Україна одержала позитивне рішення Єврокомісії. Втім, Євросоюзу це рішення потрібне не менше, ніж Україні. Наша вигода полягає в тому, що з нами розпочнуть повноцінні переговори щодо членства в ЄС. А вигода Євросоюзу полягає в тому, що він завдяки цим переговорам зможе досягти від України цілої низки змін у внутрішній політиці, економіці та інших сферах.
Орієнтир — 2029 рік
У червні минулого року Україна набула статусу кандидата в члени Євросоюзу. Тоді ж Європейська комісія сформулювала рекомендації, які Україна має виконати, щоб ЄС розпочав переговори щодо членства. Ці рекомендації було згруповано у сім кроків.
З того часу минуло майже півтора роки. І нарешті сталася довгоочікувана подія: голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила на брифінгу в Брюсселі, що Україна виконала понад 90% рекомендацій. "На цій підставі ми рекомендували сьогодні, щоб Європейська рада відкрила переговори про вступ", — повідомила вона.
Європейська рада — це найвищий орган Євросоюзу, до неї входять лідери всіх країн ЄС. Її найближче засідання заплановане на 14-15 грудня. І вона, найімовірніше, погодиться з рекомендацією Єврокомісії. В результаті Україна стане ще ближчою до своєї євроінтеграційної мрії.
Втім, реально переговори розпочнуться лише у березні. До того часу Україна має погасити борги за сімома кроками. У нинішньому звіті Єврокомісії зараховано як повністю завершені лише чотири кроки із семи. У березні Єврокомісія дасть новий звіт про прогрес України, і якщо там буде зараховано всі сім кроків, то знову збереться Європейська рада та затвердить "рамки переговорів" з Україною.
"Ми рекомендуємо Європейській Раді ухвалити рамки переговорів після того, як Україна здійснить поточні реформи. Про це ми доповімо Європейській Раді до березня 2024 року", — заявила Урсула фон дер Ляєн.
Звісно, є небезпека неприємних сюрпризів. Але її не варто перебільшувати. Залишилося виконати менш як 10%. Порівняно з тим, що вже зроблено, це дрібниця. До того ж Євросоюз сам зацікавлений у тому, щоб швидше перейти до наступного етапу. Адже тоді від України можна буде вимагати вже не сім, а образно кажучи, 777 кроків.
Місяць тому президент Європейської ради Шарль Мішель в інтерв'ю німецькому виданню Spiegel назвав терміни: "Так, Україна може стати частиною ЄС 2030 року, якщо обидві сторони виконають своє домашнє завдання". Він наголосив, що для жодного з кандидатів на вступ до ЄС не буде жодних політичних знижок. Під "домашнім завданням" він має на увазі провести реформи, боротися з корупцією та запровадити законодавство ЄС.
Уточнимо, що 2030 рік не вписується у виборчий цикл Європарламенту. Вибори будуть у 2024, 2029, 2034 роках тощо. Тож у нас, по суті, є два варіанти: чи постаратися встигнути за п'ять років, чи орієнтуватися вже на 2034 рік.
А встигнути потрібно не лише виконати "домашнє завдання", а й підписати договір про приєднання та отримати ратифікацію його всіма членами ЄС. Тож 2029 рік — це дуже оптимістичний орієнтир.
Підсумки семи кроків
Звісно, для українців тема євроінтеграції весь цей час була на периферії уваги, порівняно з війною та викликаними нею проблемами для всіх та кожного. Проте Єврокомісія написала свої рекомендації не для того, щоб про них забути. Вона методично вичавлювала з Банкової реалізацію семи кроків і ніде не знизила планку вимог "з урахуванням війни".
Безжалісність Єврокомісії зрозуміла. Фактично ЄС визнав Україну зоною своєї відповідальності. І кожен новий етап — торішній статус кандидата, нинішні рекомендації Єврокомісії, очікуваний початок переговорів — робить цю відповідальність дедалі жорсткішою. Зворотнього шляху вже немає. Україна зараз критично залежить від фінансування ЄС. За період з 24.02.2022 Євросоюз надав Україні допомогу у розмірі 82,6 млрд євро. Після війни ця залежність збережеться, бо потрібні будуть величезні гроші на відновлення економіки. І Єврокомісія користується цією залежністю Києва, щоб вичавити з нього ті зміни, які вона вважає за необхідне.
На брифінгу Урсула фон дер Ляєн перерахувала головні досягнення. "Просто щоб дати вам уявлення: основного прогресу було досягнуто в реформі конституційного правосуддя; обрання Вищої ради правосуддя; Антикорупційна програма; прогрес у боротьбі з відмиванням грошей; важливі заходи щодо обмеження контролю олігархів над громадським життям; новий закон про медіа; та прогрес щодо національних меншин. Інші реформи вже йдуть — і це добре, — і Комісія високо оцінює ці зусилля", — розповіла вона.
За цим переліком стоять дуже серйозні зрушення в політиці Банкової, яких зуміла домогтися Єврокомісія. Як показовий приклад розглянемо одну зміну — ту, яку Урсула фон дер Ляєн скромно назвала "важливі заходи щодо обмеження контролю олігархів".
