Центральна влада знайшла крайніх, на яких буде каналізовано обурення суспільства. Це — мери міст
Будь-який закон про поділ бюджетних коштів має не лише фінансову, а й піарну складову. Зазвичай цей компонент зводиться до того, що влада піарить себе. Але зараз ми бачимо ще й чорний піар проти мерів міст: влада вихваляється тим, що забирає гроші у міських бюджетів.
Що пропонує Кабмін
12 вересня уряд вніс до парламенту законопроект №10037 "Про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України". Він перерозподіляє 214,7 млрд грн, які буде відібрано у державного дорожнього фонду та територіальних громад.
Надходження, що є джерелами формування державного дорожнього фонду, у 2024 році зараховуватимуться до загального фонду держбюджету. За прогнозом Мінфіну, сума цих надходжень у 2024 році становитиме близько 95,2 млрд грн. Як розповідає міністр фінансів Сергій Марченко, ці гроші підуть насамперед "на потреби ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, залучених до виконання завдань щодо відсічі збройній агресії". Щоправда, у законопроекті ці обіцянки ніяк не відображені. Там сказано лише про зарахування коштів до загального фонду держбюджету, а на чиї потреби вони мають піти — не вказано.
З 1 жовтня 2023 року по 31 грудня 2024 року до спеціального фонду держбюджету зараховуватиметься та частина військового ПДФО (тобто податку на доходи фізичних осіб з числа військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу), яка досі надходила до місцевих бюджетів. За прогнозом Мінфіну, сума цих надходжень в останньому кварталі 2023 року становитиме 25,8 млрд. грн. і в 2024 році — 93,7 млрд. грн. У законопроекті записано, що 50% цих грошей мають піти Мінстратегпрому на виробництво продукції оборонного призначення, а решта 50% — Держспецзв'язку на закупівлю спеціальної техніки та обладнання (тобто на "армію дронів", як пояснив Володимир Зеленський у відеозверненні 13 вересня).
Чому тільки зараз
Безперечно, під час воєнного стану бюджетні кошти мають витрачатися не так, як завжди. Суспільство одностайне у тому, що пріоритетом має бути забезпечення потреб оборони.
Влада знала про можливий повномасштабний напад Росії задовго до 24.02.2022. І мусила б заздалегідь підготувати законопроект про Бюджетний кодекс воєнного часу. Його можна було прийняти ще першого тижня великої війни, і тоді всі розпорядники бюджетних коштів керувалися б ним ще з 1 березня минулого року. Чому це не було зроблено не лише в перший тиждень, а й навіть у перші півтора роки великої війни — це питання дуже не подобається владі, вона його старанно уникає. Тому доводиться шукати відповіді замість неї.
Припустимо, причина в тому, що влада мала надто маленький обрій планування і помилково розраховувала на швидке закінчення війни. А змінювати бюджетні правила лише на кілька місяців не мало сенсу. Переломний момент для думки Банкової міг настати рік тому, коли готувався проект закону про держбюджет на 2023 рік. Можна було зробити бюджет-2023 по-справжньому бюджетом воєнного часу, сконцентрувавши всі фінансові ресурси на одному завданні: перемога над ворогом. Але в офісі Володимира Зеленського вирішили інакше. Усі ми пам'ятаємо, які тоді звучали новини: навесні ми будемо вже у Криму. І бюджет-2023 був зверстаний відповідно до цих помилкових сподівань. У ньому записані значні витрати на статті, зовсім недоречні для воєнного часу, але дуже зручні для корупційних схем.
Як і слід було очікувати, це скінчилося погано для влади. У медіа один за одним почали виходити викривальні матеріали щодо тендерних закупівель. Загалом тендери — це завжди золота жила для журналістських розслідувань. Але цього літа найбільше обурення у народі викликали не фіктивні постачальники чи завищені суми, а найменування закупівель на кшталт ремонт доріг, створення серіалів, будівництво стадіонів тощо. В умовах, коли вже другий рік точилася велика війна, подібні статті видатків звучали дико і сприймалися як наруга над українцями, які в цей час донатили волонтерам на першочергові потреби військових.
На всі ці скандали не могли не звернути увагу наші партнери та фінансові донори: G7, ЄС, МВФ та ін. Напевно, вони теж ставили питання нашій владі — чи не час нам почати економити на тому, без чого можна обійтися.
