Чи справді Путін готує нову хвилю мобілізації? Схоже, він не просто готує її, а й підключив до цього РПЦ, щоб забезпечити сотні тисяч добровольців
Російський нацизм без масок
Два роки великої війни не дали Путіну бажаного результату. І зараз він хоче досягти вирішального перелому. Для цього йому потрібні не лише нові солдати. Йому треба мобілізувати все російське суспільство на війну проти України. І тут найлегший спосіб — оголосити цю війну священною, тобто надати їй релігійно-фанатичний характер.
Путін, звісно, міг би це зробити і раніше. Але цьому заважала одна проблема: українці і росіяни — однієї віри, православної (переважно).
Якщо згадати війни в останні 35 років між вірменами та азербайджанцями, між сербами та словенцями, хорватами, босняками, албанцями, то там справді велике значення мала різниця у віросповіданні. Однак Путін не може взяти та оголосити українців іновірцями.
До того ж у самій Росії щонайменше кожен десятий іновірець. У складі РФ є низка республік із мусульманським і буддистським населенням. Тому розігрувати релігійну карту є небезпечним для Москви.
Із цією проблемою треба було щось робити. І Путін разом із патріархом РПЦ Кирилом знайшли рішення. Вони вирішили змінити росіянам релігію: замінити православ'я рашизмом, тобто рускомірством. Тепер війна проти України нарешті набуває релігійного обґрунтування: це "священна війна" рашистів проти віровідступників, тобто проти українців, які від віри в рускій мір відмовилися.
Це не перебільшення та не гіпотеза. Це констатація того, що вже сталося 27 березня у Москві у Залі церковних соборів храму Христа Спасителя.
Там під головуванням патріарха Кирила та за участю інших священнослужителів РПЦ відбувся позачерговий соборний з'їзд Всесвітнього Російського Народного Собору, за результатами якого затверджено документ під назвою Наказ XXV Всесвітнього Російського Народного Собору "Сьогодення та майбутнє". Його опубліковано на офіційному сайті РПЦ.
У цьому документі немає слів Бог, Христос, християнство, православ'я, Біблія, Євангеліє. Там зовсім інша релігія, що видно вже з назв перших двох його розділів: "Спеціальна військова операція" та "Рускій мір".
Замість українців — малороси
Цей документ, складений під особистим керівництвом Кирила, не залишає нам місця на карті. Згідно з "Наказом", на території України українців взагалі не має бути. Тут може жити лише російський народ та його складова частина малороси. Тобто це програма геноциду українців: усіх, хто не встигне втекти, буде або вбито, або під страхом смерті навернуто в рускій мір. Саме заради цього російський народ веде проти нас війну. "Наказ" наголошує, що війну веде саме російський народ.
"Спеціальна військова операція є новим етапом національно-визвольної боротьби російського народу проти злочинного київського режиму […], що ведеться на землях Південно-Західної Русі з 2014 року. Під час СВО російський народ зі зброєю в руках відстоює […] право жити на власній землі у межах єдиної Російської держави. З духовно-морального погляду спеціальна військова операція є Священною війною […] Після завершення СВО вся територія сучасної України має увійти в зону виняткового впливу Росії. Можливість існування на даній території русофобського, ворожого Росії та її народу політичного режиму […] має бути повністю виключена", — йдеться в першому розділі.
Другий розділ розповідає про те, що буде далі після захоплення України та геноциду українців: російський народ та його складова частина малороси займуться розширенням руского міра. "Росія є творцем, опорою і захисником Руского міра. Кордони Руского міра […] істотно ширші за державні кордони як нинішньої Російської Федерації, так і великої історичної Росії", — підкреслює "Наказ". І далі заявляє, що "відновлення єдності російського народу" (тобто окупація всієї України) є ключовою умовою "виживання та успішного розвитку Росії та Руского міра у ХХІ столітті".
