Реальна ситуація в країні на «екваторі» президентства Зеленського



  News UA
 26 вересня 2021, 20:42  13082 Euroin


[size="5"]«Судова реформа» Зеленського: під тиском і зі скрипом[/size]

16 жовтня 2019 р. Верховна Рада ухвалила законопроєкт №1008, яким запроваджувалася так звана судова реформа президента Володимира Зеленського. Законопроєкт підтримали лише члени фракції «Слуга народу» та низка позафракційних депутатів. Інші фракції голосували «проти». Документ, зокрема, передбачав скорочення кількості суддів Верховного Суду України удвічі – з 200 до 100, а також – розпуск чинного складу ВККС і скорочення кількості її членів з 16 до 12.

У 2016-му році були внесені зміни до Конституції і прийняті нові закони про судоустрій та статус суддів, які забезпечували високий рівень незалежності судової влади, якого Україна до цього не знала. Але «реформи» Зеленського стали суттєвим відкатом назад.

У грудні 2019 р. Венеціанська комісія жорстко розкритикувала цю судову реформу Зеленського. На думку експертів, зміни до законодавства України, ухвалені ВР 16 жовтня, становили загрозу для стабільності й незалежності всієї судової системи держави.

Своє занепокоєння законопроєктом про реформу судової системи в Україні висловили посли Канади, Великобританії, Німеччини та Євросоюзу. Серед зауважень: запланований повторний відбір суддів Верховного Суду та скорочення його кількості «без чіткої процедури та в незрозумілий термін», а також підпорядкування нової Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) нереформованій Вищій раді правосуддя (ВРП). Також дипломати вважали, що обов’язково мали бути переглянуті вимоги щодо створення конкурсної комісії з відбору членів ВККС та Комісії з питань доброчесності та етики при ВРП, включаючи умови участі міжнародних експертів.

Ще одним негативним практичним наслідком «реформ» Зеленського стала зупинка у листопаді 2019 р. роботи ВККС (замість обіцяного «перезавантаження»). Кандидати, які пройшли конкурси на суддівські посади в місцевих судах, так і не були призначені на посади, оскільки повноваження членів ВККС були припинені. І хоча пізніше Конституційний суд визнав ухвалений Радою новий закон неконституційним, комісія все одно лишилася розформованою, а її попередні рішення втратили законну силу.

Як наслідок, у судах утворився кадровий голод. Вакантними були близько 2 тисячі посад (з 7,5 тис.) суддів, що складає понад 30 % від усіх суддівських посад.

На цьому перший етап «судової реформи» Зеленського припинився через свій фактичний провал. Суть нової «глобальної реформи» Зеленського (його власні слова), яка була анонсована у лютому 2021 р., – перезапуск ВККС і ВРП. Ключове питання цього етапу – посилення ролі міжнародних експертів у доборі майбутніх членів ВККС, які мали б забезпечити неупереджений добір найкращих кандидатів до ВККС.

Під тиском міжнародних партнерів і опозиції було ухвалено механізм, який передбачає безпосередню участь міжнародних експертів. Але організація реформи з боку Банкової, де заступниками керівника Офісу працюють, зокрема, такі одіозні постаті з часів Януковича, як А.Смірнов і О.Татаров, – поки не дає результату. Триває блокування реформ.

Рада суддів України (РСУ) не змогла 13 вересня 2021 р. з першого разу обрати своїх представників до Етичної ради при Вищій раді правосуддя (ВРП). Зеленський різко відреагував на це та наголосив, що не допустить блокування судової реформи. Однак змін у політиці, ані кадрових змін і відставок одіозних особистостей не послідувало.

[size="5"]Велика корупція: будівництво-«крадівництво», виведення мільярдів доларів з-під системи «Прозорро», повернення збитковості державних підприємств[/size]

За 2020 рік грандіозного «будівництва» Зеленського бюджетом у 120 млрд грн на об’єктах будівництва, реконструкції, капітального і поточного середнього ремонтів завершено в верхньому шарі лише 3 357,6 км автошляхів.

Понад 70% з Великого будівництва – це поточний середній ремонт, а нових доріг на всю країну – менше 100 км. І поточний середній ремонт у 2020 коштував удвічі дорожче за 2019.

