Швидше за все, Банкова та "слуги народу" намагатимуться протягнути проект через парламент ще до Різдва, тобто в найближчі три тижні
Політична напруга в Україні створюється штучно. Новим доказом цього став урядовий законопроект №10288, внесений 24 листопада, який суттєво звужує сферу використання української мови та розширює — російської. З гострою критикою проекту виступили громадські організації та опозиційні народні депутати. 30 листопада зауваження на 16 сторінках сформулював Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
"Суперечать рішенню КСУ"
Свої зауваження Кремінь відправив до Верховної Ради, супроводивши їх листом на адресу спікера Руслана Стефанчука та профільних парламентських комітетів. У листі констатується, що законопроект звужує застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених законом "Про забезпечення функціонування української мови як державної", а окремі норми проекту суперечать рішенню Конституційного суду України від 14.07.2021. З огляду на це, наголошує Кремінь, проект "потребує доопрацювання та врахування обґрунтованих пропозицій Уповноваженого із захисту державної мови щодо мови медіа, видавничої справи, освіти, реклами, виборів".
У рішенні КСУ від 14.07.2021 говориться, що відсутність "повноцінного функціонування української мови в усіх ділянках публічного життя суспільства на всій території України […] є рівнозначним загрозі зникнення Української держави з політичної карти світу". Також КСУ зазначає, що "реалізація прав національних меншин не має стояти на заваді дієвому, повноформатному й повноцінному функціонуванню державної мови".
Отже, вже є конфлікт між двома державними органами — Кабміном як автором законопроекту та Уповноваженим із захисту державної мови, який бачить у цьому проекті порушення Конституції. А далі очікуються бурхливі пристрасті у Раді та підвищення градуса політичного протистояння у суспільстві.
Обговорення заради обговорення
Швидше за все, Банкова та "слуги народу" намагатимуться протягнути цей проект через парламент ще до Різдва, тобто у найближчі три тижні. Робитимуть вони це під приводом євроінтеграції, про що говорить уже сама назва законопроекту №10288: "Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів з прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах". У пояснювальній записці стверджується, що ухвалення цього закону "дозволить державі виконати важливу рекомендацію Європейської Комісії у контексті набуття Україною статусу повноправного члена Європейського Союзу".
Додамо, що проект стосується багатьох сфер життя. Він пропонує внести зміни до 18 статей восьми законів: "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про видавничу справу", "Про освіту", "Про повну загальну середню освіту", "Про вищу освіту", "Про забезпечення функціонування української мови як державної", "Про національні меншини (спільноти) України", "Про медіа".
Тут можна було б висловити сподівання, що до другого читання законопроект буде доопрацьовано та покращено вже у Верховній Раді. І що в результаті ґрунт для політичного конфлікту зникне.
28 листопада віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції провела чотиригодинну зустріч із представниками громадських організацій та вислухала їхні пропозиції. Один із учасників цього обговорення, лідер ініціативи захисту прав україномовних "І так поймут!" Роман Матис розповів, що активісти запропонували вісім статей залишити у редакції уряду, шість статей відхилити та до чотирьох внести коригування.
"Єдине, чого ми бажаємо, це щоб євроінтеграція не дорівнювала русифікації України. Всі ми помиляємося, але не всі мають силу визнавати свої помилки. Ми не знаємо, були ці помилкові норми внесені випадково чи навмисне, з'ясовувати це не є нашою метою. Ми розраховуємо просто побачити, як український уряд та парламентарі з різних політичних сил, дослухавшись конструктивної критики та рекомендацій, виносять на голосування законопроєкт, котрий наближує нашу євроінтеграцію, не завдаючи шкоди державній мові".
Однак рано радіти. Це обговорення було потрібне Стефанішиній, схоже, лише заради самого факту обговорення, щоб використати це для виправдання проекту.
Наступного дня після зустрічі з активістами Стефанішина виступила на захист урядового проекту. І серед аргументів використала зустріч з активістами: "Я вчора провела чотири години в дискусії з представниками громадськості, які займаються питанням захисту державної мови, щодо кожного положення законопроекту". Тобто у неї виходить, що законопроект прекрасний, оскільки вона, вже після реєстрації документа в Раді, обговорила його з активістами. Про те, що активісти запропонували викинути чи виправити більшість норм проекту, вона забула сказати.
