Новини , Статті
 1 грудня 2021, 18:05 News UA  Euroin  

Президент паралельної реальності



«Кримська платформа буде закріплена в резолюції ГА ООН». «Ми боремось за Крим не на бігбордах, а на всіх міжнародних майданчиках та зустрічах».

У січні 2021 р. Зеленський голослівно заявив, що ніхто до нього не думав про повернення Криму.

Однак саме «команда Зе» тривалий замовчувала це питання, вочевидь, з розрахунку на можливість «подивитися в очі Путіну». І повернення до теми Криму після зміни влади відбулося лише під тиском критики з боку п’ятого президента. Так, у червні 2020 року Порошенко наголошував, що питання Криму фактично зникло з порядку денного чинної нині влади.

Варто також нагадати, що саме Порошенко розглядав платформу Великої Сімки (G7), як ту платформу, яка буде основою міжнародної групи друзів по припиненню окупації Криму. Тобто навіть «кримська платформа», на якій піариться Зеленський,– ідея Порошенка.

Як справедливо зазначає К.Єлісєєв, дипломатія Зеленського не змогла роз’яснити сутність і подальші перспективи Кримської платформи, як і стратегію деокупації Криму. Далі стандартних кліше про невизнання анексії півострова потяг деокупації за Зеленського не пішов. Якщо головна ідея платформи була «для координації міжнародних зусиль з подолання гуманітарних і безпекових наслідків російської окупації Криму» (як це зафіксовано у новій Хартії партнерства з США), то, схоже, Кримська платформа від початку заблукала в часі. Долають наслідки окупації після де(!)окупації. Однак, про це і як туди дістатися – ані слова.

«Кримська платформа» Зеленського так і не стала дієвим інструментом протидії окупації Криму. Наприклад, після ув’язнення заступника голови Меджлісу Нарімана Джелялова – за участь у цій самій платформі – жодна країна-учасник не збільшила санкцій проти Росії і навіть не надіслала ноти протесту.

«Ми прийняли закон про корінні народи – це важливо для кримських татар»

18 травня 2021 р. В. Зеленський справді вніс до Верховної Ради як невідкладний проект закону «Про корінні народи України» (№ 5506). У своєму зверненні до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу Зеленський вкотре вже дозволив собі випад щодо «попередників», не поцікавившись, або «забуваючи», що було ними зроблено на цьому шляху. Але в основі своїй це законопроект, який розроблявся саме у часи Петра Порошенка.

Слід зазначити, що саме у часи президентства П.Порошенка відбулося зрушення у правовому регулюванні статусу корінних народів України.

 ✦ 20 березня 2014 року Верховна Рада своєю постановою «Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії від 20.03.2014 (№ 1140-VII) визнала статус кримськотатарського народу як корінного, повноваження Меджлісу та Курултаю і приєдналася до Декларації про права корінних народів ООН 2007 р.

 ✦ Поряд з заявою до ВРУ було подано два законопроекти щодо статусу кримськотатарського народу як корінного.

 ✦ 17 квітня 2014 р. парламент прийняв Закон № 1223-VII «Про відновлення прав осіб депортованих за національною ознакою», яким вперше за часів незалежності України на законодавчому рівні встановлювався статус осіб, депортованих за національною ознакою та гарантії зі сторони держави щодо їх соціально-економічного забезпечення та можливості політичної самореалізації в межах законодавства.

 ✦ Ще одним кроком на шляху визнання кримськотатарського народу як корінного став Указ Президента України П.О. Порошенка № 841/2014 «Положення про Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу» від 3 листопада 2014 р.

 ✦ За ініціативою Президента України П.О. Порошенка в травні 2015 р., було створено робочу Конституційну групу, яка мала розробити проект змін до Конституції України стосовно самовизначення кримських татар.

 ✦ У листопаді 2015 р. Верховна Рада України прийняла постанову № 792-VIII «Про визнання геноциду кримськотатарського народу». Документом не лише визнавалася депортація кримських татар у 1944 р., але й репресії проти представників цього народу, які здійснювала Російська Федерація після анексії півострова.

 ✦ 4 квітня 2017 року у Верховній Раді України був зареєстрований законопроект «Про статус кримськотатарського народу в Україні» (6315) групою народних депутатів від БПП, зокрема М.Джемілєвим та Р.Чубаровим.