За 2016-19 рр платники податків витратили на дороги 115 млрд грн і отримали 9 250 км якісних доріг.

За результатами 2020 року шість фірм з Національної асоціації дорожників України (НАДУ) разом з фірмою з оточення Ігоря Коломойського отримали 75% підрядів Укравтодору.

Вартість робіт склала 73 млрд грн на середній/капітальний ремонт, реконструкцію і будівництво доріг державного значення (без спеціалізованого ремонту мостів та експлуатаційного утримання доріг, оскільки для цих видів робіт є спеціалізовані компанії, що рідко беруть участь у боротьбі за класичні ремонтні підряди). Решта 25% була розподілена між 38 компаніями.

Влада Зеленського намагається обезцінити суситему державних закупівель Prozorro, виводячи з-під неї мільярди доларів витрат.

25 червня Зеленський підписав прийнятий ВРУ законопроєкт № 5309 про внесення змін до ЗУ “Про публічні закупівлі” та інших законів щодо вдосконалення системи оскарження публічних закупівель. Він містить низку нововведень, що мають корупційні ризики навіть на думку НАЗК:

- Дозвіл проводити закупівлі до 25-ї річниці Конституції та 30-ї річниці незалежності України за переговорною процедурою, без прозорих конкурентних торгів. Перелік товарів, робіт і послуг, які можна придбавати за таким окремим правилом, має визначити Кабінет Міністрів. Сума сягнула понад 5,4 млрд грн, включаючи 6 аеропортів і навіть запуск супутника – які не реалізовані. Може, тому, що мільярдні витрати проводяться непрозоро.

- Виключення будівництва Великої кільцевої дороги у Києві з-під дії Закону “Про публічні закупівлі”. Загальна вартість становить понад 85 млрд грн.

- Будувати аеропорт у Дніпрі буде «дружня до Зеленського турецька компанія» за 5,64 млрд грн, хоча за півроку до цього конкурентні торги завершились на сумі на 30% менше.

Управління державними підприємствами: замість 73 млрд грн прибутку – 65 млрд грн збитку.

За наслідками 2019 року, найбільші за активами 15 державних компаній отримали 73 млрд грн прибутку, що стало наслідком запровадження, спільно з партнерами, прозорого корпоративного управління, і зокрема участі в Наглядових радах іноземних експертів.

Натомість за підсумками 2020 року вони зазнали збитиків у 65 млрд грн.

Загалом, за даними Мінекономіки, в Україні у 2020 році із загального числа в 3343 державних підприємств тільки 947 принесли державі хоч якийсь прибуток.

Таку ситуацію неможливо списати на коронавірус, оскільки більшість із них або не зазнають впливу пандемії (працюють незалежно від подібних обставин), або були виключені з карантинних обмежень через стратегічне значення для держави.

Вимога повернутись до реформи корпоративного управління Зеленським не виконується.

Голова НАК “Нафтогаз України” Юрій Вітренко просить Кабінет міністрів якомога швидше взяти на себе повноваження наглядової ради компанії, яка виявилася недієздатною після звільнення трьох незалежних членів.

Голова наглядової ради НАК “Нафтогаз Україна” Клер Споттісвуд, члени Наглядової рад Бруно Лескуа і Людо Ван дер Хейден заявили про свою відставку. Причина проста – вони не могли виконувати свої повноваження відповідно до свого статусу. Вони, а раніше Амос Хохштайн так і не змогли зрозуміти суті “корпоративного управління від Зеленського”, за яким їх бачать як весільних генералів, а не як потужну управлінську складову.

[size="5"]Державне керівництво: «квартальство» і люди часів Януковича[/size]

Викривлені форми непотизму: знайомство з Зеленським, робота у сфері шоу-бізнесу стали новими соціальним, політичним і управлінським ліфтом у період Зеленського.

Замість набору на державні посади за критерієм компетентності, порядності, патріотизму, процвітає практика призначення на посади в органи влади, в Офіс Президента України осіб, які є друзями Зеленського, давніми його знайомими за гумористичними проектами. І це стає часто єдиним критерієм кадрової політики. Це дуже нагадує практику призначення на посади в органи влади при президентові Януковичеві за критерієм народження чи діяльності в Донецькій області.