Про небажання прислухатися до критики свідчить і відповідь Стефанішиної на звинувачення у розширенні сфери використання російської мови. "В жодному положенні законопроекту немає розширення можливостей для російської мови. Йдеться виключно про права національних спільнот, а щоб не було поля для маніпуляцій, ми чітко вказуємо, що йдеться про мови країн ЄС, а також чітко фіксуємо, що положення законопроекту не застосовуються до мови держави-агресора", — стверджує віце-прем'єр.
На жаль, її пафосні слова не підтверджуються текстом законопроекту.
В інтересах Орбана та Путіна
Розглянемо для прикладу зміни, які законопроект №10288 пропонує внести до статті 40 "Мова у сфері аудіовізуальних медіа" закону "Про медіа". Навряд чи потрібно доводити важливість телевізора. Мова телемовлення — один із найефективніших інструментів мовної політики. Порівняємо нинішні норми і ті, які вигадав Кабмін.
Наразі у статті 40 закону "Про медіа" записано, що програми державною мовою, у тому числі фільми, у загальному тижневому обсязі мовлення телеканалів загальнонаціональної та регіональної категорій мають становити не менше 90%, місцевої категорії — не менше 80% загальної тривалості програм . Тобто програми та фільми російською мовою можуть займати не більше 10% в ефірі загальнонаціональних каналів та не більше 20% — місцевих.
Кабмін пропонує, щоб для телемовників, які здійснюють мовлення мовами національних меншин, норму української мови було знижено до "не менше 30%". При цьому сумарний тижневий обсяг мовлення державною мовою та мовами національних меншин має становити не менше ніж 75%. Тобто, програми російською мовою зможуть становити до 25%.
Як показовий приклад меншості візьмемо угорців Закарпаття. Зараз будь-яка місцева телекомпанія за законом "Про медіа" зобов'язана не менше 80% часу здійснювати мовлення українською мовою, а на угорську мову разом з російською залишається не більше 20%. Якщо законопроект Кабміну буде ухвалено, то це стане подарунком одночасно Орбану та Путіну. У місцевих телекомпаній з'явиться законне право лише 30% часу здійснювати мовлення українською мовою, 45% — угорською та 25% — російською.
Але це ще не все. Згідно із законопроектом №10288, за п'ять років після закінчення воєнного стану буде знято заборону на застосування нових норм закону "Про медіа" до російської мови. Тобто по всій Україні телекомпанії матимуть змогу оголошувати себе телемовниками російською мовою як мовою національної меншини. І у них буде норма 30% для української мови, а 70% часу можна буде здійснювати мовлення російською.
А як же заява Стефанішиної про те, що "в жодному положенні законопроекту немає розширення можливостей для російської мови", "йдеться про мови країн ЄС" та "положення законопроекту не застосовуються до мови держави-агресора"? Не стверджуватимемо, що вона навмисне дезінформувала українців. Скажемо м'якше: вона нафантазувала чи висловила гіпотезу.
Щодо навмисності, наголосимо, що Стефанішина, за її власним визнанням, працювала над цим законопроектом півтора роки. У її пафосній термінології це звучить так: "Протягом півтора року команда, яка дійсно прагне європейського майбутнього для України, працювала щоденно для вироблення рішень, що забезпечать необхідний баланс між зміцненням позицій державної мови та захистом мовних прав нацспільнот, згідно міжнародних стандартів".
Причому цей процес йшов таємно від громадськості. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь також був позбавлений можливості вплинути на текст проекту до його внесення в Раду.
Зараз, повторимося, є висока ймовірність, що законопроект №10288 буде швидко ухвалено ще до Різдва під приводом євроінтеграції. Це буде виглядати як подарунок Орбану та Путіну під ялинку? І українці знову зіткнуться лобами один з одним з мовного питання? Проблема в тому, що це також може бути частиною плану тих, хто ретельно півтора роки працював над цією політтехнологією. Хто входить до авторів плану і навіщо їм сьогодні знадобилося втілювати його в життя? Було б добре, якби пошуком відповіді зайнялися СБУ та інші компетентні органи, які відповідають за національну безпеку та виявлення держзради.
