Серпневу серію подібних рішень відкрив указ Володимира Зеленського про призначення секретарем РНБО Ігоря Клименка. Нагадаємо, як це виглядає в очах незалежних спостерігачів, наприклад, західних партнерів. 16 липня Верховна Рада звільнила Клименка з посади міністра внутрішніх справ. Потім Зеленський публічно відмовився вносити кандидатуру Клименко на посаду міністра оборони, а визнав за краще, щоб обов’язки міністра виконував Євгеній Хмара. І от для того, щоб працевлаштувати Клименка, Зеленський 3 серпня звільнив Рустема Умєрова з посади секретаря РНБО, а наступним указом призначив на цю посаду Клименка.
Представляючи команді РНБО нового секретаря, Зеленський нарізав Клименку п’ять задач. На президентському сайті їх сформульовано так:
Усі п’ять задач — це саме те, чим Клименко раніше ніколи не займався. Навіть коли одним напрямком займається дилетант — це вже проблема для країни, а тут йдеться одразу про п’ять напрямків, якими фактично пожертвували заради працевлаштування ексміністра внутрішніх справ.
Звільнивши Умєрова з посади секретаря РНБО, Зеленський одразу ж призначив його головою Служби зовнішньої розвідки. Він навіть не намагався виправдати це інтересами розвідувального співтовариства України — це було б надто смішно навіть для екскапітана "Кварталу 95". Просто було потрібно дати Умєрову якусь посаду замість посади секретаря РНБО, а вакантною була саме посада голови СЗР, ось йому її і дали.
"Щоб у нього було більше можливостей займатися саме такими питаннями одночасно і дипломатії, і оборонии, і процесом перемовин зі Сполученими Штатами та іншими визначеними партнерами, а також перемовинами щодо закінчення війни, Умєров буде призначений керівником Служби зовнішньої розвідки України", — пояснив президент на нараді з послами у Києві перед тим, як підписати указ.
СЗР залишалася без голови з 2 січня, коли Олег Іващенко був переведений Зеленським на посаду начальника ГУР МО замість Буданова, який очолив ОП. Тепер СЗР формально має голову, а фактично — залишається без голови. Бо ті завдання, які поставив Зеленський перед Умєровим, не залишають йому часу на ефективне управління СЗР. І навіть на неефективне управління теж часу не буде. Скоріше буде так, як було в Міноборони, де його фірменним стилем був управлінський хаос.
Медіа, посилаючись на представників дипломатичного корпусу та оборонного сектору, стверджують, що професійні розвідники та офіцери СЗР сприйняли новину з іронією та нерозумінням, оскільки Умєров є суто цивільним менеджером без досвіду оперативної чи розвідувальної роботи.
"Це загроза аморфності, неефективності… Має бути керівник, який має величезний досвід, авторитет і знання, і особисті контакти як з політиками, так і з керівниками спецслужб, які формують політику своїх держав, — пояснив в коментарі Радіо Свобода генерал армії Микола Маломуж, який очолював СЗР у 2005–2010 роках. — Має бути той фахівець, який має всі ці знання, який зможе ввійти швидко в курс справи з першого дня, підтримується колективом, це в розвідці надважливо. Ефективність дій, професійність. Це те, чого в Умєрова немає".
Зараз очікується ще одне рішення такого ґатунку. Експрем’єр Юлія Свириденко начебто буде керувати НАК "Нафтогаз України".
Близьке до Банкової агентство РБК-Україна повідомило, посилаючись на кілька джерел, що Свириденко сама захотіла очолити НАК, відмовившись їхати послом в США. Але повноцінним головою правління НАК у Свириденко найближчим часом стати не вийде. Для цього призначення має бути проведений конкурс, за результатами якого наглядова рада компанії й призначить нового керівника. За інформацією РБК-Україна, політичне рішення про призначення Свириденко в НАК вже ухвалено остаточно. Вона може бути призначена членом правління НАК і одразу ж в.о. голови правління.
Сам "Нафтогаз" і західні партнери вже дещо відвикли від такого стилю корпоративного управління. Попередній очільник компанії Сергій Корецький отримав цю посаду за результатом відкритого конкурсу. Пошук кандидатів і співбесіди тривали близько чотирьох місяців, наглядова рада розглядала як українських, так і іноземних фахівців. За результатами конкурсу вона одноголосно обрала головою правління Корецького. Цей кандидат за своїм досвідом роботи, кваліфікацією і здібностями справді підходив найкраще.
Коли Корецький перейшов працювати в уряд, наглядова рада оперативно призначила виконуючим обов'язки голови правління Сергія Федоренка, який з липня минулого року є членом правління НАК "Нафтогаз України" та обіймає посаду комерційного директора Групи Нафтогаз.
