ядерних навчань для вторгнення, на білоруські об’єкти очікує доля російських військових заводів та НПЗ. Тобто військові командувачі акцентують на тому, що Україна має потужності дати гідну відсіч та за умови правильних і злагоджених дій переламати стан справ на фронті.
З Москви ж знову пролунала погроза. Цього разу від Сергія Шойгу, який лякає ударом по Києву "у будь-який момент". Путін розчарований тим, що дипломати не злякалися і не втікають з української столиці, тож вирішив додатково нагнати страху. Ми знаємо, що удари по Києву чи іншому місту не змусять Україну до капітуляції. Як слабкість від безвиході такі погрози розцінюють і наші партнери. Але є кілька серйозних небезпек.
Перша небезпека: нагнітання ескалації під вибори Думи (дні голосування 18-20 вересня). Путін хоче мобілізувати виборців, розчарованих війною на виснаження власних кишень, так би мовити "вдихнути" віру у перемогу. Зрозуміло, що "Єдиній Росії" намалюють будь-які цифри, але диктатору важливо показати назовні, перш за все Трампу і Сі, всенародний "одобрямс" продовження війни та найжорстокіших атак по Україні. Наші військові відповідатимуть, проте є треті сили, передовсім Вашингтон, які можуть втрутитися в процес. Сумнівно, що Трамп, хоча Зеленський і написав йому листа, ухвалить рішення посилити Україну, щоб вона остаточно переломила ситуацію на полі бою до листопада. А повернення американців до переговорів у ролі посередника на користь Росії — це друга небезпека.
Третя — емоційні гойдалки в разі нездійсненності сценарію зупинки бойових дій до листопада. На Банковій негативно відреагували на публікацію в The Economist, де йшлося про буцімто наказ Зеленського готуватися ще до двох-трьох років війни, назвали це інформаційним вкиданням. Цікаво, що відреагували лише на цей момент у досить розлогому матеріалі видання, де йдеться як про всі вище згадані позитивні зміни на полі бою, так і про внутрішні виклики, зокрема, проблеми з мобілізацією, корупційні скандали, "гарячковість" політиків, яка нагадує підготовку до виборів, "культ лояльності" навколо президента. Очевидно, образа на такі публікації — не краща реакція. Та й озвучування якихось, хай і умовних, дат завершення бойових дій — може мати зворотній ефект у вигляді розчарування. Не варто наступати на граблі, як було з контрнаступом влітку 2023 року, який переоцінили. Сподіваємося на краще й готуємося до гіршого. Мабуть, такий девіз був би за нинішніх умов найбільш прийнятним для українського суспільства.