«Ми зберегли двопартійну підтримку»

Це підтримка України – як ключового партнера США у протистоянні з Росією та жертви російської агресії. Але це не підтримка курсу, який здійснюється Зеленським. Тому двопартійна підтримка України та українського народу у США зберігається не завдяки зусиллям Володимира Зеленського, а незважаючи на те, що він і його оточення роблять усе, щоб її зруйнувати.

І це вже не перша спроба Зеленського переконати усіх в тому, що він має двопартійну підтримку в США. 27 серпня 2020 року за підсумками зустрічі Володимира Зеленського із заступником держсекретаря США Стівеном Біганом прес-служба Зеленського уже поширювала інформацію про те, що Біган нібито запевнив Зеленського, що Україна має двопартійну підтримку США. Ця ж теза звучала у минулорічному посланні до ВРУ.

Однак реальність зовсім інша. Згадаймо, що Зеленський через свій непрофесіоналізм став фігурантом імпічментного скандалу в США і допустив грубі випади щодо союзників по ЄС. Через два місяці після вступу на пост Президента України, Зеленський втрапив у світовий скандал, який став причиною початку процедури імпічменту Трампа, що аж ніяк не додало йому симпатій з боку Республіканської партії, а відверта обіцянка Трампу стимулювати незаконне розслідування щодо Байдена – з боку Демократичної партії.

«Оновлено Хартію стратегічного партнерства України з США»

Оновлена Хартія є відверто слабким документом у порівнянні з попереднім варіантом. У тексті документа не знайшлося місця для домовленостей, над якими довго працювали не лише до, але й за часів Зеленського. І все це у перспективі на 10 років вперед!

Нема жодного слова про перспективи дієвого залучення Вашингтону до Нормандського формату, про що багато говорив Зеленський. Як і про високотехнологічну безпекову допомогу, чи про вихід на зону вільної торгівлі з США (попри анонси після зустрічі з Байденом у вересні), чи про лібералізацію візового режиму зі Сполученими Штатами.

Не дає відповіді нова Хартія і на питання про безпекове партнерство (союзництво в чи поза НАТО) між Україною і США. Немає згадки і про співпрацю у сфері ППО/ПРО.

Оновлена Хартія нічого не говорить про Україну як кандидата на членство в НАТО. Натомість є лише слабке формулювання щодо готовності США підтримувати зусилля Києва щодо «максимального підвищення статусу як партнера НАТО з розширеними можливостями».

Серед інших недоліків – відсутність згадок (як це було у попередній Хартії)про:

 ● спільну позицію щодо протидії Північному потоку-2;

 ● перспективи посилення санкцій проти Кремля у разі подальшої ескалації агресії;

 ● історичну декларацію Помпео щодо Криму, відстоювання прав кримських татар;

 ● підтримку міжнародного визнання та становлення Православної церкви України;

 ● програми наукових, освітніх і культурно-гуманітарних обмінів.

«Наша мета – імплементація угоди про асоціацію. Виконано 60%, причому 25% цього року»

Справді, станом на середину 2019 року, було виконано 46% зобов‘язань за Угодою про Асоціацію. Тобто за більш, ніж 2,5 роки додано лише 14%. А із завдань 2021 – виконано лише 25%

У квітні 2021 р. віце-прем’єр з євроінтеграції Ольга Стефанишина оцінювала загальний прогрес імплементації Угоди про Асоціацію з ЄС на рівні 54%. Зараз Президент говорить про «60% і з них цього року 25%». Тобто за рік прогрес, грубо кажучи на 6%, але аж ніяк не на 25%. Президент, імовірно, мав на увазі 25% – як частку виконаних наших зобов’язань по Угоді про Асоціацію, визначених саме на цей рік. І якщо виконано лише чверть зобов’язань від річного плану – то це не так багато. До речі, виконання за минулий рік Угоди про Асоціацію Стефанишина теж оцінювала радше негативно – 34% від усіх зобов’язань за рік. До того ж, сама Стефанишина чітко зазначала, що основну роботу із імплементації Угоди про Асоціацію було зроблено в перші 5 років дії Угоди, зараз же обсяги зобов’язань, визначені на рік, відносно невеликі.

І до того ж, важлива не лише кількість, але й якість. А якість залежить від прогресу по найбільш складних темах – передовсім, боротьба з корупцією і судова реформа. І, зважаючи на те, що за рейтингом сприйняття корупції Transparency International Україна посідає лише 117 місце зі 180 країн, а за соцопитуванням Центру Разумкова, лише 1,7% українців повністю довіряють українським судам – проблеми в цій сфері залишаються суттєві.

