П'ять сюрпризів для Зеленського. Чим закінчиться новий конкурс до Конституційного суду України



NEWSUA
 4 березня 2024, 18:40  Джерело: Юрій Вишневський


Минулими вихідними розпочався перший етап конкурсу на п'ять вакансій конституційних суддів. На цьому конкурсі зіткнуться інтереси наших західних партнерів та Банкової. І його фінал зараз виглядає абсолютно непередбачуваним.

Лакмусовий папірець для Європи


Якщо зовсім коротко, то G7 та Євросоюз хочуть, щоб новообрані судді зміцнили незалежність КСУ від Банкової. Якщо цього не буде досягнуто, у червні нам можуть заблокувати початок переговорів щодо вступу до ЄС.

Нагадаємо, що у червні 2022 року Україна отримала від Єврокомісії список із семи кроків, які необхідно зробити для початку переговорів. І найпершим кроком було записано: "Прийняти та впровадити законодавство про порядок відбору суддів Конституційного суду України, включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки їхньої доброчесності та професійних якостей, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії".

Щоб виконати цю вимогу, Верховна Рада у грудні 2022 року ухвалила закон, який запровадив для кандидатів відбіркове сито у вигляді Дорадчої групи експертів (ДГЕ). Три члени ДГЕ призначаються президентом, парламентом та з'їздом суддів, ще три — Кабміном за пропозиціями міжнародних організацій та Венеціанської комісії.

Але ухвалений закон видався західним партнерам недостатнім. І на їхню вимогу Верховна Рада у липні 2023 року ще раз удосконалила законодавство. Зокрема міжнародні експерти отримали вирішальний голос у ДГЕ. Щоб кандидатура пройшла відбір, вона має отримати підтримку щонайменше двох міжнародних експертів.

І ось тепер ця система буде перевірена на практиці. Маємо свого роду лакмусовий папірець для Європи: чи Банкова згодна грати за правилами, закріпленими в законі. Якщо результат влаштує Єврокомісію, це підвищить наші шанси на початок переговорів у червні. А також на отримання чергових траншів фінансової допомоги від ЄС, МВФ та США.

Якщо ж конкурс у якийсь спосіб буде зірвано, це може бути сприйнято як сигнал, що така ж доля може очікувати і наступні конкурси у КСУ, і взагалі всі конкурси, де у процедурі відбору задіяні міжнародні експерти. Тобто ціна питання набагато ширша, ніж співвідношення сил у КСУ. Питання стоїть щодо договороздатності української влади. Саме тому Банкова має прямий інтерес у тому, щоб конкурс пройшов зразково-показово.

Хто кого переважить


Повноваження КСУ охоплюють низку питань, важливих для будь-якої влади: перевірка на конституційність законів та постанов Верховної Ради, актів президента та уряду; тлумачення Конституції; перевірка на відповідність вимогам Конституції законопроектів про внесення змін до Конституції. Тому будь-яка влада зацікавлена у лояльності конституційних суддів.

Але у Володимира Зеленського зараз є специфічна ситуація. 20 травня закінчується встановлений Конституцією п'ятирічний термін, на який громадяни обрали його президентом. І якраз на той час КСУ має поповнитися п'ятьма новими суддями.

Згідно з Конституцією, КСУ має складатися з 18 суддів: по шість від президента, Верховної Ради та з'їзду суддів. Нині у ньому 13 суддів. Четверо призначено у 2016-2018 роках президентом Петром Порошенком, двоє у 2022 році президентом Володимиром Зеленським. Тобто президентську квоту заповнено повністю.

Один суддя призначений у 2018 році минулою Верховною Радою, двоє у 2021-2022 роках нинішньою Верховною Радою. Інші три місця за парламентською квотою вакантні. За квотою з'їзду суддів вакантні два місця, заповнені чотири: два у 2015-2017 роках та ще два у жовтні 2019 року.

Щоб рішення КСУ було ухвалено, за нього мають проголосувати щонайменше десять суддів. Нині серед 13 суддів КСУ не набереться десяти, які були б однозначно лояльні до Банкової. Але й десяти однозначно нелояльних також не набереться.

Дуже чітко про це свідчить ситуація з головою КСУ: його немає. І заступника голови також немає. З грудня 2020 року обов'язки голови виконує Сергій Головатий (з числа суддів, призначених Порошенком), який на той момент був заступником голови, але його трирічні повноваження заступника закінчилися у вересні 2022 року.

Голова КСУ та його заступник обираються на один трирічний термін таємним голосуванням, для обрання необхідно якраз десять голосів. Якби в КСУ було десять суддів, однозначно лояльних до Банкової (або навпаки, нелояльних), вони давно обрали б із свого складу і голову, і заступника. І якщо цього досі не сталося, значить, нинішній конкурс на п'ять вакансій вирішальний. Він може забезпечити перевагу однієї із сторін.

Втім, лояльність — поняття абстрактне та відносне. А Банкову зараз цікавить одна конкретна проблема: що буде після 20 травня. КСУ може чи підіграти Зеленському, чи, навпаки, зіграти проти нього.

