"Слуги народу" разом із нардепами від ОПЗЖ зробили суддею КСУ юриста, яка у 2010-му розчищала Януковичу та Кремлю шлях до Харківських угод
Призначення Ольги Совгирі конституційним суддею це лише шматочок пазла. Головна загадка — чому це було проведено терміново? Наголосимо, що ціна цього кадрового рішення дуже висока, адже заради нього Банкова не побоялася зіпсувати відносини з Євросоюзом та країнами "Великої сімки".
Раптовий розворот
Нагадаємо, 23 червня Україна отримала статус кандидата в члени ЄС і разом з ним — рекомендації Єврокомісії із семи пунктів. У зверненні до українського народу Володимир Зеленський розповів, що буде далі: "Наступні кроки відомі — є рекомендації Єврокомісії. Від Верховної Ради очікуємо на схвалення в пріоритетному порядку євроінтеграційних законів".
Першим пунктом цих рекомендацій записано: "Прийняти та впровадити законодавство про порядок відбору суддів Конституційного суду України, включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки їхньої доброчесності та професійних якостей, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії".
Таку ж рекомендацію вже понад рік висловлюють посли країн G7. Півроку тому вони оприлюднили пріоритетні напрямки, за якими G7 підтримуватиме Україну, серед них — "Проведення комплексної реформи Конституційного суду України, включаючи запровадження нового, прозорого та конкурсного порядку добору суддів КСУ та подальше вдосконалення його регламенту".
Зрозуміло, що для Єврокомісії та послів G7 це питання мало практичний інтерес. У складі КСУ були вакантними три посади судді — одна за квотою Верховної Ради та дві за квотою з'їзду суддів. Західні партнери наполягали на тому, щоб ці вакансії були заповнені згідно з новим порядком конкурсного відбору, після ухвалення відповідного закону. І після 23 червня, коли Зеленський пообіцяв виконати рекомендації Єврокомісії, природно було очікувати, що саме так і буде.
Більше того, це очікування незабаром підтвердилося на радість західних партнерів. 4 липня Рада суддів України ухвалила рішення відкласти проведення з'їзду суддів, який був запланований на 11-13 липня і мав обрати двох суддів КСУ за своєю квотою.
Законопроект про новий порядок конкурсного відбору було підготовлено до другого читання понад рік тому. Йдеться про проект №4533 "Про конституційну процедуру" (автори Ольга Совгиря та ін.), який був прийнятий у першому читанні 15 квітня 2021 р. До другого читання проект був підготовлений на засіданні комітету з питань правової політики на чолі з Андрієм Костіним 17 червня 2021 р. Нова редакція проекту врахувала побажання "Венеціанки" та послів G7. Тобто текст, який влаштовує західних партнерів, давно готовий, нічого вигадувати не треба, лишилося просто проголосувати його і все.
Чому ж проект №4533 не було ухвалено ще рік тому? Бо на Банковій вирішили все переграти. 2 вересня профільний комітет на вимогу Костіна провів ще одне засідання (в режимі відеоконференції). Костін запропонував 140 поправок. Деякі члени комітету, наприклад Сергій Власенко з "Батьківщини", обурювалися, що таблицю поправок було пред'явлено менш ніж за добу до засідання, та пропонували відкласти це питання, щоб встигнути ознайомитись із таблицею. Але Костін та інші "слуги народу" наполягли на тому, що треба поспішати. Розгляд питання (разом із голосуванням) зайняв 13 хвилин. При цьому Костін та Совгиря взагалі не згадали про можливість негативної реакції "Венеціанки" і послів G7. Більшість комітету, що складається з "слуг народу", слухняно проголосували за поправки Костіна. Внаслідок такого повторного "доопрацювання" з проекту взагалі зник конкурсний відбір конституційних суддів.
Таким чином вийшло, що проект №4533 унікальний — має дві редакції до другого читання, обидві з таблицями поправок, розданими депутатам, обидві затверджені профільним комітетом і рекомендовані Верховній Раді до прийняття, але перша влаштовує західних партнерів, а друга категорично ні.
У тому варіанті, який погоджено з "Венеціанкою" та послами G7, йдеться, що відбір кандидатур на посаду судді КСУ на конкурсній основі здійснює Спеціальна кваліфікаційна комісія у складі семи осіб. Верховна Рада своєю постановою має затвердити перший склад Спеціальної кваліфікаційної комісії у складі семи осіб, з яких чотири кандидати — від зборів суддів КСУ у відставці, три кандидати — від міжнародних організацій. Для ухвалення рішення будуть потрібні дві третини голосів. Тобто кожного кандидата в судді КСУ мають схвалити щонайменше п'ять із семи членів комісії.
Єврокомісія не просто так поставила це питання першим у списку своїх рекомендацій, які Україна має виконати на шляху до членства в ЄС. Повторимо, конкурсний відбір суддів КСУ — це не якась нова вимога, це борг, який висить на Україні вже понад рік. І статус кандидата нам дали авансом, у розрахунку, що борг буде погашено.