"Ключовим завданням в.о. голови правління буде збереження високих темпів підготовки до опалювального сезону, забезпечення достатніх запасів газу в сховищах, відновлення та забезпечення надійної роботи нафтогазової інфраструктури в умовах систематичних російських ударів. А також продовження реалізації стратегічних домовленостей із міжнародними партнерами, досягнутих командою Групи Нафтогаз за минулий рік, — як у сфері диверсифікації джерел і маршрутів постачання газу, так і щодо розвитку фінансових механізмів для закупівлі обладнання, необхідного для відновлення", — такі задачі перед Федоренком поставила наглядова рада.
Чи спроможна виконати ці завдання Свириденко? Особливо, якщо врахувати її імідж — а міжнародні партнери обов’язково його врахують. Це, по-перше, імідж людини, яку вигнали з посади прем’єра за нездатність забезпечити підготовку країни до зими.
"Якщо ми входимо в зиму, то ми повинні готуватися. Ми вже давно готуємося, але пріоритети зрозумілі — підготовка до зими. Тому Сергій Корецький, після всіх консультацій, напевно, найпідготовленіша людина на посаду прем'єр-міністра України", — пояснив Зеленський журналістам, навіщо знадобилося виганяти Свириденко з насидженого крісла прем’єра.
І по-друге, це імідж людини, яку Зеленський працевлаштував в "Нафтогаз", бо треба було кудись її працевлаштувати, а їхати послом в США вона не захотіла.
Щоб реалізувати цей сценарій вже проведено певну підготовчу роботу. Зокрема, 6 серпня розпорядженням Кабміну обрано членом наглядової ради НАК як представника держави Олексія Соболева, який був міністром економіки в уряді Свириденко (і першим заступником Свириденко, коли вона очолювала Мінекономіки), а з 30 липня працює заступником керівника Офісу президента.
Однак на цьому шляху є дві юридичні проблеми.
По-перше, в статуті НАК записано, що "члени правління обираються за пропозицією голови правління". А голови правління наразі немає.
По-друге, в статті 26 закону "Про запобігання корупції" записано, що особам, які були уповноважені на виконання функцій держави (як-от прем’єр-міністр) і звільнилися, забороняється протягом року укладати трудові договори (контракти) з юридичними особами приватного права, якщо ці особи протягом року до дня звільнення здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних осіб.
Уряд Свириденко за рік своєї роботи прийняв 15 постанов і розпоряджень, в заголовку яких є "Нафтогаз України". В статуті НАК чітко сказано, що "тип Компанії — приватне акціонерне товариство".
Однак 3 листопада 2022 року Кабмін викреслив у статуті НАК два слова. З формулювання, що компанія є "юридичною особою приватного права", залишилось лише "юридичною особою". І це, на думку нашої влади, дозволяє обійти закон "Про запобігання корупції". Саме завдяки цій махінації Кабмін того ж дня призначив головою правління "Нафтогазу" Олексія Чернишова. Який, як ми всі тепер знаємо, в той час опікувався кооперативом "Династія".
І ось тепер влада збирається завдяки тій же махінації обійти закон ще раз. Вона сподівається, що тоді "зійшло з рук" — і зараз буде так само.
Наразі в наглядовій раді є всі сім членів: чотири незалежні (іноземці) та три представники держави. Припустимо, що наглядова рада погодиться на цей сценарій і призначить Свириденко в.о. голови правління "Нафтогазу". Але це не означає, що у західних партнерів не виникне питань.
Найбільш жорсткі, безкомпромісні вимоги до корпоративного управління та комплаєнсу НАК "Нафтогаз України" висувають три ключові міжнародні інституції, які фінансують закупівлю газу та відновлення української енергетики: Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародний валютний фонд та Європейський інвестиційний банк.
ЄБРР постійно вимагає повної ізоляції керівництва "Нафтогазу" від політичного впливу. Призначення ексчиновників без витриманого річного терміну "охолодження" (ст. 26 Закону "Про запобігання корупції") автоматично запускає у них внутрішній юридичний аудит ризиків.
Тобто Свириденко буде мати статус в.о., і всі західні партнери будуть знати, що це для того, щоб обійти норму закону. І Свириденко буде у них просити гроші: так, я займаю цю посаду в обхід закону і без конкурсу, але я це роблю саме для того, щоб просити у вас гроші, ми з Зеленським вважаємо, що так нам буде легше умовити вас, тож дайте грошей.
Проблема в тому, що Україна знову демонструє партнерам "ручне управління" та зневагу до духу реформ. Замість побудови сильних інституцій влада підлаштовує правила під конкретні прізвища. Це дає аргументи скептикам на Заході, які стверджують, що Україна не готова до повноцінних європейських стандартів корпоративного управління.
Тобто це удар не лише по "Нафтогазу" і по підготовці України до зими. Це удар також і по перспективам євроінтеграції. Причому в очах європейських партнерів він буде виглядати навмисним і демонстративним.