Вперше спільно з Великою Британією ми реалізуємо проект будівництва катерів на 1,7 млрд фунтів.

Йдеться про кредит на суму 1,7 млрд фунтів стерлінгів, наданий Україні Великою Британією на десять років. Кредит передбачає виділення коштів на створення в Україні двох військово-морських баз, придбання у Сполученого Королівства двох тральщиків, будівництво восьми ракетних катерів і, власне, ракетного озброєння для цих катерів.

Йдеться, зокрема, про те, що Україна фактично відмовляється від розробки власної ракетної зброї на користь того, що в якійсь перспективі українські ракетні катери будуть оснащуватись британськими ракетами Brimstone у морських версіях (Sea Spear), яких наразі навіть ще немає у серійному виконанні.

За даними Міністерства оборони Британії, вартість іншої модифікації ракети Brimstone становить 175 тис фунтів стерлінгів, або приблизно 260 тис доларів. При цьому для створення першого дослідного зразка вітчизняної протикорабельної ракети «Нептун» у морській версії для ДержККБ «Луч» потрібно лише 40 млн доларів, які так і не були виділені.

Експерти вважають, що керівництво України допустило помилку, визначаючи умов цього контракту. Фактично, Британія має намір завершити усі роботи над морською версією ракети Brimstone (Sea Spear) за рахунок українського кредиту і проведення «закамуфльованої» дослідно-конструкторської роботи вже в процесі виконання контракту.

І якщо вже доопрацювання Sea Spear справді буде здійснене в рамках кредиту для України, то Україна мала б виступати і власником тих чи інших технологічних рішень. Але про це наразі явно не йдеться, інакше б Зеленський про це вже вихвалявся.

«Будуємо корвет у Туреччині»

Аби як, аби тільки спустити на воду кілька кораблів, зроблених не в Україні (особливо не на «Кузні на Рибальському»). А хто і коли буде розплачуватися за це – не хвилює.

А тим часом українське суднобудування стрімко занепадає. За даними Держстату, виробництво продукції в будівництві суден і човнів за 10 місяців 2021 року було на 10,3% меншим, аніж за 10 місяців 2020-го.

В жовтні спад виробництва пришвидшився до 31,4%, порівняно із жовтнем минулого року. І це при тому, що у самому 2020 році також був зафіксований спад у галузі на 20,9% порівняно із 2019-тим.

З огляду на те, що суднобудування і в 2019 році залишалося на рівні 2018-го, виробництво в ньому наразі становить заледве 70% від показника 2018-го року, коли країною керувала попередня влада. Натомість за 2 роки перед приходом до влади Зеленського українське суднобудування навпаки стрімко зростало – наприклад на 13,4% за 2017 та 8,6% за 2018.

Понад те, останнім часом найбільше погіршилася ситуація саме на державних підприємствах Укроборонпрому. Зокрема нещодавно оприлюднені результати аудиту Рахункової палати свідчать, що з трьох державних суднобудівних підприємств прибутковим є лише одне.

 ✦ При цьому збитки ДП «Херсонський державний завод «Палада» зросли із 5 млн грн у 2018 році до понад 18 млн грн у 2020 році, і лише за перше півріччя 2021 року сягнули уже 16,5 млн гривень. На ДП «Миколаївський суднобудівний завод» також зафіксоване різке зростання збитковості – із 94 млн грн у 2018 році до 177,9 млн грн у 2020 році та 93,4 млн грн у І півріччі 2021 року.

«Кредит у Франції»

Кредити не можуть вважатися досягненням. Їх потрібно буде віддавати з відсотками. У народі кажуть: береш чуже і на час, а віддаєш своє і назавжди.

«Створити регіональну платформу зміцнення енергетичної безпеки»

Усі розмови про енергетичну безпеку розбиваються об реальність, яка свідчить, що за половину президентського терміну Володимира Зеленського Україна стала значно більш вразливою до енергетичних викликів. Не здійснено жодних суттєвих заходів щодо енергозбереження чи зменшення споживання палива. Натомість різко зменшився внутрішній видобуток як енергетичного вугілля, так і газу.

