Українські військові повідомили про успішне нанесення ударів по складах боєприпасів армії Російської Федерації на Херсонщині та Миколаївщині. Поки що це ще не контрнаступ, а швидше тільки підготовка до нього. Але, доки працює Кримський міст, повністю порушити логістику поставок російської зброї і боєприпасів на південь України буде дуже важко.
Битва за Донбас може стати вирішальним чинником у війні Росії з Україною. Це добре розуміють, як в Києві, так і в Москві. Тому визволення Донбасу від рашистів, як і деокупація прибережних районів території півдня України визначаються, як пріоритетні завдання для української армії.
Можливо, що зараз і не варто було б говорити про це публічно, але в Кремлі й без того чудово розуміють, якими є головні пріоритети України. Крім того, не потрібно недооцінювати наших ворогів, які хоча й “прокололися” з необдуманим вторгненням в Україну, але не є повними ідіотами.
За усіма демаршами російських політиків і заявами московських штатних пропагандистів стоїть одне, – вони вишуковують слабкі місця в українській обороні, та готові нанести удари туди, де на них менше за все очікують.
Терміни контрнаступу українських військ не можуть бути якоюсь таємницею, оскільки їхнього остаточного визначення в української сторони ще немає. Можна теоретично багато про що говорити, але у нас ще не накопичено достатньо озброєння і живої сили для того, щоб цей контрнаступ розпочати.
Російський диктатор Путін тому почав наголошувати на передишці в спробах наступу терористичних російських військ, що Російська Федерація хоче встигнути підготувати свої резерви для відбиття українського контрнаступу, а ми ще не готові розпочати його не маючи достатньої переваги.
Тобто зараз виникає ситуація відносного паритету, за якої Росія буде робити спроби, використовуючи приховану мобілізацію, підготуватися до нового наступу на Україну, а українці готуватимуть свої війська для того, щоб зібравши їх у “бойовий кулак”, пробити оборону росіян, і почати їх виганяти з усіх окупованих українських територій.
У цьому сенсі потрібно враховувати те, що Москва буде робити спроби спровокувати Україну на передчасний контрнаступ, проте українці і наші союзники на Заході враховують цей момент, та діятимуть відповідно до ситуації, котра розгортається на фронтах протистояння з московськими ворогами.
Таким чином, визволення Донбасу і півдня України від рашистів може бути дещо перенесене в термінах, адже нам необхідно вигнати їх остаточно з українських територій, при цьому мінімізувавши втрати серед особового складу української армії.
Водночас, якщо противник зосередить усі свої зусилля на повній окупації Донецької області, це відволікатиме його сили від півдня України. І якщо навіть Путіну вдасться дещо просунутися на цьому напрямку, то після повного звільнення Херсонської і Запорізької областей, визволення Донбасу може стати куди легшим завданням.
Очевидно, що сучасна військова стратегія і тактика не є прямолінійною, тому воюючи за стандартами НАТО, українська армія враховує всі нюанси розвитку подій. А в контрнаступі головне позитивний результат, а не те, щоб розпочавши його раніше, не досягти усіх запланованих його стратегічних цілей.
