Нічний масований удар по Києву у ніч на 24 травня не продемонстрував жодних технологічних чи тактичних новинок, проте розкрив чітку ставку ворога на перевантаження українського неба. 
У чому особливість останньої атаки ворога, розповів фахівець із систем зв’язку та радник міністра оборони Сергій Флеш Бескрестнов.
За словами Флеша, головну ставку окупанти знову зробили на кількість ракет, яких було «занадто багато для наших ресурсів ППО». Водночас, у протидії дронам українські захисники показали рекордні результати завдяки новим підходам.
«Щодо «Шахедів», Сили оборони продемонстрували кращі показники, ніж у середньому за півріччя. Цього разу частка перехоплювачів вже склала понад 40% від усіх збитих «Шахедів». Позитивна динаміка роботи Міністерства оборони та Сил оборони України за останні чотири місяці очевидна», – стверджує Флеш.
Експерт зауважує, що «Шахеди» під час цього удару, як і минулого, використовували тактику масованої атаки, залітаючи одними маршрутами, намагаючись перевантажити ППО.
Реактивні «Шахеди» у невеликій кількості намагалися атакувати Київ з півночі, при цьому застосовувалися як «Герань-3», так і «Герань-4».
«Шахедів» з керуванням було мало, у цій атаці ворог робив ставку на масовість, а не на ефективність.
Крім того, спроб керувати «Шахедами» з Білорусі цього разу не фіксувалося.
«Висновки робити зарано. Можливо тому, що весь удар був на Київ, а не на західну частину України, як минулого разу», – припустив Флеш.
Флеш наголосив, що реальної військової доцільності у виборі цілей у росіян не було. Об’єкти в Києві обиралися скоріше як формальний привід для терору цивільних.
«Я вважаю, що цілі в Києві були обрані противником лише як привід для удару по місту. Наприклад завод на Лук’янівці, де за роки війни ракетами вже давно рознесли все, що можна було, або територія Командування Сухопутних військ, де з першого дня війни нікого немає, як і на всіх подібних об’єктах Києва», – пояснив він.
Флеш додав, що нічого технологічно чи тактично нового в цій атаці він не побачив.