Серед 138 депутатів від «Слуги народу» не менше 16 – друзі і знайомі Зеленському коміки з проектів «95 квартал», «Ліга сміху», «Мамахохотала», «Три товстуни». Це 12% партійного виборчого списку партії «Слуга народу».

Головою СБУ став керівник студії «95 квартал», друг дитинства Зеленського Іван Баканов, який жодного року не працював у правоохоронних органах.

Заступником міністра внутрішніх справ став Олександр Гогілашвілі без жодного досвіду роботи у правоохоронних органах. Проте, він є давнім знайомим Зеленського, співпрацював з «95 кварталом», а його дружина Марія Левченко працювала помічником Зеленського у 95 кварталі.

Директором департаменту стратегічної агентурної розвідки Головного управління розвідки призначено Олександра Пашкова. О. Пашков до свого призначення займав низові посади у міністерстві оборони, на посаду директора департаменту він «перестрибнув» десять кар’єрних сходинок. Такий кар’єрний злет пов’язаний з тим, що він є чоловіком головного бухгалтера «95 кварталу».

Як стало відомо з відеозаписів, оприлюднених народним депутатом Гео Леросом, на посади в ЦОВВ, на посади керівників та заступників керівників стратегічних державних підприємств призначаються особи і за прямою корупційною схемою.

5 жовтня 2019 року президент Володимир Зеленський звернувся з вимогою до Кабінету Міністрів України призначити на посаду президента ДП «НАЕК «Енергоатом» Володимира Купчака. З записів, оприлюднених Гео Леросом, стало відомо, що для того, щоб президент Зеленський звернувся до Кабміну щодо його призначення В.Крупчак дав хабар брату керівника Офісу Президента України Денису Єрмаку.

Офіс Кварталу 95 на Банковій.

Найгрубіші факти суб’єктивізму, призначення на посади своїх друзів, знайомих друзів, кумів В.Зеленський допустив при формуванні кадрового складу Офісу Президента України.

Фактично, все керівництво Офісу Президента України – вихідці с «95 кварталу». Сюди, зокрема, можна віднести керівника Офісу Президента України А.Єрмака, кінопродюсера, давнього знайомого В. Зеленського, колишнього першого заступника керівника Офісу Президента України (а зараз – радника) С.Трофімова (виконавчий продюсер «Студії Квартал 95»), заступника керівника Офісу Президента України Ю.Костюка (сценарист і креативний продюсер серіалу «Слуга Народу»), 1 помічника Президента С.Шефіра (сценарист, продюсер, директор «Студії Квартал 95»), керівника департаменту інформаційної політики Офісу Президента України І.Побєдоносцеву.

Помічницею президента Зеленського була призначена Марія Левченко, колишня його помічниця у «Студії «95 квартал». М.Левченко, загалом, добре прилаштувала своїх родичів – її чоловік призначений керівником департаменту в Міноборони, її сестра Наталія Локтіонова 146 у списку «Слуги народу».
Сьогодні Офіс Президента реально перебирає на себе велику частину повноважень виконавчої влади. Зокрема, в частині зовнішньої політики, оборони, релігійної політики. До слова, так вже «співпало», що після приходу Зеленського до влади саме Офіс Президента, набраний з його друзів і знайомих, є виразником найбільш проросійських ініціатив.

Якщо добре пошкребти «нові обличчя», можна побачити старі обличчя режиму Януковича.

Вже у березні 2020 року Зеленський запропонував посади людям, які жодним чином не були новими в політиці і працювали на відповідальних посадах при попередніх президентах. Серед них, – ті, які працювали при режимі Януковича і не прийняли Майдан. Зокрема, це стосується екс-міністра Іллі Ємця, який був міністром при Януковичу.

Першим заступником директора Державного бюро розслідувань було призначено Олександра Бабікова, колишнього адвоката В.Януковича. Зеленський не приховує, що він пропонував посаду керівника Державної митної служби одному з ключових фігур режиму Януковича В.Хорошковському.

Знаковим є призначення «радником» (а, насправді, керівником всієї інформаційної політики Зеленського) в Офіс Президент політтехнолога Михайла Подоляка, відомого своєю роботою в проросійських проектах, які обслуговували Медведчука і Януковича.