Видобуток енергетичного вугілля в Україні за 2020 рік зменшився на 4,5 млн т порівняно із 2019-тим. І навіть у жовтні 2021 року видобуток рядового вугілля на шахтах країни виявився на 0,25 млн т меншим, аніж був цього ж місяця торік. Попри гострий його дефіцит і пошук по всьому світу, як компенсувати втрати. Видобуток природного газу в країні зменшується також вже третій рік поспіль. У 2020 році він упав 19,6 млрд м3 порівняно із 20,3 млрд м3 у 2018-ому. А за 10 місяців 2021 року виявився ще на 3,4% меншим, навіть порівняно із аналогічним періодом 2020-го.

Поширюючись про глобальні плани енергобезпеки, Зеленський так і не визнав, що боротьбу проти Північного потоку-2 він програв в 2019 році, коли за перший рік його президентства трубопровід зробили з 34% до 95%.

«Вперше в історії опозиція критикує владу за те, що вона будує дороги й мости. Особлива критика “Великого будівництва” лунає від тих, які у свій час при владі не змогли зробити ні середнього будівництва, ні маленького. Та й самі їздили по дорогах з дірками, залишаючи так ж самі дірки в бюджеті». «Ми вже побудували 13 000 км доріг»

По-перше, опозиція ніколи не критикувала владу за будівництво доріг. Критикували лише за те, що на будівництво доріг було взято кошти в 35 млрд. грн. тоді, коли за ці кошти треба було рятувати людей від коронавірусу. Як наслідок, у нас сьогодні безпрецедентна в Європі смертність від коронавірусу.

По-друге, масштабне будівництво доріг (при тому за значно менші кошти – до 2,5-3-х разів) було розпочате при Порошенку. Станом на вересень 2019 року за 2016-2019 роки в Україні відновили 10 тис. км автодоріг. За 2016-2018 роки було відремонтовано 6 850 кілометрів доріг.

 ✦ Ситуація суттєво змінилася, коли при Президентові України П. Порошенку і міністрові В. Омеляну було створено Дорожній фонд – захищене джерело фінансування для будівництва автодоріг у держбюджеті. Дорожній фонд почав працювати з початку 2018 року. Обсяг фінансування фонду у 2018 році становив понад 33 мільярди гривень, у 2019-му – понад 43 мільярди гривень.

 ✦ У 2016 році побудовано і відновлено – 900 км, у 2017 – 2,1 тис. км, 2018 – близько 3,8 тис км.

 ✦ При Зеленському у 2020 році побудували і відремонтували 4,05 тис. км. Доріг. При тому вартість доріг різко зросла. Видатки державного бюджету на будівництво доріг у 2020 році були більше 124 млрд. грн.

 ✦ На 2021 рік планується побудувати і відремонтувати 4,5 тис. км. Сказати, що є велика різниця між 3,8 тис. км у 2018, і 4,05 тис. км. при Зеленському – дуже важко.

По-третє, ключова проблема полягає в тому, що будівництво перетворилося на крадівництво за рахунок нарощування боргів.

 ✦ Низка журналістських розслідувань продемонструвала, що спостерігається завищення вартості робіт і необхідних для них матеріалів, а більшість самих підрядів розподіляються серед вузького кола наближених до влади компаній. Причому значну частину із них становлять іноземні компанії.

По-четверте, «велике крадівництво» відбувається за рахунок стрімкого нарощування боргів, які доведеться віддавати багато років. Наприклад у бюджеті на 2022 рік у кошторисі Укравтодору закладено уже 15,8 млрд грн лише на обслуговування боргів, хоча ще в бюджеті на 2020 рік на ці потреби було потрібно більш як три рази менше – 5,1 млрд грн.

«Угода про відкрите неба – авіаційний безвіз»

«Авіаційний безвіз» не є заслугою Зеленського. Ще у грудні 2006-го Рада ЄС уповноважила Єврокомісію розпочати переговори з Україною про спільний авіапростір. У жовтні 2013 року сторони погодили текст угоди, однак підписання заблокували через конфлікт між Великою Британією та Іспанією щодо територіального статусу Гібралтару й аеропорту в ньому. А після остаточного виходу Великої Британії з ЄС перепони для підписання угоди зникли і в червні 2021-го Рада ЄС погодилася на підписання угоди не лише з Україною, але також з Вірменією, Тунісом і Катаром.

