Темники та цензура повертаюся, хоча здавалось, що це явище залишилось у минулому з часами пізнього Леоніда Кучми. Володимир Зеленський та його потужний менеджер Андрій Єрмак вміють пробити дно, де здавалось би уже нема чого пробивати
За пів року з державної агенції Укрінформ 35 журналістів звільнились після приходу ставленика офісу президента Олексія Мацуки, який намагався запровадити цензуру та пропаганду влади. Більше того ветеранам було заборонено говорити про проблеми, громадам про гроші, а лікарям про протези та реабілітацію.
Співавторкою вбивчого розслідування "Української правди" є Ангеліна Страшулич — журналістка, яка сама зазнала утисків і звільнилась з Укрінформу через брудні методи Офісу президента. Хронологія взяття під контроль державної агенції і факт жахливих темників якраз розкривають, що мав на увазі державний секретар Ентоні Блінкен, коли говорив про те, що Україні дуже важливо не стати копією Росії.
Зараз чимало шириться спекуляцій для того, для чого нам державна агенція? Укрінформ — це наша історична спадщина часів УНР, тоді він називався Українська телеграфна агенція. Її першим керівником був публіцист, філософ та ідеолог українського інтегрального націоналізму Дмитро Донцов. Тобто уявіть глибину падіння, коли очільником агенції з Банкової було призначено особу, в профпридатності якої засумнівався на момент указу навіть Андрій Єрмак. Більше того Олексій Мацука славиться цитатами про "патріотизму в журналістиці не місце", "радикальні погроми" та спічами про те, як військові хейтять молодих хлопчиків з ментівських академій ДНР, які влаштувались на роботу на канал Freedom.
Впевнена, що Дмитро Донцов та гетьман Павло Скоропадський в гробах перевертаються, коли бачать як із їхнього дітища, яке пережило "совок" та після Революції гідності стало доволі якісним ресурсом — ліплять листок пропаганди. Та варто уже нарешті бити у дзвони. Бо це не просто вимкнення трьох опозиційних каналів із телемарафону "аби Порошенко не піарився". Це не просто таврування журналістів-розслідувачів чоловічої статі "ухилянтами", а жінок "наркоманками" — як це масовано було в придворних анонімних Telegram-каналах.
Зеленський, за російськими лекалами, організував наступ на свободу слова тими самими методами, що і в Росії 20 років тому. Телемарафон коштом платників податків — працевлаштування кумів і співробітників "Кварталу". У нас навіть зʼявилась своя Крістіна Потупчик — речниця Єрмака Даша Зарівна. Саме вона, як свідчить розслідування "Української правди", привела до Мацуки заступниками осіб, яких цікавив фінансовий бік та провладні наративи.
Хоча зараз деякі медіаперсони почали кампанію з порятунку Олексія Мацуки, можна з впевненістю сказати, що це профнепридатна особа. Саме він у 2020 році пішов "реформувати" канал іномовлення UATV. У підсумку від пристойного ресурсу лишились ріжки та ніжки. А на те, що вийшло — маю на увазі канал "Дом" - не глянеш без сліз.
За шість місяців потужного керування Мацука розвалив роботу колективу агенції, дискредитував державу, а ще під час війни виписував собі зарплату у багато разів більшу за співробітників. Він особисто розсилав руками темники для низки регіонів. Де по суті регіональним кореспондентам пропонували взяти на себе роль партійних агітаторів Андрія Борисовича та Володимира Олександровича.
Серед темників, які вражають, можна виокремити заборону ветеранам Дніпропетровщини виходити на люди з інтервʼю, якщо у них виникли проблеми з оформленням матеріальної чи психологічної допомоги. Очевидно, влада хоче удати, що у нас нема ветеранів з ампутованими кінцівками та ПТСР, яким може бути фізично складно зібрати документи й поїхати на маршрутці в Дніпро. А ще вистояти там без матюків довгу чергу.
Зе-влада не поважає навіть своїх земляків із Кривого Рогу та Нікополя. Не секрет, що через близькість до лінії фронту та підрив Каховської ГЕС у громадах періодично виникають проблеми з водопостачанням. Так от приписи Мацуки суворо забороняли брати інтервʼю у містян, які могли сказати щось недобре про владу.
Надзвичайно цікавий темник був заготовлений для Івано-Франківщини. Якщо тема стосувалась гуманітарної допомоги та підтримки біженців - бан на коментарі отримували представники партій "Європейська солідарність", "Свобода", "Батьківщина", "Платформа громад" на навіть "За майбутнє". Щодо останнього дуже цікаво, бо цей політичний проєкт повʼязували з Ігорем Коломойським — вельми дружнім олігархом до Зеленського.
Громадам Франківщини було суворо заборонено коментувати тему прозорості бюджетів. Про це могли говорити лише ставленики Банкової.
Окремий шок це те, що темник стосувався навіть інтервʼю з родичами, у яких чоловік або син зник безвісти або загинув на фронті. Тему могла коментувати лише очільниця ВЦА та пару чиновників. В бан ішли всі депутати міських, селищних та сільських рад. Що вражає, що низка депутатів зараз самі перебувають в лавах ЗСУ.
На Львівщині з багатьох тем закенселили мера Андрія Садового та Львівську міську раду. А ще небажаним коментатором виявився відомий популяризатор української мови Святослав Літинський.
Хто такий Літинський? Це активіст, який виборов необхідність маркувати побутову та електронну техніку українською мовою іноземними компаніями — наклейки та інструкції та панелях пралок, мікрохвилівок, приладах низки марок авто — це його заслуга. Також завдяки пачці судових позовів — було скасовано серію постанов про російську як регіональну мову.
Тож коли Марина Сингаівська — заступниця головного редактора Укрінформу пішла на зустріч із послами G7 із копіями темників — наші західні партнери були в шоковому стані. Юрій Ніколов, редактор видання "Наші гроші" теж був на тій зустрічі та не приховував нецензурних емоцій.
Очевидно, що після того, коли правда випливла назовні, Банкова вирішила удати, що нічого такого не було. Тому Мацуку звільнили, а на посаду нового гендиректора поставили військового журналіста Сергія Череватого. Ну щоб заткнути пельки всім критикам — ось вам військовий, беріть і їжте.
Утім це не вирішує ані проблему самого Укрінформу, ані загрозу повернутись в часи Дмитра Табачника.
Однак можу сказати, що той, у кого в голові на Банковій народилась ідея темників на ветеранські та волонтерські теми у 2024 році — відвертий ідіот. Бо інформація нині розповсюджується зі швидкістю світла. І ветеран, який в умовному селі під Павлоградом не отримує належної допомоги — може записати відео в TikTok. Таким чином він збере мільйони переглядів та лайків. І навіть вечірній випуск ТСН з Наталкою Мосейчук буде змушений зробити про нього розлогий сюжет.
Отакі історії — це сигнал суспільству не бути вівцями й не мовчати заради "перемоги та красивого лідера, у якого немає альтернативи". Найгірше на цій війні не просто втратити людей і території. Найгірше — стати подобою Росії з маленьким Путіним і відсутністю демократії. Бо хоча в оригінальної Росії цього нема — їх рятують газ, нафта та уран. У нас на експорт лише наша свобода та демократія.
Великі й потужні менеджери мали б подумати, чи варто лізти брудними руками в Укрінформ. Бо на відміну від телемарафону — там справді працюють достойні журналісти. Яких не зламав Янукович і учні його теж.