Вперше він став відомим, коли опинився серед вузького кола «журналістів» на зустрічі з Януковичем (тоді, коли Янукович «бігав по пеньках»), багато хто вперше дізнався, що є такий «журналіст». Тепер М.Подоляк керує розробкою «темників» для всіх депутатів «Слуги народу».

На посаду керівника Департаменту інформаційної політики Офісу Президента призначено голову Держтелерадіо часів Януковича Олександра Курдиновича.
Але найбільш кричущим фактом ігнорування чинним законодавством і репутацією державної служби стало призначення Зеленським у серпні 2020 року на посаду заступника керівника офісу президента України, який відповідає за правоохоронний напрямок Олега Татарова. Олег Татаров – був «обличчям» Міністерства внутрішніх справ України часів одіозного Захарченка і був прямо причетний до репресій проти майданівців, публічно захищав режим Януковича.
НАБУ відкрило проти Татарова кримінальне провадження у «справі Укрбуду»: Татаров, будучи юристом державної компанії «Укрбуд», причетний до надання неправомірної вигоди за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта у справі щодо заволодіння 81 мільйоном гривень Національної гвардії України. Офіс Президента чинив справжній опір тому, щоб НАБУ не оголосило підозру Татарову: підконтрольна Зеленському Генпрокурор Венедіктова ввечері 1 грудня 2020 року перед тим, як детективи НАБУ планували повідомити Татарову про підозру, змінила групу прокурорів у справі Татарова, чим заблокувала підозру Татарову. В Офісі Президента щодо Татарова навіть не провели службового розслідування.

Влітку 2021 року під петицією до президента України Володимира Зеленського про звільнення Татарова з посади заступника голови ОПУ у зв’язку з підозрою НАБУ підписалося більше 25 тисяч осіб. Але Офіс Президента відповів на цю петицію, що таке звільнення «не передбачене законодавством».

[size="5"]Чинна влада – головна загроза у сфері безпеки та оборони[/size]

У 2020 р. було недофінансовано або й припинене фінансування окремих стратегічно важливих напрямків переозброєння армії.

Державне оборонне замовлення на 2020 рік в Україні було зірване.

У 2020-ому році МОУ зірвало рекордну кількість поставок військової техніки: постріли ВОГ-17, постріли ВОГ-25 та ВОГ-25П, холості патрони 7,62 мм, гвинтівки Barrett MRAD, реактивні сигнальні патрони, піротехнічні засоби для авіації, десантні парашутні системи та десятки інших позицій.

Під загрозою опинився дивізіон ракетних комплексів РК-360 МЦ «Нептун». За інформацією ДержККБ «Луч» уряд був готовий авансувати лише 10% ресурсу, потрібного на створення дивізіону.

З високою ймовірністю, проблеми з виконанням очікують ДОЗ і в 2021 році.

Зеленський фактично лише в останній можливий день, 30 березня 2021 р., увів у дію рішення РНБО від 11 березня, яким схвалено основні показники оборонного замовлення на 2021-2023 роки. Таким чином, ДОЗ було подано з запізненням.

Як наслідок, на середину року процедури оборонних закупівель були фактично заблоковані.

Станом на середину вересня ДОЗ частково виконується, але за рахунок пролонгації раніше укладених контрактів. Укладання нових державних контрактів фактично не відбувається. Про це опосередковано свідчать слова О.Уруського, який повідомив, що переважна більшість запланованих контрактів буде укладена «вже цього місяця» (тобто лише у вересні 2021 року).

Вперше за останні роки у бюджеті 2021 р скорочено бюджет Міністерства оборони.

Формальне збільшення витрат на оборону і безпеку у бюджеті на 2021 р відбулося за рахунок не ЗСУ, а інших силових структур: МВС (+5,2%), Служби безпеки (+22,8%), Державного бюро розслідувань (+75,4%), Національного антикорупційного бюро (+15,3%). В абсолютних цифрах найбільшу прибавку отримало МВС – плюс 3,8 млрд грн (без урахування спецфонду). На другому місці – СБУ – 2,7 млрд і на третьому – Служба зовнішньої розвідки – 1,6 млрд.
Заборгованість Міноборони з обов’язкових виплат військовим, станом на серпень 2021 р., становила близько 1,5 млрд грн. При цьому влітку військовим повністю зупинили виплати на оздоровлення. А у військових частинах на фронті фіксуються затримки «бойових» виплат.