Проте ще важко спрогнозувати якими будуть наслідки угоди для українських авіаперевізників. Зокрема ще до підписання угоди європейські лоукости оголосили про намір суттєвої експансії в Україну й початок роботи ледь не в половині обласних центрів. Натомість українські авіакомпанії вважають, що угода зашкодить вітчизняним перевізникам. Європейські перевізники зможуть вільно планувати внутрішні рейси в Україні, а також складні рейси такої конструкції: пункт в ЄС – будь-який проміжний пункт у країнах Східного партнерства або тих, які підписали САП з Євросоюзом – пункт в Україні – пункт в іншій державі. Українські авіакомпанії матимуть менше можливостей. Описані вище “складні рейси” для них відкриються, а от регулярні прямі рейси між аеропортами в ЄС лишаться недоступні.

«Створюємо українського національного авіаперевізника… Перший рейс національного перевізника буде в 2022 році…»

Перевізника створюють національного. Однак літаки для нього, попри заяви про підтримку вітчизняного авіабудування, готуються закуповувати закордоном. Зокрема, міністерство інфраструктури України підписало меморандум про співпрацю з Airbus, що передбачає можливість лізингу чи купівлі 22 літаків для новоствореної компанії. Про локалізацію їх виробництва в Україні чи кооперацію із Антоновим для виробництва українських аналогів нічого не відомо.

Між тим, найбільшою потребою для України є військові літаки, бо ринок цивільних перевезень з успіхом заповнили приватні лоукостери і там і без того висока конкуренція.

«Будуємо аеропорти в 16 містах України… Побудуємо аеропорт між Ужгородом та Мукачево…»

По-перше, а чи потрібно Україні 16 нових аеропортів? Справа в тому, що пасажиропотік по більшості українських аеропортів (крім Києва і кількох великих міст) вкрай низький. От, наприклад, влада хоче побудувати аеропорт між Ужгородом і Мукачево. Але навіть по діючому аепоропорту Ужгорода навіть у до-пандемійний 2019 р. пасажиропотік склав 2782 пасажири на рік. По Вінниці, де також хочуть побудувати новий аеропорт – трохи більше 40 тис. пасажирів у 2019 р., менше 2 тис. пасажирів у 2020 р. На жаль, громадяни України, попри обіцянки «кінця епохи бідності», заробляють поки що недостатньо, аби часто літати. У значній кількості регіональних аеропортів виконується лише 1-2 рейси на день – та й то переважно в літній період. Щоб не вийшло так, що Україна вкладе величезні кошти у аеропорти, які стоятимуть пусті, а борги за таке будівництво державі доведеться ще довго виплачувати (як це було в Греції напередодні Олімпіади, а далі подібні масштабні і невиправдані витрати і борги Греції стали однієї з причин масштабною економічної кризи в країні в 2009 р.).

По-друге, будівництво 6 аеропортів (так сама як і кільцевої дороги навколо Києва, і «Охматдиту») цього року було виведено з-під дії Закону «Про публічні закупівлі». А гроші з бюджету передбачені суттєві (лише по аеропорту Дніпра – 1,4 млрд. грн.). Тобто значним є ризики корупції і завищення витрат на будівництво.

По-третє, функціонування аеропортів в прифронтовій зоні (Маріуполь, Краматорськ, про які йде мова) може бути просто небезпечним – для життя пасажирів і екіпажів.

По-четверте, дуже різні масштаби робіт (десь оновлення терміналів, злітно-посадкової смуги, а десь – нові аеропорти з усією інфраструктурою). Реально роботи йдуть лише по кількох аеропортах (передовсім, Дніпро, Одеса), по більшості – це лише плани (пошук локації, розробка проектної документації – наприклад, по Вінниці, Рівному, Закарпаттю).

«10 нових потягів Інтерсіті плюс»

Президент заявив про нові поїзди, але не сказав, що їх кількість і близько не покриває потреби, а Укрзалізниця за його правління раптом стала збитковою. За даними аудиторської компанії Ernst&Young «Укрзалізниця»:

 ● В 2018 році – 203 млн грн прибутку;

 ● В 2019 році – 2.9 млрд грн прибутку;

 ● В 2020 році – 11,9 млрд грн збитку

«Вперше за довгі роки ми почали будувати літаки Антонов»

