"Українська правда" заявила на тиск з боку влади. Головна редакторка видання Севгіль Мусаєва у інтерв'ю Інституту масової інформації повідомила, що Офіс президента блокує розміщення реклами у виданні і блокує участь чиновників у заходах, що їх проводить "Українська правда". Крім того, Севгіль Мусаєва повідомила, що офіс Зеленського виходив на власника видання Томаша Фіалу і пропонував купити "Українську правду". Наразі - отримав відмову.
Дивна штука. Про тиск заявляють не опозиційні телеканали "Прямий", "5-й" та "Еспрессо". Заявляє видання, яке напряму дотичне до приходу до влади команди Зеленського-Єрмака. Бо я дуже гарно пам'ятаю які нищівні матеріали проти команди Петра Порошенка публікувала "УП" напередодні виборів.
Звісно, мені заперечать, мовляв у преси робота така - кусати і кусати болісно. Я б навіть погодився, якби не факт - в часи Зеленського всі ці "Українські правди", "Дзеркала Тижня" і подібні стали владу не кусати, а лагідно покусювати.
Сама ж Севгіль Мусаєва відмітилася участю в паті у Зеленського де президент-шоумен представників українських ЗМІ годував з рук шашличками. Мені фантазії бракує аби уявити що заревіла б та сама "УП" якби подібне сталося за Порошенка.
Зараз же "Українська правда" не горлає зі своїх передовиць про тиск - вона про нього повідомляє між іншим, ніби сама соромиться. Очевидно чому - бо пан Фіала на хоче сваритися з цією владою, знає що собі дорожче. То за Порошенка "УП" могла корчити з себе вічну ображунку і жорстко критикувати владу з приводу і без. Нині - інші часи та інші правила.
Взагалі, головний висновок який має зробити з президентства ЗЕ майбутній політик-реформатор, на мій неймовірний жаль, звучати мусить так: "Хороша преса - це гноблена преса". Ющенко і Порошенко намагалися дати пресі волю - в результаті ЗМІ найбільше критикували цих таки Ющенка і Порошенка. Більше скажу - Янковича вони не критикували так люто як Порошенка. Хоча я не пригадую, аби за Януковича "УП" давили як зараз - навпаки пригадую як Колесніков біля невиключеного мікрофона заявляв Клюєву: "Зараз от подзвоню Серьоже Лещенко".
Чому зеленим аж так все сходить з рук? Пригадаймо, як Юлія Мендель кидалася на журналістів, що намагалися поставити питання Зеленському. Пригадаймо як охорона президента Зеленського давила журналістів. Пригадаймо як заблокували "Прямий, "5-й" та "Еспрессо". Де спільне обурення? Де невдоволення? Чому його не чути?
Моя особиста думка така, обурення нема тому що або пан Татаров особисто, або його довірені особи, розповіли власникам видань (саме їм, а не недорогеньким) всі перспективи їхніх бізнесів, якщо ЗМІ не будуть поводитися гарно. От вони й поводяться гарно - покусують владу лагідно, не загострюючи. Після того як Зеленський в обличчя звинуватив журналіста "УП" в продажності - "УП" облизалася і промовчала.
Пані Мусаєва, до речі, і мобілізацію пригадала як проблему - певно перспективу візиту ТЦК до її реадкції їй вже намалювали. А журналісти "УП" це вам не блогери-порохоботи, які до армії пішли самі навіть без повісток. Під Курахове та під Торецьк вони явно не хочуть.
Я не знаю з якою метою пані Мусаєва взагалі поскаржилася на тиск? Певно - сподівається на соладірність колег. Даремно сподівається. Крім "Прямого", "5-го" та теж гнобленого владою "Цензора" (який цю владу і привів) ніхто її не підтримає. Бо знову таки - з власниками ЗМІ робота вже проведена. Недорогеньких - не цінують. Безработних журналістів в Україні - греблю гати, обирати є з кого.
І вже повірте, навіть за гірших умов ми не побачимо як "УП" іде на мирову з Петром Порошенко. Очевидно, ніж таке - вони оберуть лишитися гнобленими. Отже - можна не перейматися.
Журналістська спільнота, певно, навіть не розуміє що вона зараз повідомляє суспільству своєю пасивністю. А повідомляє вона, що з пресою можна не церемонитися. Методи дядечка Татарова - дієві.
Недорогеньких - не цінують. І не підтримують. Підтримують зовсім інший тип журналістів.
