Днями Україна дізналася: нардеп Микола Тищенко, якого підозрюють у вимаганні $1 млн хабара за контроль над колцентрами, у відмиванні 12,6 млн грн через фіктивний договір з колишньою дружиною та внесенні неправдивих даних до декларації, вніс заставу 10 млн грн, яку йому обрали як запобіжний захід, відтак не перебуватиме в СІЗО, а гулятиме по Києву. Кошти на заставу нардепу допомогла зібрати неназвана «третя особа».
Повідомлення такого штибу спливають у мас-медіа регулярно. Нечасто у них ідеться про такі мізерні (у порівнянні з іншими сумами аналогічного призначення) гроші, як 10 мільйонів. Зазвичай фігурують кілька десятків, а то і сотень мільйонів. Утім, судіть самі – ось стислий огляд найзначніших, як на мене, застав за рік, з літа 25-го по літо 26-го.
Рік тому антикорупційний суд відпустив бізнесмена Германа Фісталя. відомого як фігурант гучних корупційних розслідувань у сфері охорони здоров’я, під заставу у 200 млн грн.
За екс-міністра Германа Галущенка внесли понад 100 млн грн застави. З них 54 млн грн внесла компанія «Тетрас Оптіма», іншу частину – ще дві приватні фірми.
За екс-віцепрем’єра Олексія Чернишова внесли заставу у 120 млн грн. Найбільшу частину застави в розмірі 66 млн внесла фірма, зареєстрована у Дніпрі ледь не у переддень затримання Чернишова.
Заставу за лідерку партії «Батьківщина» Юлію Тимошенко у розмірі 33,28 млн грн внесли дев’ятеро осіб.
8 млн грн застави внесено за депутата від «Слуги народу» Олексія Кузнєцова, фігуранта антикорупційних розслідувань.
Операція «Мідас», деякі знакові постаті. 37 млн грн застави внесено за двох фігуранток операції – працівниць «бекофісу» з легалізації коштів Лесю Устименко та Людмилу Зоріну. Застава у 40 млн грн – за Дмитра Басова, що, як пишуть мас-медіа, була внесена фіктивною фірмою та адвокатами.
Ну, і своєрідний «хіт сезону» - застава за ексглаву Офісу президента Андрія Єрмака, яку суд визначив у розмірі 140 млн грн, а зібрано ударними темпами було 154 млн. Тут маємо щонайменше дві цікавинки. 30 млн грн внесла така собі науково-дослідна судово-експертна установа, яка до цього брала участь у тендерах держустанов на проведення судових експертиз. А одеська логістична фірма зі статутним капіталом 40 тис грн здійснила внесок у розмірі 4 млн – видно, завалялися вільні гроші…
А тепер замислимося: можливо, хтось у владі вважає, що відкриття низки кримінальних справ проти вельможних корупціонерів і ґрандмародерів засвідчує в очах суспільства очищення країни від різної потолочі? Маю великий дуже сумнів. Бо ж виходить, що для виходу з СІЗО під заставу ті чи інші фігуранти легко знаходять десятки та сотні мільйонів, походження яких у значній кількості випадків виглядає вельми сумнівним. Іншими словами, «рука руку миє», й «образити» когось із «своїх» чинна «еліта» не дасть. Та й на Заході, переконаний, отаке-от «жонглювання» мільйонами справляє не найкраще враження, чи не так? Особливо, коли в соцмережах поширюються заклики щодо збору незрівнянно менших сум на дрони, евакотехніку, рухомі майстерні тощо. Тож чи не здається вам, що як корупціонери, так і їхні рятівники від перебування у СІЗО спільними зусиллями – не має великого значення, свідомо чи ні, – ефективно допомагають «кремлівським чекістам»?
Радикальне вирішення цієї проблеми можливе в рамках комплексної соціальної терапії (може, навіть у поєднання з хірургією). Проте існує певний паліатив. Незначні зміни у законодавство, щоб на час воєнного стану суб’єкт, індивідуальний чи юридичний, який вносить заставу, мусив би стальки ж коштів перерахувати на військові потреби, причому не в «загальний казан», а на рахунки реально ефективних частин, з’єднань і підприємств. Це би дещо знизило градус соціального невдоволення, і, головне, посилило би здатність Сил оборони України протистояти «колективному Путіну». А разом із тим – забезпечило б деяким зажерливим корупціонерам «відпочинок» за ґратами, бо знайти не 140, а 280 млн грн – справа непроста та доволі тривала.
