Каталізатором, як би це дивно не звучало, може стати надто серйозний тиск Путіна на Лукашенка1. Те, з якою швидкістю Лукашенкові вдалося отримати дозвіл від Пекіна на термінову зустріч з Сі, лише підтверджує , що розмова Лукашенка та Путіна відбулася в дуже складній обстановці і, судячи з усього, Лукашенко сказав «Ні» на всі воєнні побажання зі сторони Володимира Путіна
2. Китай сьогодні, де-факто, заявляє що він стає головним протектором режиму Лукашенка і стає головним протектором білоруської державності. Сі уже зробив заяву про те що він повністю підтримує державний суверенітет і незалежність Білорусі і це має стати червоною лінію для Володимира Путіна, Китай, по суті заявив, що підтримує Лукашенка в тому, щоб той не надавав свою територію для того, щоб Путін розпочинав бойові дії як на території Європи так і для повторення вторгнення в Україну зі сторони Білорусі.
3. Судячи з усього, ми вперше стоїмо на порозі того що Китай увійти в переговорний процес по закінченню війни в Україні . Ця ситуація, яка відбувається зараз із Білоруссю та бажання росіян розширити війну на треті країни вкрай не подобається Китаю. Існує доволі висока вірогідність того що Китай справді розпочне більш активно входити в наш переговорний процес.
Думаю, що після візиту Лукашенка до Пекіна можуть активізуватися переговори, санкціоновані КНР, по лінії Мінськ-Вашингтон-Литва-Польща-Брюсель, щодо калійних добрив. А з іншої сторони, можуть активізуватися процеси по лінії Пекін-Вашингтон з приводу переговорів щодо України і щодо того як закінчувати війну та спільно почати тиснути на Кремль. І в цьому контексті, повторю те що я говорив дуже багато місців підряд: наша проблема полягає в тому, в тому, що ми взагалі не маємо контактів в КНР.
