The Washington Post влаштувала холодний душ: «перемога України малоймовірна». Хто і чому в оточенні Байдена досі не вірить у повну перемогу України над Росією?
В оточенні Байдена досі міцні позиції займає т.зв. «крило миру». Його адепти виступають за переговори з Росією, і, відповідно, гальмують передачу частини необхідних для ЗСУ озброєнь:
З одного боку, WP компліментарно говорить про сам візит українського президента, зокрема, цитуючи сенатора Кріса Мерфі: «Я справді думаю, що ця промова підвищує ймовірність того, що республіканці, які вагаються, не приєднаються до антиукраїнського натовпу».
З іншого, видання передає суть розмови з 10-ма неназваними представниками Білого дому та інших осіб, які беруть участь у формуванні планів. Вони вважають «здатність України повністю виграти війну у РФ малоймовірною».
За даними моїх джерел, у команді Байдена є три впливових особи, що займають таку песимістичну позицію, гальмуючи надання військової допомоги нашій країні.
Ключовою дійовою персоною «крила миру» є Джейк Салліван – помічник президента з національної безпеки.
За його спиною стоїть Білл Бернс – директор ЦРУ, колишній посол США в Росії – він був другою людиною в держдепартаменті при Обамі. Бернс є ідеологом т.зв. «комплексного підходу", тобто збереження переговорного треку з РФ (говорячи мовою дипломатів).
Третім прихильником цієї політики є Джон Керрі – спеціальний представник президента США з питань клімату, давній товариш президента США.
Колись Росія лякала своєю ядерною потужністю, зараз - своїм розпадом: ось ключове гасло їх доктрини.
Воно де-факто сформоване у недавній статті колишнього держсекретаря США Генрі Кіссінджера, який входить в їх ідеологічну орбіту. Кіссінджер написав великий текст про війну Росії проти України, головна думка якого зводиться до простого запитання: як уникнути розпаду РФ.
Кіссінджер пропонує простий рецепт - шлях керованої капітуляції Московії, що дозволить Путіну на деякий час зберегти владу. Про ціну такого плану в тисячі життів українців він замовчує.
2008 року Генрі Кіссінджер виступав проти прийняття України в НАТО, пропонуючи нашій державі залишалась у сфері, «яку росіяни вважають простором власної самосвідомості». 2014-го критикував санкції щодо Росії, виправдовував анексію Криму. У травні 2022 року порадив Києву віддати свої території РФ.
Цей текст не про зраду, а нагадування багатьом українцям, що дипломатичні здобутки нашої держави не слід сприймати як належне. Кожна партія зброї, кожен долар допомоги та прихильне ставлення до нас чергового світового лідера - це наслідок важкої праці, яка часто залишається - поки що - за лаштунками. Треба радіти будь-якому здобутку як на полі бою, так і на міжнародній арені. Все це наближає нашу перемогу.
Не все так очевидно, як інколи видається.