Головна інтрига конкурсу


Тиждень тому "Дзеркало тижня" повідомило з посиланням на свої джерела в офісі Зеленського, що на Банковій підготували конституційне подання до КСУ з двома питаннями. Перший: чи Конституція дозволяє проведення президентських виборів в умовах воєнного стану. Відповідь КСУ на це питання має внести ясність щодо конституційності заборони проведення виборів в умовах воєнного стану (така заборона міститься у законі про правовий режим воєнного стану та у Виборчому кодексі). Друге питання стосується легітимності президента після п'ятирічного терміну перебування на посту, тобто після 20 травня.

Згідно з Конституцією, із конституційним поданням до КСУ можуть звернутися президент, Кабмін або 45 нардепів. Але Банкова не зважилася на жодний з цих варіантів. "Основним стримуючим фактором є те, що ОП не має впевненості в тому, що вони отримають від КСУ швидке, а головне потрібне їм рішення", — писало "ДТ".

І головна інтрига тут не в питанні легітимності. Це — дитяче питання. Навіть дитина, якщо вона вміє читати, відкриє Конституцію, знайде статтю 108 та прочитає: "Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України".

Головна інтрига — у питанні про вибори. Тут конкурують дві правові позиції. Одна вказує на встановлений Конституцією п'ятирічний строк президента та розшифровує це на користь необхідності виборів. Інша позиція вказує на вимогу Конституції про те, що вибори мають бути вільними, та наголошує, що під час війни забезпечити всім громадянам вільне волевиявлення неможливо.

Легко можна уявити рішення КСУ щодо двох питань, де буде записано: 1) після 20 травня Зеленський, звісно, залишається абсолютно легітимним президентом до вступу на пост новообраного президента; 2) вибори президента провести необхідно, а заборона на президентські вибори під час війни неконституційна.

"Троє знайомих конституційних суддів, з якими я з цього приводу спілкувався, твердять, що, ймовірно, проголосували б за вибори", — розповів днями політолог Карл Волох.

Звісно, КСУ може взагалі не дати жодної відповіді. Особливо, якщо ніхто його не запитає. Принаймні поки що ніхто не звернувся до нього з конституційним поданням — ані влада, ані опозиція. І це логічно. Запитувати КСУ має сенс у тому разі, якщо наперед знаєш відповідь. А зараз ніхто не може бути впевнений, яку відповідь дасть КСУ, коли поповниться п'ятьма новими суддями.

Три етапи конкурсу


Але це буде потім, а зараз кілька слів про конкурс. Він проходить у три етапи, з них перші два проводить ДГЕ, а заключний — Верховна Рада та з'їзд суддів.

Перший етап — оцінювання на відповідність критерію високих моральних якостей. Для цього з 2 до 8 березня проводиться співбесіда з кандидатами. Протягом 15 днів після співбесіди ДГЕ має відсіяти тих, хто не відповідає. Другий етап — оцінювання на відповідність критерію визнаного рівня компетентності у сфері права. ДГЕ знову має відсіяти тих, хто не відповідає, і на це також відводиться 15 днів. При цьому має залишитись не менше двох кандидатів на кожну вакансію.

Третій етап — комітет Верховної Ради з питань правової політики проводить співбесіду з кандидатами за парламентською квотою, а Рада суддів України — з кандидатами за квотою з'їзду суддів, після чого Верховна Рада та з'їзд суддів проводять голосування та заповнюють свої квоти. Або не заповнюють — і тоді конкурс проводиться знову із самого початку.

До ДГЕ надійшли документи від 25 кандидатів на три вакансії за квотою парламенту та від 15 — на дві вакансії за квотою з'їзду суддів. При цьому троє кандидатів подали документи одночасно у двох напрямках. Тож сумарно вийшло 37 кандидатів на п'ять вакансій.

Відтоді шість кандидатів передумали брати участь у конкурсі, і на даний момент залишився 31 кандидат: 22 на вакансії за квотою парламенту та 10 — з'їзду суддів, причому один балотується одразу у двох напрямках.

Чи є у Банкової фаворити? Серед кандидатів за парламентською квотою два нардепи з числа "слуг народу" — Олександр Копиленко (заступник голови комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва) та Павло Павліш (заступник голови комітету з питань правової політики), а також два члени Центрвиборчкому (за квотою "слуг народу") — Олександра Кармаза та Павло Любченко. Також там є прокурор Офісу генпрокурора Тарас Цимбалістий. Але зараз зарано щось прогнозувати.

Ситуація особливо загостриться на третьому етапі, коли голосуватимуть Верховна Рада та з'їзд суддів. Наприклад, не можна виключати, що після відбіркового сита ДГЕ на вакансії за квотою парламенту залишаться лише такі кандидати, які не влаштують "слуг народу" (читай Банкову). І тоді всі вони можуть бути провалені один за одним.

Тож конкурс обіцяє бути цікавим. Можна впевнено передбачити, що п'ять нових конституційних суддів стануть для Зеленського сюрпризом. А ось буде сюрприз приємним чи навпаки — цього зараз не знає ніхто.


Шановні друзі! Сайт потребує Вашої підтримки!
ПІДТРИМАТИ / DONATE

ТОП-НОВИНИ ЗА ДОБУ


ПОГОДА


ЗДОРОВ'Я