Михайло Федоров перебував поряд із Володимиром Зеленським понад сім років. Тепер він може стати символом надій, залишивши Зеленському бути символом розчарувань
Драпатий проти "системи"
Серед наслідків рішення Зеленського найважливіше все ж стосується не Міноборони, а ЗСУ. Незгоду почали висловлювати військові.
Командувач Об'єднаних сил ЗСУ Михайло Драпатий підтримав Федорова та подякував команді МО за те, що вона "не побоялася торкнутися речей, які система звикла обходити мовчанням". Підтвердивши, що численні ініціативи МО "вже довели свою користь для війська", Драпатий однозначно став на бік Федорова у його боротьбі з "системою".
"Сьогодні міністр сказав, що багато з цих рішень доводилося проводити всупереч системі, а не завдяки її роботі. Я знаю, що це правда, і вважаю, що так не має бути. Багато командирів можуть це підтвердити. Коли правильне рішення доводиться проводити всупереч системі, а не завдяки їй, це означає, що сама система потребує змін", — сказав командувач Об'єднаних сил ЗСУ.
Він не міг назвати прізвища, але всім зрозуміло, що уособленням "системи" є головний опонент Федорова — головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
Ще далі пішов у своїх оцінках заступник командувача Повітряних сил ЗСУ Павло Єлізаров. Він заявив, що "відсторонення М.Федорова це велике зло для обороноздатності країни", і написав рапорт про звільнення з військової служби "у зв’язку зі звільненням міністра оборони України Михайла Федорова, ініціатора стратегічних реформ в галузі протиповітряної оборони країни, блокування яких спричинить численні жертви та руйнування в Україні у результаті агресії Російської Федерації".
За що Зеленський позбувся Федорова
Верховний головнокомандувач Володимир Зеленський у конфлікті між Федоровим та "системою" однозначно став на бік останньої. Федоров посаду втратив, а "система" святкує перемогу.
В чому ж головний нерв цього протистояння? Зрозуміло, що у обох сторін накопичилося безліч взаємних претензій. Але яка з них спонукала Зеленського зробити вибір на користь "системи", а не Федорова?
Процитуємо спочатку публічний звіт Федорова 16 липня. Перелічуючи здобутки своєї команди, Федоров зазначив, що вона встигла: "Кардинально змінити систему закупівель. Запустити перші тендери на далекобійну артилерію та сотні тисяч дронів, що економить державному бюджету мільярди доларів".
Хтось через запуск Федоровим тендерів втратив мільярди доларів. За цими "хтось" стоїть "система", і Зеленський став на їх бік.
Про те, що Зеленський покарав Федорова за викорінення корупції, говорить і засновник "Фонду Сергія Притули" Сергій Притула. "Знаю не з чуток, яку колосальну роботу виконувала команда Федорова з викорінення корупційних схем у закупівлях", — написав він у фейсбуці 16 липня.
The Economist 13 липня розповів, що Федоров розпочав діяльність на посаді міністра оборони з жорстких перевірок. Як пише видання, його перші пів року роботи відзначилися аудитом відомства та бригад, який виявив неефективні витрати на суму понад 300 мільярдів гривень (6,6 мільярда доларів). Окрім цього, посадовців міністерства зобов'язали пройти поліграф, а незгодних або тих, хто не пройшов перевірку, звільнили. Частину оборонних закупівель перевели на відкриті тендери, що дало змогу знизити вартість 155-мм снарядів на 16%. Водночас реформаторські підходи міністра викликали опір з боку традиційного військового керівництва. Особливо помітними стали розбіжності з головнокомандувачем Сирським. За інформацією джерел The Economist, міністр намагався домогтися відставки головкома, проте не отримав згоди президента.
Власною інформацією на цю тему поділився радник Федорова з технологічних напрямів оборони Сергій (Флеш) Бескрестнов.
"Коли ти руйнуєш будь-яку корупційну схему, за нею завжди стоїть чиєсь "ім’я". Саме це "ім’я" втрачає гроші, іноді величезні суми. Звісно, "ім’я" зробить усе, щоб не зазнати втрат і усунути причину. Зазвичай усі ці "імена" не з простих смертних, і можливостей та впливу у них вистачає. Коли вони об’єднуються в спільній фінансовій "біді", вони стають сильними. Коли вже ці "імена" нажруться", — написав він у фейсбуці увечері 13 липня (коли Зеленський ще не оголосив про свій намір позбутися Федорова), не називаючи ці "імена".
"Друзі, я не знаю, хто на чому заробляє, у кого яка схема і хто конкретно за чим стоїть, — відповів він на прохання конкретизувати. — Але я, тим не менш, приблизно розумію, скільки людей колеги перевірили на поліграфі, скільки звільнили і скільки грошей заощадили для країни. Впевнений, що багато кому це не сподобалось".
Коротке життя версії про ТЦК
Звісно, Зеленський не міг публічно визнати, що він невдоволений Федоровим через знищення ним корупційних схем. Увечері 15 липня на закритому засіданні фракції "слуг народу" Зеленський, за твердженням Ярослава Железняка з фракції "Голосу", заявив, що Федоров провалив реформу ТЦК.
"Якби не треба було вирішувати проблему ТЦК, я б одразу вніс Хмару на Міноборони, і він би займався далекобійними ударами по ворогу", — процитував Железняк Зеленського.
Вдень 16 липня Зеленський на запитання "Суспільного", чому він захотів зробити міністром оборони очільника МВС Ігоря Клименка, розповів, що Клименко може розв'язати питання мобілізації та ТЦК. "Важлива історія — ТЦК. Я вже не можу сказати, що вони десь окремо у військових: питання мобілізації складне, і ним мають займатися всі — і армія, і уряд. Саме тому вважаю, що у Клименка є потенціал забезпечити постачання та усунути ганебні моменти бусифікації", — заявив президент.