Президент дуже гордий з того, що у вересні 2021 р. державою було замовлено аж 3 літаки АН-178 для Міноборони. Але його слова, що вперше за довгі роки почали будувати літаки Антонов – це неправда. Справа в тому, що сама модель АН-178 була створена не так давно – перший літак АН-178 зійшов з конвеєра 16 квітня 2015 р. АН-132Д зійшов з конвеєра 20 грудня 2016 р. Тобто за минулі роки на «Антонові» не лише будували нові літаки (хоча, звичайно, небагато, до того ж була проблема заміни російських комплектуючих), але й розробляли нові моделі. Минулого року директор ДП «Антонов» розповів, що з 2010 по 2020 р. було побудовано 10 регіональних реактивних пасажирських літаків АН-148 і АН-158. І ще три літаки цих моделей на різних стадіях готовності перебували в цехах «Антонова» на той момент.

І якщо вже Президент вирішив згадати про літаки «Антонов» – було б не погано з’ясувати, чому компанія систематично переплачує на заправці літака Ан-225 (Мрія) – так, в середньому на одній заправці втрати держави через невиправдану переплату складають 13-15 тис. доларів – на що вже звернули увагу не лише журналісти «Схем», але й в «Укроборонпромі». При цьому одна з компаній-заправників продовжує працювати в окупованому Криму.

«Вперше за багато років ми почали будувати у Харкові наші танки»

 ✦ Нагадаємо, що у листопаді 2019 року після відвідин Харківського танкового заводу імені Малишева (ЗіМ), Зеленський був «шокований» інформацією про те, що ЗіМ з 2009 року нібито випустив «лише один танк для Збройних сил України». Вочевидь, Зеленський мав на увазі, що за 10 років для ЗСУ було побудовано лише один танк «Оплот». Або він «забув», що за 5 попередніх років на ЗіМ було проведено глибоку модернізацію 85 танків Т-64 або Т-80. Тобто за ціну одного Оплоту – 10 модернізованих танків.

 ✦ Піарники Зеленського та провладні ЗМІ подавали все так, ніби після відвідин Зеленського на заводі Малишева мали масово розпочати робити танки. Але після відвідин Зеленського нічого особливо не змінилося. Лише через більше як рік, у січні 2021 р., ЗіМ отримав замовлення на виготовлення… 1 танку «Оплот», та й то у винятково для участі у парадах. Саме через нього ЗіМ нині без керівника.

 ✦ «Оплот» для участі в військовому параді дороблювали в авральному порядку з залученням працівників інших держпідприємств Харкова, але машина вийшла з ладу перед другою репетицією й не брала участі заході. Завадити виробництву «парадного» танка міг важливий контракт з Пакистаном, на виконання якого були кинуті всі сили.

 ✦ Як свідчать дані Держстату за 10 місяців 2021 року, виробництво військових транспортних засобів на українських підприємствах залишалося на рівні аналогічного періоду 2020-го, а порівняно із 10 місяцями 2019 було навіть меншим на 8,8%. Причому ситуація з часом навіть погіршується: у жовтні 2021 року воно було меншим, аніж у жовтні 2020-го на 11,5% та на 13% порівняно із жовтнем 2019-го.

«Ми всі ці роки робили мало для людей поважного віку… Ми втілили програму доплат до пенсії для тих кому 80-ть років та 75 років… Наступного року будуть доплати тим, кому за 70… Ми щорічно виконуємо програму індексації пенсій»

Абсолютна більшість пенсіонерів і надалі отримують набагато менше від навіть офіційно визначеного Міністерством соціальної політики фактичного розміру прожиткового мінімуму.

 ● Фактичний розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, уже в цінах жовтня становив 3708 грн.

 ● Мінімальна пенсія становила лише 1854 грн, а середня (за даними Пенсійного Фонду на початок жовтня) – 3916 грн

 ● При цьому 50,1% пенсіонерів за даним ПФУ отримували у жовтні виплати до 3 тис грн – тобто набагато нижчі від фактичного розміру прожиткового мінімуму.

При цьому як свідчать свіжі дані Держстату, ціни на продукти харчування в країні зростають значно швидше, аніж індексуються пенсії.

Наприклад у жовтні 2021 року в середньому харчі були на 14,2% дорожчими, аніж рік тому. При цьому набагато швидше від середнього темпу дорожчають самі ті продукти, які споживаються найбіднішими верствами суспільства до яких належать пенсінери. Наприклад хліб за рік зріс у ціні на 18,2%, яйця – на 32,4%, цукор – на 48,3%, олія – на 57,4%.