В цілому ж на виплати військовим не вистачає 5,7 млрд грн, про що Міноборони повідомило 10 вересня 2021 р. Проблеми виникли через те, що прийнятий Держбюджет на 2021 рік не врахував додаткову потребу Міноборони у 5,7 млрд, на одноразові обов’язкові види виплат, винагороду «за створення безпечних умов виконання бойових завдань в ООС» та інші виплати.

[size="5"]Верховний Головнокомандувач вперто робить вигляд, що «перемир’я» в зоні ООС існує[/size]

Ініціюючи відведення підрозділів ЗСУ в односторонньому порядку, а також вперто продовжуючи розповідати про фактично неіснуюче «перемир’я», керівництво України ставить під загрозу і життя воїнів, і позиції країни на переговорах.

З 2019 р. Міністерством оборони фактично припинена реформа харчування в ЗСУ. Наслідком стало неякісне харчування солдат та проблеми з аутсорсерами.

При цьому Міністерство оборони віддало 90% контрактів на харчування військових частин Збройних Сил України (з 3,6 млрд грн., які виділяються на це) одній компанії – «Військсервіс-волонтер». Ця компанія лобіюється нардепом від ОПЗЖ Олександром Пономарьовим.

Спостерігається системний витік секретної інформації на рівні оточення глави держави та Верховного головнокомандувача. У2020 році команда Зеленського зірвала на останньому етапі спецоперацію з затримання найманців ПВК «Вагнер».

«Слуги народу» за прямою вказівкою з Банкової фактично блокуються повноцінну роботу ТСК у справі «вагнерівців».

Діями Державного бюро розслідувань, Офісу генерального прокурора завдається шкода обороноздатності країни і ставиться під загрозу забезпечення Збройних Сил.

Бездоказові звинувачення проти генерала І.Павловського і директора «Кузні на Рибальському» В.Шандри ставлять під загрозу як безпосередньо поповнення ВМС України катерами, так і укладання контрактів на виробництво озброєнь українськими підприємствами в перспективі.

Вилучення у липні 2020 року НВЧ приладів (клістронів) з супровідною документацією у зенітних ракетних бригадах Повітряних сил ЗС України у Хмельницькій, Одеській, Херсонській областях 1 липня 2020 року Повітряних Сил ЗС України. Фактично, це диверсія, яка паралізувала протиповітряну оборону України в умовах, коли Росія проводила навчання «Кавказ-2020». І досі ніхто за це не поніс покарання.

У Міністерстві оборони та Збройних Силах України продовжується відтік кваліфікованих кадрів.

Керівництво службою, що перевіряє напрямки використання багатомільярдного армійського бюджету, довірили старому товаришу міністра Тарана – полковнику Бойку. І ще з десяток керівників підрозділів просто звільнили.
На цьому тлі губляться інші серйозні провали в оборонній сфері, які свідчать про корупцію та, можливо, навіть державну зраду у вищому військовому керівництві держави.

Міністерство оборони України на невизначений термін «поставило на паузу» будівництво та реконструкцію деяких інфраструктурних об’єктів військових частин. Через це значна кількість військовослужбовців залишається без гідних умов для проживання та проходження служби.

За особистою вказівкою заступника Міністра оборони України О. Миронюка, зірвано виробництво легких ПТРК «Корсар».

Посадові особи Міністерства оборони України свідомо протягом року ігнорували надані комерційні та технічні пропозиції, а також запрошення на проведення інспекції БМП-2, 42 одиниці яких до останнього перебували в ДОЗ.

Міністерство оборони виступило проти подальшого фінансування десятків проектів, які здійснюються багато років по заявці ВСУ. Зокрема, йдеться про системи управління войсками «Дзвін», «Простір», «Фортеця», на розробку яких вже потрачено біля 1 млрд. грн. Але блокується і розвиток альтернативного проекту «Дельта».

[size="5"]Неефективна економічна політика і соціальні провали[/size]

Замість відновлення до допандемійних показників, як це відбувається у всьому світі, українська економіка з кожним кварталом у все гіршому стані. Якщо у першому кварталі ВВП України був на 3,4% меншим, аніж у тому ж кварталі 2019-го, то у другому – уже на 6,4%, аніж у другому кварталі 2019-го. Це при тому, що у першому кварталі 2021 року ВВП Польщі був вищим на 1,1%, аніж у тому ж кварталі 2019-го, у Росії відповідно на 1,4%, у США – на 1,1%. Та й у другому кварталі відновлення в усіх цих країнах лише пришвидшилося: порівняно із ІІ кварталом 2019-го ВВП був більшим на 1,5% в Росії, на 1,8% – у Польщі, на 2% – у США.