Про насильницьке перетворення українців на малоросів розповідає третій розділ, озаглавлений "Зовнішня політика". Чому "Зовнішня політика"? Бо посоромилися написати "Геноцид українців та білорусів". Але сенс саме такий: "Возз'єднання російського народу має стати одним із пріоритетних завдань зовнішньої політики Росії. Росії слід повернутися до існуючої більше трьох століть доктрини триєдності російського народу, згідно з якою російський народ складається з великоросів, малоросів і білорусів, які є гілками (субетносами) одного народу, а поняття "російський" охоплює всіх східних слов'ян — нащадків історичної Русі".
Русифікація буде примусовою: "Доктрина триєдності має отримати законодавче закріплення, ставши невід'ємною частиною російської системи права. Триєдність має бути включена до нормативного переліку російських духовно-моральних цінностей і отримати відповідний правовий захист".
Не зайве уточнити (у "Наказі" цю деталь оминули увагою), що доктрина триєдності взагалі не визнає української та білоруської мов (для неї це не більше ніж діалекти). У триєдиного російського народу має бути єдина російська мова та єдина російська культура.
На шпагаті між Христом та Кирилом
"Наказ" від Кирила, звісно, не міг залишитися непоміченим в УПЦ МП. Він викликав там "бунт на колінах".
З одного боку, відділ зовнішніх церковних зв'язків УПЦ виступив із коментарем, в якому заявив, що УПЦ "відмежовується, категорично не поділяє і засуджує викладені в цьому документі ідеї", зокрема, не підтримує та відмежовується від ідеології "руского міра".
Також у коментарі наголошено, що ідеї "Наказу" з Москви "суперечать базовим принципам християнської моралі", "неспівставні з євангельським вченням", містять "апологію насильства, виправдання порушень духовно-моральних та євангельських принципів" і "не можуть бути підтримувані релігійною організацією, яка претендує на те, щоб називатися християнською".
Звідси, начебто, один крок до того, щоб повністю порвати з РПЦ. Але ж ні. УПЦ МП продовжує сидіти на шпагаті між Христом та Кирилом.
Нагадаємо, що ще рік тому релігієзнавча експертиза встановила канонічний зв'язок між УПЦ МП та РПЦ. "УПЦ продовжує перебувати з РПЦ у відносинах підпорядкування. Вона не діє як самостійна (автокефальна) церква і не проголошує власну самостійність (автокефалію)", — наголосили експерти.
І зараз жодного розриву, мабуть, не буде. Про це розповів "BBC Україна" один із впливових єпископів УПЦ МП на умовах анонімності. "Від нас різкої реакції чекати не варто, в нас усі залякані зараз", — розповів він. Він припустив, що УПЦ МП не наважиться надіслати гнівного листа патріарху Кирилу про повний розрив, адже тоді "РПЦ оголосять УПЦ розкольниками, як Філарета свого часу".
Схоже, тут не обійтись без допомоги держави. Нагадаємо, що Верховна Рада вже ухвалила у першому читанні урядовий законопроект №8371 "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій". На початку березня профільний комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики підготував цей проект до другого читання та одноголосно рекомендував Раді прийняти його.
Текст законопроекту став значно сильнішим у порівнянні з первісним варіантом. Діяльність церковних організацій, афілійованих з РПЦ, припинятиметься за чіткою процедурою, що включає припис про виконання закону та судову заборону. Тобто УПЦ МП буде поставлена перед вибором: хочеш уникнути судової заборони — оголоси про розрив із РПЦ.
Наразі головна функція РПЦ — піднімати росіян на війну проти українців. А в Україні головне завдання РПЦ — перетворювати українців на зрадників-малоросів, щоб вони не чинили опір, а допомагали росіянам. Після "Наказу" від Кирила ця діяльність стане ще активнішою. Чи має УПЦ МП внутрішні сили для самоочищення? Напевно, якби цих сил було достатньо, їх вистачило б і для розриву з РПЦ.
Тож Банковій час наказати "слугам народу" ухвалити законопроект №8371, який було внесено до Ради 14 місяців тому — у січні минулого року. Подальше гальмування його прийняття виглядатиме як приниження та страх перед Кирилом та "рускім міром", який він проповідує. Є підстави сподіватися, що на одному із найближчих засідань Ради голосування відбудеться та 226 голосів знайдуться.