При цьому мінімальна пенсія у жовтні була лише на 8% більшою, аніж рік тому (1712 та 1854 грн відповідно). Доступ до обрізаних в 2 рази порівняно із 2017-2018 роками субсидій обмежується усіма можливими методами.

Врешті у Зеленського уже відмовлялися від виконання обіцяного з 1 липня підвищення пенсій для пенсіонерів старших від 75 років. Марина Лазебна змушена була визнати, що з 1 липня пенсіонери старші від 75 років так і не отримають обіцяну їм владою ще з минулого року щомісячну доплату в розмірі 400 грн. Це пояснила відсутністю необхідних для цього коштів в державному бюджеті.

Однак насправді відсутність «ресурсу» для запланованого підвищення – це не наслідок якихось непередбачуваних обставин, а результат цілеспрямованих дій нинішньої влади. Адже восени 2020 року між першим та другим читанням державного бюджету рішенням уряду було різко знижено видатки з Державного бюджету на підтримку Пенсійного фонду – з 203,8 закладених у варіанті бюджету до першого читання до 195,3 млрд грн у фінальному варіанті, який був проголосований моно більшістю Зеленського. І це при тому, що водночас уряд відтермінував підвищення мінімальної заробітної платні з 6 до 6,5 тис грн з 1 липня на 1 грудня 2021 року. А це програмувало пропорційне недоотримання ЄСВ, який сплачується до Пенсійного фонду заробітних плат.

«Електронне голосування». «Підтримка світового українства – питання множинного громадянства. Відповідний проект вношу на розгляд ВР. Нас 65 млн.»

Дві ініціативи Зеленського явно спрямовані на збільшення кількості виборців та маніпуляцію результатами голосування: це подвійне громадянство для українців діаспори (нас 65 млн) та випробувана в Росії система голосування on–line.

Звичайно потрібно буде вивчити проекти законопроектів, однак якщо новим громадянам нададуть право голосу і голосування буде відбуватися через інтернет, наприклад з ідентифікацією через Дію, то хто зможе гарантувати достовірність підрахунку голосів?

Навіть у США не існує голосування через Інтернет, натомість там говорять про втручання російських хакерів у їхні вибори. Можна собі лише уявити яким може бути рівень втручання у вибори в Україні.

 ✦ Останнє опитування КМІС засвідчує, що переважна більшість респондентів (65,9%) негативно ставляться до можливого запровадження дистанційного голосування через інтернет, бо це створює можливість фальсифікацій на користь влади. Навіть серед молодої аудиторії переважає негативне ставлення до інтернет-голосування на виборах.

«Міжнародні партнери підтримують Україну на шляху судової реформи»

Так звана «судова реформа Зеленського 1.0» стала голосним фальстартом, а не комплексними всеохопними змінами.

 ✦ Зеленський у специфічний і не найкращий спосіб намагався вирішити деякі проблеми, які існують в українському судочинстві. Закон викликав серйозну критику як всередині країни, так і на міжнародному рівні. Українську владу звинуватили в зазіханні на незалежність і стабільність судової системи і суттєвому відкаті назад у судовій реформі.

 ✦ Зупинка у листопаді 2019 р. роботи ВККС, призвела до серйозної кадрової кризи у судах. Вакантними залишалися близько 2 тисячі посад (з 7,5 тис.) суддів, що складає понад 30 % від усіх суддівських посад.

 ✦ Врешті, 11 березня 2020 р. КСУ визнав неконституційними низку ключових положень законів «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя», на чому перший етап «реформи» Зеленського захлинувся.

Загравання з Конституційним Судом, який з відома та потурання Банкової фактично зупинив антикорупційні реформи, а потім спроба у неправовий спосіб «приборкати» КСУ породило в країні глибоку конституційну кризу, неподолану і нині.

Більше того, зараз Зеленський, намагаючись отримати контроль над органом конституційної юрисдикції, продовжує поглиблювати кризу, делегімітизуючи його та його майбутні рішення в очах світу.

 ✦ Зараз Зеленський намагається призначити двох суддів КСУ, вважаючи їхні посади вакантними. Адже раніше, не маючи на це жодних повноважень, президент фактично звільнив їх своїм указом (скасувавши укази В.Януковича про їх призначення), що не передбачено Конституцією та законами України.