І ось влада нарешті зважилася обмежити себе у витратах. Щоправда, ці обмеження почнуть діяти лише з 1 січня 2024 року. У законі про держбюджет на наступний рік (його проект уже анонсовано урядом, але ще не оприлюднено) скоротяться ті статті видатків виконавчої влади, які викликали найбільше обурення у суспільстві. Однак у бюджеті-2023 ці статті залишаться недоторканими.
Встигнути до 31 грудня
Зокрема, до кінця року, як і раніше, витрачатимуться на будівництво та ремонт доріг надходження до державного дорожнього фонду. А це величезні суми. У бюджеті-2023 записано, що Держагентство відновлення та розвитку інфраструктури (колишній Укравтодор, який очолює зараз Мустафа Найєм) має витратити поточного року на дороги 27,5 млрд грн і ще 16 млрд грн перерахувати місцевим бюджетам як субвенцію на дороги.
На телесеріали теж будуть витрачені гроші, незважаючи на всі скандали, які спричинили відставку міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка. У бюджеті-2023 виділено понад 1,9 млрд грн на статтю видатків "Виробництво та трансляція телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України". Серіали ховаються під формулюванням "фінансова підтримка системи державного іномовлення України", бо витрачає ці кошти МПІУ, тобто держпідприємство "Мультимедійна платформа іномовлення України" (воно управляє каналами "Дом" та "Freeдом"). Директор МПІУ Юлія Островська повідомила "Українській правді", що на виробництво серіалів у рамках цієї програми витратять 448 млн грн згідно з бюджетним паспортом: "Їхнє бюджетне призначення — саме виробництво серіалів, тобто витратити ці кошти на щось інше ми не можемо". І тендери на серіали, як і раніше, успішно проводяться.
Безнадійні, бо крайні
Крім доріг та серіалів, є ще ціла низка статей витрат, які можна було б серйозно урізати прямо зараз, а заощаджені гроші направити на наших воїнів. Але влада не має наміру поспішати — економія розпочнеться лише 1 січня 2024 року, на 23-му місяці великої війни. І влада вже не боїться обурення народу. Вона знайшла крайніх, на яких буде каналізовано обурення суспільства. Це мери міст.
Серед тендерів, які спричинили гучні скандали, були й закупівлі із коштів місцевих бюджетів. Це стало одним із головних приводів для законопроекту №10037. І зараз піар-машина Банкової намагається сфокусувати увагу суспільства на тому, що цей закон стане покаранням для мерів, оскільки забере у місцевих бюджетів військовий ПДФО.
Хоча скоріше це буде покарання для військових. За даними Асоціації міст України, муніципалітети навіть без законодавчого забезпечення, всупереч позиції контролерів та правоохоронців, вже перерахували на безпеку та оборону понад 45% військового ПДФО, отриманого до місцевих бюджетів. У 2022-2023 роках міста, села та селища надали допомогу ЗСУ на 28,7 млрд грн, у тому числі перерахували пряму фінансову допомогу у розмірі 14,8 млрд, купили обладнання та техніки на 7,04 млрд, вклали кошти місцевих бюджетів у купівлю військових ОВДП на 6,15 млрд, виділили на облаштування військових ліній захисту 0,71 млрд грн. Це кошти, перераховані органами місцевого самоврядування без оновленого для цього законодавства, всупереч правоохоронцям, які за всіма випадками відкривають провадження за нецільове використання коштів.
Крім цього, на створення та ремонт укриттів витрачено 8,99 млрд грн, на терміновий ремонт зруйнованих обстрілами інфраструктурних об'єктів – 10,76 млрд, на забезпечення проживання внутрішньо переміщених осіб – 3,83 млрд грн. Сумарно витрати з бюджетів громад, пов'язані з безпекою та обороною, становлять 52,28 млрд грн. І це лише прямі перерахування з місцевих бюджетів, без знайдених благодійних, спонсорських та донорських коштів на паливо, дрова, запчастини та дрони.
Наразі Асоціація міст України намагається достукатися до президента, парламенту та уряду, доводячи, що вилучення військового ПДФО у громад зруйнує систему оборони України. Про небезпеку такого рішення каже і начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький. Він попереджає, що доходи місцевих бюджетів скоротяться на чверть.
Але все це, схоже, не дасть жодного результату. Рішення на Банковій уже ухвалено. Боротьба мерів безнадійна, бо їх призначили на роль крайніх.