Версія про ТЦК свідчить про кмітливість капітана "Кварталу 95". Вона справді дотепна і дуже смішна.
ТЦК — це підрозділи в складі ЗСУ. Вони підпорядковуються Сирському, а не МО. І якщо Зеленський невдоволений ТЦК чи провалом їх реформи — то це підстава звільняти Сирського, а не Федорова.
Версія про ТЦК розсипалася вже увечері 16 липня, коли Зеленський оголосив, що хоче бачити міністром оборони начальника Центру спеціальних операцій "А" СБУ Євгенія Хмару, який наразі виконує обов’язки голови СБУ.
Вигода Татарова
То чого ж Зеленський одразу не зробив вибір на користь Хмари? Бо йому спочатку треба було "виманити" з крісла міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка.
Клименко отримав "пропозицію, від якої неможна відмовитися": очолити МО замість Федорова. Він не горів таким бажанням, але погодився. Зеленський точно не говорив йому, що це заради того, щоб він "допоміг ТЦК". Клименко на це не погодився б, адже він активно і публічно пручався спробам перекласти мобілізацію на Нацполіцію.
Отримавши згоду Клименка пересісти в крісло міністра оборони, було неважко отримати згоду голови Нацполіції Івана Вигівського пересісти в крісло очільника МВС, звільнене Клименком. Це рішення вже проголосоване: Клименко посаду міністра внутрішніх справ втратив, Вигівський — отримав.
Навіщо це? Щоб замість Вигівського Нацполіцію очолив його перший заступник — начальник головного слідчого управління Максим Цуцкірідзе. Останнього пов’язують із заступником керівника ОП Олегом Татаровим.
У вересні 2021 р. "Українська правда" розповіла, що на святкування дня народження Татарова з’їхалось більше десяти топ-посадовців силових відомств — зокрема ті, що були пов’язані з розслідуванням справи Татарова, як-от Цуцкурідзе.
"У тещі Цуцкірідзе є кілька об’єктів нерухомості в ЖК на Печерську, де мали отримати квартири нацгвардійці у справі "УкрБуд". Слідство встановило що, Татаров у 2017 році, коли працював юристом в "УкрБуд", яка на той час належала екснардепу Максиму Микитасю, брав участь у передачі хабара посадовцю криміналістичної установи МВС. Сам Микитась в інтерв’ю "Українській правді" зазначив, що саме Цуцкірідзе, перебуваючи на високих посадах у МВС, допомагав юристу "УкрБуд" Татарову вирішувати проблеми "УкрБуд" з Міністерством внутрішніх справ", — зазначила "УП".
Тобто тепер Нацполіція може перейти під жорсткий контроль Татарова в інтересах Зеленського. Це підготовка не лише до виборів, а взагалі до будь-яких акцій протесту, якщо вони стануть справді масштабними.
Чому Зеленський позбувся Клименка
А що ж з Клименком? Ну, по-перше, якщо Зеленському не шкода пожертвувати одним із своїх найближчих соратників (ще з виборчої кампанії 2019 року) Федоровим, то йому точно не шкода Клименка, якого він ніколи не вважав "своїм". А по-друге, є інформація, що Клименко був "незручним" для Зеленського.
"Як мені пояснюють декілька джерел, останнім часом на Банковій не дуже були задоволені його роботою, — розповів увечері 16 липня Железняк. — І тому в рамках стратегії позбавлення будь-яких людей, які їм заважають, вирішили, а чом би разом з Федоровим не позбавитись ще одного незручного міністра. Тож Клименко, якого я вважав абсолютно лояльним, був теж позбавлений посади. Все, його прибрали з державної служби і забули. У нього немає ніяких шансів бути призначеним міністром оборони. Тому що ніхто в залі, в принципі, і не збирався це голосувати. Тож це така була красива комбінація".
Але це ще не вся картина. Як Зеленський пояснив Клименку, що він передумав і вже хоче поставити на чолі МО не його, а Хмару? А ніяк! Бо Клименко 16 липня дізнався про слова Зеленського про бажання перекласти на нього відповідальність за мобілізацію — і сам відмовився від крісла міністра оборони.
Тепер Зеленський запропонував Клименку позицію секретаря РНБО. Раніше в цій невдячній позиції стояв Рустем Умєров (після втрати посади міністра оборони), тепер цю "тимчасову моральну компенсацію" отримає Клименко.
Проміжні підсумки
Зеленський зробив чудовий подарунок Валерію Залужному, Кирилу Буданову та Петру Порошенку. Весь позитивний ефект для рейтингу Зеленського від створення нового уряду помножено на нуль. Ніхто не обговорює чесноти нового прем’єра та вдалий вибір Зеленського.
Усі говорять про відставку Федорова та акції протесту. І мейнстрімом стали заяви в дусі "раніше я був за Зеленського, але тепер точно ні, в жодному разі".
Якщо обурення діями президента закріпиться в суспільній свідомості, Зеленський може втратити шанси вийти у другий тур президентських виборів. Федорову вже є 35 років (це необхідно для балотування), і напевно знайдеться бізнес, який захоче йому допомогти.
Федоров відбере електорат (вже відбирає) передусім у Зеленського. Також до нього перетече частина тих, хто досі був у категорії "не визначився".
Чи наважиться Федоров? Наразі він оцінює масштаби суспільного запиту. І ще зарано стверджувати, що він уже "спалив усі мости".