Але Банкова раптово зробила новий розворот. І Верховна Рада замість ухвалення проекту №4533 у редакції, погодженій із західними партнерами, 27 липня взяла та призначила Совгирю членом КСУ за своєю квотою. Костін теж отримав за заслуги: йому дісталося крісло генпрокурора.
Дві версії: хитра та сумна
Тож навіщо Зеленському прямо зараз знадобився контроль над КСУ? Інформація з різних джерел зводиться до двох версій.
Перша говорить про те, що на Банковій вирішили девальвувати свою обіцянку Заходу — з огляду на те, що Єврокомісія не посміє "через таку дрібну фігуру, як Совгиря", відбирати у нас статус кандидата та перспективу членства в ЄС. Згідно з цією версією, тут немає нічого, окрім банальної спроби обхитрити партнерів. А причина поспіху в тому й полягає, що Банкова захотіла просунути Совгирю до КСУ до того, як буде остаточно ухвалено законопроект №4533.
Друга версія песимістичніша. Вона стверджує, що Банкова збирається найближчими місяцями використовувати КСУ як свій інструмент (передусім для узгодження законопроектів про внесення змін до Конституції) і для цього збирається протиснути Совгирю на посаду голови КСУ.
Звісно, голова суду не може диктувати решті суддів, як їм голосувати. Але він може впливати на черговість розгляду справ та призначення суддів-доповідачів, затягувати розгляд одних справ та прискорювати інших. І взагалі, Банковій дуже зручно мати свого голову суду, щоб за допомогою нього комунікувати з рештою суддів, вдаючись, якщо потрібно, до мови пряників та батогів.
У зв'язку з цим дуже цікаво виглядає журналістське розслідування програми "Схеми" (проект Радіо Свобода), яке вийшло 28 липня — наступного дня після призначення Совгирі. "Схеми" розкопали, що у 2010 році Совгиря рекомендувала КСУ не розглядати подання президента Віктора Ющенка та 50 народних депутатів про обмеження терміну перебування російських військ в Україні. КСУ послухався цієї поради. І потім команда Януковича спиралася на це рішення КСУ, обґрунтовуючи Харківські угоди щодо продовження перебування Чорноморського флоту РФ в Україні.
Совгиря дала свою відповідь на запит судді КСУ Марії Маркуш, яка отримала цю посаду в серпні 2006 р. за квотою парламенту як представниця правлячої більшості "регіоналів", соціалістів та комуністів (у 2002-2006 рр. вона була нардепом від КПУ), а втратила посаду "за порушення присяги судді" 24 лютого 2014 р.
Маркуш звернулася до Совгирі 12 березня 2010 р., тобто вже після інавгурації Януковича. Совгиря тоді була доцентом юрфаку КНУ ім. Т. Шевченка. І вона дала ту відповідь, яка була потрібна судді-комуністці Маркуш та команді Януковича.
Зрозуміло, що публікація розслідування "Схем" стала відповіддю на призначення Совгирі суддею КСУ всупереч обіцянкам нашої влади спочатку ухвалити закон про конкурсний відбір конституційних суддів. Компромат на Совгирю, знайдений "Схемами", може бути підтвердженням обох версій — хитрої та сумної.
Справді, про що свідчить історія з 2010 року, розкопана "Схемами"? З одного боку, вона показує, що Совгиря, будучи формально незалежною від влади (доцент юрфаку), була схильна робити те, чого від неї хоче влада. Цілком імовірно, що за 12 років вона не змінилася і саме тому влаштовує Банкову на посаді конституційного судді (і, гіпотетично, голови КСУ).
З іншого боку, не можна виключати, що Совгиря діяла з ідеологічних спонукань. Тобто, що вона горіла бажанням допомогти Януковичу та Кремлю продовжити перебування ЧФ РФ в Україні.
Але Совгиря — це, звісно, надто дрібна постать, щоб через неї західні партнери почали роздмухувати великий скандал. І розслідування "Схем" б'є не тільки по Совгирі, а й по Банковій.
Усі ми пам'ятаємо гнівну риторику Зеленського щодо Харківських угод. І раптом тепер "слуги народу" разом із нардепами від ОПЗЖ роблять суддею КСУ юристку, яка, так би мовити, розчищала шлях до пролонгації перебування ЧФ РФ в Україні до 2042 року.
Питання вже не про Совгирю, а про Банкову: навіщо їй Совгиря? Просто щоб мати слухняного голову КСУ? Чи щоб отримати від КСУ якісь сумнівні рішення, на кшталт тих, що були прийняті 12 років тому? Банкова мала шанс уникнути цих питань. Але хтось у Зеленського вирішив, що краще демонстративно продинамити Єврокомісію та послів G7.
