Бажання Зеленського назавжди залишитися в історії починає реалізовуватися. Щоправда, немає впевненості, що таке місце йому сподобається.За один день кілька міжнародних організацій оприлюднили свої звіти щодо України, в яких критично оцінюється стан реформ та дотримання верховенства права в Україні часів Зеленського.
Так, Управління верховного комісара ООН з прав людини стурбоване конституційною кризою, викликаною відстороненням від посади, звільненням і кримінальним переслідуванням двох суддів Конституційного Суду.
Таким чином, ООН однозначно вважає, що: 1) в Україні спостерігаються всі ознаки конституційної кризи, що ставить під загрозу незалежність судової влади і верховенство права в Україні; 2) причиною цієї кризи є антиконституційні дії президента України, а саме: 1) Указ № 124/2021, яким глава держави, усупереч Конституції та законам України, не має чи на те жодних повноважень, намагався звільнити двох суддів КСУ (Олександра Тупицького і Олександра Касмініна); 2) спроби тиску на судову владу шляхом відкриття у червні 2021 р. підконтрольним президентові України ДБР кримінального провадження щодо суддів Верховного Суду України, які, діючи у межах Конституції та законів, скасували дію незаконного указу Зеленського.
Негативні оцінки ситуації в нинішній Україні містяться і у звіті Європейської аудиторської палати (ECA). Аудитори зазначають, що корупція є поширеним явищем в Україні, перешкоджає конкуренції та зростанню і завдає шкоди демократичному процесу. В результаті корупції губляться десятки мільярдів євро.
Імітація «боротьби з олігархами» не діє на європейських експертів, які чітко зазначають: «олігархи і корисливі інтереси продовжують підривати верховенство закону в Україні і загрожувати розвитку країни».
Цього ж дня посли G7 оприлюднили заяву, в якій повідомили, що продовжують спостерігати за процесом судової реформи в Україні «із занепокоєнням та розчаруванням». Фактично визнається, що і друга спроба Зеленського реформувати судову владу нині завершується крахом через брак політичної волі.
У лютому Європейський парламент ухвалив доповідь, у якій оцінив стан реалізації Угоди про асоціацію Україна-ЄС, в якій наголошується: «Корупція заважає реформам». Основні проблемні зони стосуються передусім реформ у сфері верховенства права, ефективного врядування та боротьби з корупцією.
Потрапляння Зеленського в історію продовжиться, адже до звітів міжнародних організацій ще не потрапили антиконституційний зміст та процес прийняття з порушенням процедури й регламенту т.зв. «закону про олігархів» (5599).
Низка західних експертів вже критично оцінили процедуру та потенційну ефективність цього закону.
Наприклад, політична оглядачка Аріяна Ґіць назвала законопроєкт «жахаючою концентрацією влади незаконними методами в руках президента». Ґіць також заявила, що Зеленський не бореться із корупцією, натомість, на її думку, «його олігархічні союзники прибирають інших олігархів, щоб консолідувати владу».
У липні політичний експерт Девід Кларк на сайті аналітичного центру Atlantic Council зазначав, що «дії Зеленського на посаді президента вказують, що його підхід до протидії впливу українських олігархів у найкращому випадку є вибірковим». Кларк наголошував, що «деолігархізація без націленості на Коломойського – це взагалі не деолігархізація».