Суть у тому, що ЄС змусив Банкову повністю змінити свою антиолігархічну політику. Як відомо, Володимир Зеленський основні надії покладав на запропонований ним закон про олігархів, який було ухвалено у вересні 2021 року. Цей закон дав Зеленському в руки інструменти персонального впливу на будь-якого діяча, якого він захоче внести до реєстру олігархів. Але Єврокомісія за допомогою Венеціанської комісії спромоглася розгорнути антиолігархічну політику Банкової в принципово іншому напрямку — не персональних заходів проти тих, кого президент запише в олігархи, а систематичної боротьби з олігархічним впливом на життя суспільства.
Ось як про це розповідає звіт Єврокомісії. З одного боку, "уряд вирішив відкласти реалізацію закону про олігархів, який зазнав критики з боку Венеціанської комісії, і підготувати поправки до нього протягом трьох місяців після закінчення воєнного стану, беручи до уваги рекомендації Венеціанської комісії".
А з іншого боку, йдеться у звіті, Україна віддала пріоритет системним заходам проти олігархів відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, випущених у червні 2023 року. Україна оновила та продовжила реалізацію свого Плану дій щодо зниження впливу олігархів, який включає системні реформи у ключових галузях, що зачіпаються корисливими інтересами. Крім реформи органів судового управління та Конституційного суду, прийняття нового закону про медіа, реалізації державної антикорупційної програми та доопрацювання законодавчої бази про кінцеве бенефіціарне володіння, Україна прийняла законодавство, яке зміцнило Антимонопольний комітет та відновило фінансову звітність політичних партій та перевірочні функції відповідних установ. Україна також розробляє всеосяжний закон про лобіювання за погодженням з міжнародними експертами; заплановано громадські консультації. І доки цей закон не буде прийнято, цей крок (п'ятий із семи кроків) не буде зарахований. Незважаючи на все вже зроблене, "Україні все одно слід ухвалити закон, який регулює лобіювання відповідно до європейських стандартів, у рамках плану дій щодо боротьби з олігархами", наголошується у звіті Єврокомісії.
План змін після війни
Хоча сім кроків Банкова виконала насилу і ще не до кінця, але попереду на нас чекають серйозніші та інтенсивніші зміни. Оцінити різницю можна, глянувши на вміст звіту. У ньому 150 сторінок тексту. Підсумкам семи кроків присвячено три сторінки (з 9 по 11). А далі йдуть 130 сторінок (з 12 до 141), які розповідають про те, що Україна має виправити у майбутньому, якщо хоче стати членом ЄС. Саме звідти, мабуть, черпатимуться умови для "домашнього завдання", як його назвав Шарль Мішель, або "рамки переговорів", як їх назвала Урсула фон дер Ляєн.
Там безліч розділів, що охоплюють функціонування демократичних інститутів, реформу державного управління, верховенство закону, основні права, економічні критерії, державні закупівлі, статистику, фінансовий контроль, добросусідство та регіональне співробітництво, внутрішній ринок, конкурентоспроможність, інклюзивне зростання, зелений порядок денний, стійкий зв'язок, ресурси, сільське господарство, згуртованість держави, зовнішні відносини.
Ми, звісно, не переповідатимемо все це. Але зазначимо кілька політичних змін, яких Єврокомісія чекає від Банкової.
Наприклад, ось що йдеться у звіті про ситуацію в медіапросторі: "Спостерігається концентрація медіа через обвал медіа- та рекламного ринку, особливо в телевізійному сегменті. Це обмежило доступ людей до плюралістичних медіа в Україні". І далі побажання: "Україні необхідно передбачити нові способи забезпечення повоєнної структури плюралістичних та незалежних неонлайнових медіа (зокрема телебачення), включаючи довгострокову перспективу суспільного мовлення та незалежність національного регулятора". Можна припустити, що особливо сильна боротьба буде щодо переформатування Нацради з питань телебачення та радіомовлення.
Також Єврокомісія добиватиметься продовження децентралізації. І це теж навряд чи із захопленням буде сприйнято Банковою. "Загалом, після успішного завершення територіальної частини децентралізації, інші елементи реформи ще мають бути завершені. Зокрема, проекти конституційних поправок, спрямовані на забезпечення стійкості та незворотності реформи децентралізації, досі не були висунуті через заборону перегляду Конституції під час воєнного стану", — розповідає звіт Єврокомісії. Тут можуть матися на увазі досить радикальні зміни в Конституції: заміна обласних і районних держадміністрацій на префектів. По суті, це урізання президентських повноважень.
Є у звіті й вимоги, які стосуються найближчих місяців. Наприклад, 15 грудня набуде чинності закон "Про адміністративну процедуру". І Єврокомісія нагадує Банковій: "У наступному році Україні слід зокрема забезпечити своєчасне приведення чинного законодавства у відповідність до закону "Про адміністративну процедуру" у всіх галузях, що входять до його сфери дії; відновити набір співробітників та процес відбору на основі заслуг, а також запровадити класифікацію посад як попередню умову для комплексної реформи заробітної плати; домогтися прогресу у впровадженні Інформаційної системи управління людськими ресурсами по всій країні".
Як бачимо, Єврокомісія вже опанувала роль активного гравця в українському політичному житті. Вона хоче і буде зміцнюватися у цій ролі. І переговори про вступ до ЄС є чудовим інструментом для цього. Тож можна оптимістично прогнозувати: переговори обов'язково розпочнуться. У березні сім кроків нам повністю зарахують, щоб можна було вимагати від Банкової ще 777 кроків.