Через безвідповідальні експерименти з енергетикою Зеленського та його «слуг», Україна переходить на імпортне вугілля. Міністр енергетики Герман Галущенко уже заявив, що необхідно імпортувати приблизно 3,5 млн тонн енергетичного вугілля лише протягом майбутнього опалювального сезону. Причому якщо раніше імпортувався лише антрацит, якого не видобувають на підконтрольній території, то тепер усе активніше нарощується імпорт вугілля газових марок, видобуток якого на українських копальнях скорочується.

На тлі стрімкого зростання тарифів на газ та інші послуги ЖКГ було зменшено майже у 2 рази видатки на субсидії. У 2017-2018 роках вони становили 72-74 млрд грн, але у 2021 році було передбачено лише 35 млрд грн. А на наступний рік – всього 38,4 млрд грн. В уряді розповідають, що цих коштів вистачить, але цей рік продемонстрував, що ні: за значно нижчих тарифів та різкого ускладнення урядом доступу до субсидій українців за перші 7 місяців поточного року витрати на субсидії уже перевищили 31 млрд грн.

Уряд фактично відмовився від підвищення мінімальної зарплати українцям у наступному році. Адже її підвищення лише на 200 грн або на 3,1% та ще й з жовтня наступного року означає, що найбільш соціально вразливі українців не отримають навіть компенсації інфляції, яка тим же урядом прогнозується на рівні 7,2%. Хоча зовсім інша ситуація спостерігалася за часів президентства Петра Порошенка. Мінімальні заробітні плати з 2015 до 2019 року були збільшені майже у 3,5 рази (з 1218 грн у 2015 до 4173 у 2019-ому).

Пообіцявши підвищення до 4 тис доларів заробітної платні вчителям, «слуги» не виконують навіть ухваленого за часів Петра Порошенка закону «Про освіту», який передбачав поступове підвищення заробітних плат педагогам з метою їх доведення з 2023 року до 3 мінімальних заробітних плат для базового окладу. За попередньої влади знаходились можливості для і постійного підвищення престижності учительської праці: з червня 2015-го по червень 2019-го середня заробітна платня в освіті зросла у 2,7 рази. А базова ставка учителя другої (найнижчої) категорії із червня 2015 по червень 2019 року зросла у 2,9 рази.

За часів Зеленського з року в рік зменшуються видатки на соціальний захист населення. Якщо у бюджеті на 2020 рік без урахування підтримки Пенсійного фонду вони становили 134,5 млрд грн, то у бюджеті на 2020 рік було закладено лише 120,8 млрд грн, в бюджеті на 2021 рік – 117,1 млрд грн, а на 2022 рік закладено всього 119,2 млрд грн. Таким чином видатки на соціальна програми у 2022 році будуть більш як на 10% меншими навіть від рівні 2019 року. Хоча за 3 роки мали б значно зрости бодай для компенсації рівня інфляції.

Окрім того, проект бюджету на наступний рік передбачає подальше заощадження на найбільш вразливих верствах населення, а також на якості освіти, яка б мала допомогти вирватися з бідності молодому поколінню українців. Зокрема навіть без індексації на рівень інфляції, на рівні 2021 року закладене фінансування соціального захисту дітей, сімей, жінок та інших найбільш вразливих категорій населення. На рівні поточного року залишилися й важливі для розвитку української освіти видатки на субвенцію місцевим бюджетам на програму «Нова українська школа» – попри те, що НУШ починає охоплювати п’яті класи, що означає більшу потребу в навчанні вчителів і облаштування навчальних кабінетів.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть речення в тексті та натисніть Ctrl+Enter


Шановні друзі! Сайт потребує Вашої підтримки!



              


ОСТАННІ НОВИНИ



ВІДЕОСЮЖЕТИ

ФОТО / КАРИКАТУРИ
КОМЕНТАРІ

«    Січень, 2022    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31