На Росії почали говорити про визнання так званих “днр” і “лнр”. Необхідно звернути увагу на реакцію з цього питання офіційної Москви. Так путінський речник Дмітрій Пєсков дуже оптічно відповів на запитання щодо проекту про визнання Російською Федерацію “днр” і “лнр”. Підтвердивши інформацію, що Путін отримав звернення Держдуми, він наголосив на тому, що “Якогось коментаря щодо цього не існує, президент звернення отримав, він на нього відреагував, він прийняв його до уваги”.
Тобто Путін і тут діє у традиційній для себе манері: рішення щодо Донбасу обов’язково буде, і з урахуванням цього звернення депутатів Держдуми, але коли і в якому форматі, це він вирішить у найбільш вдалий момент.
Російський диктатор розуміє, що наслідки від подібного визнання можуть виявитися дуже болючими для Москви. Нинішня Російська Федерація – це не СРСР, і тому вона не може отак собі просто закрити кордони та жити автономно від всього іншого світу. А в разі, якщо санкції збільшаться до критичного рівня, то після цього в Росії можуть припинити свою роботу тисячі заводів і мільйони людей втратять місце праці.
Путін продовжує вичікувати, оскільки в нього ще залишаються сподівання, що йому вдасться добитися від України виконання Мінських угод саме в їх інтерпретації Москвою.
Але, у будь-якому випадку, Кремль має намір залишити за собою контроль над цими маріонетковими псевдореспубліками і зараз лише вибирає для себе кращий варіант, яким чином через захист так званих “днр” і “лнр”, нав’язувати Україні свою волю.
Очевидно, що Путіну потрібно не ОРДЛО, йому треба важіль дестабілізації України. Все примітивно, просто, проте дієво. А заручниками у цьому питанні стають більше 700 тисяч українських громадян, котрих примусили прийняти російське громадянство.
Ні Крим, ні частину окупованого Донбасу не вдасться легко повернути в Україну. Але швидке повернення ОРДЛО на умовах Путіна гарантує те, що і не стане України. Тому, що це тоді буде не повернення, а узаконення агресивно антиукраїнського “русского міра” як норми в Україні.
А враховуючи те, що Україна має справу з дуже агресивним і надзвичайно підступним ворогом, необхідно, щоб Верховна Рада прийняла ряд необхідних законів, котрі б позбавили сенсу наступні намагання Москви впихати ОРДЛО в Україну на путінських умовах.
Сам текст подібного закону міг бути приблизно таким:
Внаслідок появи нових обставин, котрі суттєвим чином змінюють узгоджені позиції Мінських угод, а саме масову роздачу паспортів Російської Федерації на території України, без згоди на це Української держави, визріла нагальна необхідність провести облік російських паспортів, що знаходяться на руках в громадян України на окупованих територіях. З метою визначити правомірність роздачі цих паспортів Росією і задля запобігання спотворенню реалізації виборчих прав на українській території.
Проведення таких заходів, котрі з боку України є цілком правомірними, цілком можуть розтягнутися на 2 чи 3 роки. А всі їх механізми постійно потрібно буде узгоджувати на багатосторонніх зустрічах.
Таким чином Україна виконує Мінські угоди, на відміну від Росії, але без чіткого визначення того, чи мають юридичне право новоявлені “громадяни Росії” голосувати на українських виборах, проводити жодні вибори не уявляється можливим.
Після довготривалих дебатів і узгоджень, нарешті сторони приходять до того, що жителі окупованого Донбасу, які прийняли російське громадянство права голосу мати не можуть.
А для цього потрібно прийняти закон щодо позбавлення права голосу усіх тих, хто має подвійне громадянством.
І голосувати на цих виборах мають право лише ті жителі Донбасу, що виїхали з його окупованої частини та мають українські паспорти. Усе доволі просто і логічно.
Але при цьому санкції щодо Російської Федерації, як і раніше, залишаються й далі в силі.