 ✦ Діючи у цій злочинній логіці, Зеленський оголосив конкурс для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України щодо осіб, яких призначає Президент України

Безвідносно до законності цього кроку, намагання зробити слухняними підконтрольним Банковій органом простежується вже навіть у підборі кандидатур від ОП на посади суддів КСУ.

Продовження цієї порочної практики «реформування» зробить режим Зеленського ізгоєм серед демократичних країн світу. Вже навіть перші спроби незаконно змінити суддів КСУ викликали негативну реакцію.

Так, Управління верховного комісара ООН з прав людини стурбоване конституційною кризою, викликаною відстороненням від посади, звільненням і кримінальним переслідуванням двох суддів Конституційного Суду.

ООН однозначно вважає, що: 1) в Україні спостерігаються всі ознаки конституційної кризи, що ставить під загрозу незалежність судової влади і верховенство права в Україні; 2) причиною цієї кризи є антиконституційні дії президента України, а саме: 1) Указ № 124/2021, яким глава держави, усупереч Конституції та законам України, не має чи на те жодних повноважень, намагався звільнити двох суддів КСУ (Олександра Тупицького і Олександра Касмініна); 2) спроби тиску на судову владу шляхом відкриття у червні 2021 р. підконтрольним президентові України ДБР кримінального провадження щодо суддів Верховного Суду України, які, діючи у межах Конституції та законів, скасували дію незаконного указу Зеленського.

«З 1 січня будуть підвищені заплати медикам»

Щодо розмірів зарплат медиків Зеленський і Шмигаль розходяться у показаннях. Як стверджує прем’єр Шмигаль, згідно з проєктом бюджету на 2022 рік, медична галузь отримає 193 млрд гривень, що на 37 мільярд більше, ніж у 2021 році (156,2 млрд гривень). Передбачається, що середня зарплата лікарів зросте на 56% – до 22 500 гривень. Мінімальна зарплата лікарів складатиме 20 тисяч гривень.

Але особливо не треба радіти: минулого року у своєму Посланні до Верховної Ради «Про внутрішнє і зовнішнє становище України» Зеленський все це ж саме анонсував: мінімальну заробітну плату лікаря в 20-25 тис. грн, медичної сестри – 15 тис. грн, молодшого медичного персоналу – до 10-12 тис.грн. Але, як відомо, медики такі кошти бачили лише у сні.

До того ж виявилось, що навіть та зарплата, яку мають отримувати медики, не виплачується. Як свідчить Держстат, в Україні загалом зростає заборгованість по зарплатах. Станом на 1 жовтня 2021 року заборгованість медикам по зарплаті з початку 2021 року зросла на 550%

«Вперше, починаючи з 2013 року, ми знизимо державний борг до рівня нижче 50% ВВП… Золотовалютні резерви України зросли й сьогодні досягають 30 млрд доларів. Це найвищий показник з 2013 року»

Оцінити, наскільки буде співвідношення державного боргу до ВВП і чи становитиме воно 50% наразі важко, оскільки відсутні дані для оцінки. Проте, аналізуючи наявну інформацію про Валовий зовнішній борг і ВВП можна припустити, що показника нижче 50% досягнути буде не можливо. Виходячи з наявних даних, співвідношення валового зовнішнього боргу і ВВП за останні два роки сягає 80%.

За даними НБУ зовнішній борг України відносно ВВП на кінець першого півріччя 2021 року скоротився до 75,2%. За даними ЗМІ, аналізуючи Державний бюджет України на 2022 рік за підсумками 2021 року загальне боргове навантаження складе не менш ніж 3 093,28 млрд грн, або 57,6% до ВВП.

Однак варто врахувати, що Валовий зовнішній борг постійно зростає.

Станом на 31 жовтня 2021 офіційні резервні активи України становили 29654,3 млн. доларів США, при цьому монетарне золото (якщо включати золоті депозити та золото в свопах) — лише 1542,4 млн. доларів (5,20% від загального обсягу резервів). Левову ж частку міжнародних резервів України складають активи в конвертованих валютах (цінні папери, валюта і депозити).

Але золотовалютні резерви зростали більшими темпами як раз за часів президентства Петра Порошенка. За 2021 рік резерви збільшилися лише на 1,8%.


ТОП-НОВИНИ ЗА ДОБУ

ЗДОРОВ'Я

ПОГОДА

СПОРТ

ВІДЕОСЮЖЕТИ

ФОТО / КАРИКАТУРИ

«    Серпень,2022    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31