Верховний суд відмовив Петру Порошенку у скасуванні санкцій РНБО, тим самим зневаживши резолюцію Європарламенту із закликом до української влади утриматися від переслідування опозиції. Наслідки цього рішення будуть далекосяжними
Рішення, якого очікували півтора роки
Позов до президента Володимира Зеленського з вимогою визнати протиправним і скасувати указ №81/2025 у частині введення в дію санкцій стосовно Петра Порошенка був поданий 7 березня минулого року. "ДС" розповідала епопею з перенесенням судових засідань Касаційного суду у складі Верховного суду. І от 10 липня цей суд відмовив Порошенку у скасуванні санкцій, запроваджених проти нього 12 лютого 2025 року. П’ятий президент висловив намір оскаржити рішення у Великій палаті ВС. Утім, шанси — мінімальні, сумнівно, що Велика палата визнає помилку своїх колег.
Відомо, що за скаргою Порошенка відкрив провадження Європейський суд з прав людини. Існує висока ймовірність, що вердикт ЄСПЛ скасує рішення останньої інстанції в Україні. Причина на поверхні: йдеться про позасудові санкції, Порошенко ні на момент накладення санкцій, ні зараз не засуджений по так званій "вугільній справі", в якій він фігурує разом із Віктором Медведчуком.
Ілля Новіков, адвокат Порошенка, стверджує, що на суддів здійснювався тиск співробітниками СБУ. Щодо наявної інформації він звертатиметься до керівництва спецслужби, до правоохоронних органів, а також забезпечить відповідними матеріалами журналістів. В українських реаліях на реакцію перших двох сподіватися марно, що ж до медіа, то відразу впали у вічі майже однотипні новини, поширювані переважно телеграм-каналами, на виправдання рішення суду. Масована політична "джинса" в країні, яка заявила про рух до Євросоюзу і якій у червні відкрили перший переговорний кластер, очевидно, викличе запитання у наших партнерів.
Євросоюз мав претензії до Угорщини за прем’єрства Віктора Орбана через утиски свободи слова, у лютому цього року було навіть рішення суду ЄС за позовом Єврокомісії щодо позбавлення ліцензії на мовлення незалежної радіостанції Klubrádió. В Брюсселі закривають очі на багато чого, що відбувається в Україні, але до пори до часу, бо дотримання свободи слова — одна із фундаментальних вимог до членства. А днями найбільший державний телеканал Угорщини M1 припинив випуски новин і вибачився перед глядачами за роки брехні. Це — історія для роздумів.
Сумніви у незалежності медіа-ресурсів — лише частина запитань, які можуть виникнути у партнерів України. Значно більша частина стосуватиметься незалежності суддів, тобто судової реформи, провести яку зобов’язалася наша влада. Це питання входить до першого кластеру і супроводжуватиме весь переговорний період аж до його закриття, воно — серед фундаментальних. Якщо адвокати Порошенка мають на руках незаперечні докази тиску на суддів і передадуть їх в ЗМІ та європейським структурам, запевненням про успішне реформування суддівської гілки влади в Європі не віритимуть. І як тут не пригадати 10 пунктів плану Марти Кос і Тараса Качки, де судовій реформі присвячено аж три пункти. Цей напрям — під пильним контролем європейських партнерів.
Чому вердикт виглядає політично вмотивованим
Варто згадати про ще два важливі моменти. Перший: 26 травня відбулася зустріч між Зеленським і Порошенком. "Надто багато викликів, які можливо подолати лише спільно. Домовилися, що такі зустрічі будуть відбуватися регулярно, а діалог стане постійним", — прокоментував зустріч лідер "Євросолідарності". ЗМІ ж повідомляли, що розмова не була конструктивною, але жевріла надія, що заради консенсусу в парламенті градус конфлікту між п’ятим і шостим президентами знизиться. Існує припущення, що рішення суду могло бути наслідком іншої розмови, Зеленського із Валерієм Залужним, під час якої перший буцімто відмовляв другого від участі у президентських виборах, але не відмовив. В ОП вважають, що Порошенко підтримує Залужного.
Другий момент — суд не взяв до уваги резолюцію Європарламенту, ухвалену 8 липня, в 54-му пункті якої сказано: Європарламент "закликає українську владу утриматися від будь-яких політично мотивованих судових проваджень та від запровадження персональних санкцій проти представників опозиції та лідерів організацій громадянського суспільства; наголошує, що така практика ризикує підірвати демократичні стандарти та громадську довіру". Про Порошенка в цьому пункті не йдеться, мовиться загалом про політично мотивовані переслідування, але ігнорування резолюції — більш ніж очевидне.
У високих кабінетах на Печерську, мабуть, впевнені, що судове рішення стосовно Порошенка в Брюсселі мовчки проковтнуть, як проковтнули багато чого раніше. Скоріше за все, так і буде, але з таких от епізодів потроху складається негативна картина щодо відповідності України критеріям членства. І колись може так статися, що хтось, хто дуже не хоче вступу України до Євросоюзу, мотивуватиме свою відмову у підтримці сумнівами у судовій реформі. Чи у свободі слова. Але чинна влада живе в парадигмі "як виграти вибори", думати на далеку перспективу — не її сильна риса.
