Не вщухає в мережах дискусія щодо закону про вступ до вишів без ЗНО дітей з окупованих ОРДЛО.Саме зараз з’являються “вдумливі”, тонко прораховані кремлівськими політтехнологами статті, в яких автори рвуть волосся на грудях і патетично питають: “Ти що? Хочеш назвати всіх цих нещасних діток сєпарами? Ах ти ж орк поганий, а ще ельфом прикидався! Ви ж в Європу йдете! А ті дітки томік “Кобзаря” за пазухою носять!”. Ось, полюбуйся — яскравий зразок маніпуляцій:
https://jyrnalist.com.ua/ty-prosto-separ/Признайтесь, вам же таке траплялось у стрічці? І якось так незручно стає... І ти хочеш бути ельфом, а не орком. І вже погоджуєшся, що заради діток, воно, канєшно, тойво, треба поступитись... Не хочеться бути винуватим...Але ж щось тобі муляє, так?
Я скажу що. Бо ти вже бачив таке, і не раз.
Це класична російська практика: прикриватись дітьми. Бити в найболючіше.
Хочеш, я тебе звільню від відчуття провини?
Задай собі питання: а хто насправді винний в тому, що ці діти не мають можливості вивчати рідну мову? Готуватись до ЗНО? Хто їм це заборонив?
Точно не Україна. І не ти, 100%.
І отут самий цимус. Замість того, щоб вимагати покарати росію за те, що позбавила дітей з окупованих територій права на освіту і на вивчення рідної мови, фокус дискусії зміщено на моральні якості українців.
Кремлівські посіпаки відкрили свої чорні ротяки і суцільним потоком ллють гидоту на українців. Не тебе і на мене. На нас. Е, стапе!! Це не Україна тут агресор. І не українці. І, зокрема, точно не ти!
І турботою про дітей тут і не пахне. Скоріше, навпаки (кажу, як колишній педагог).
Це хороші діти. Вони слухають свою вчительку, своїх рідних (бо вони хороші діти!), які їм кажуть, що гіві-мотороли — герої, а українці — криваві розбійники. Які їм вкладають голови міфи про велич росії і про меншовартість України.
Єдиний шанс на сьогодні, щоб дитина поборола це промивання мізків — вивчити українську мову, українську історію. Тоді ці діти матимуть шанс відчути себе частиною українського суспільства.
Що робить цей закон, який прийняли шмарклі в злочинному зговорі з жопоблоком і голосом пінчука?
Вони відкинули цих дітей. Відкупились. Не стали за них боротись. Вони сказали: нам пофігу, чи вважають ці діти гіві-моторолу героями, ось їм диплом в зуби і хай ідуть потім працювати на всяких гіркіних. Можуть навіть воювати проти нас, нам пофігу (ми ще й навчимо їх у вишах, як краще нас убивати).
А тепер зупиніться і подумайте: це ДІЙСНО турбота про дітей з окупованих територій України?
Не треба втягувати дітей в політику. Треба ПРОСТО ЗАСТАВИТИ ДОРОСЛИХ забезпечити права цих дітей. І все.
Над цими студентами вишів, які скористаються такою пільгою, завжди висітиме клеймо, бо інші діти ображатимуться, адже це вони ходили на курси і до репетитора, а не ці діти.
Так, діти доволі жорстокі у своєму середовищі. У них ще не вироблені всі соціальні навики. І я більш ніж впевнена, що більшість з дітей з окупованих територій, які хочуть вчитись у своїй країні, успішно здали б ЗНО, якби мали таку можливість.
То за що насправді треба було боротись Україні?
Відповідь проста: за те, щоб діти з окупованих районів ОРДЛО мали право вивчати рідну мову і готуватись до ЗНО.
Влада розділяє наших дітей. Заглядаючи в очі путіну, чи куди там путіну вона заглядає, влада ігнорує потреби дітей з окупованих територій, створюючи штучні приводи для ненависті.
Для чого це владі?
Для того, щоб:
- інформаційно прикрити злочини росії (що влада робить постійно і цілеспрямовано);
- звинуватити у злочинах росії українців (що влада робить постійно і цілеспрямовано);
- прикритись дітьми і жінками (що влада робить постійно і цілеспрямовано);
- привчити українців до почуття провини перед жителями окупоаних територій (хоча мало б бути навпаки, здебільшого)
- привчити українців платити “житєлям дамабаса”.
Усе це — російські хотєлки, які з щенячою радістю втілюють слуги наріду, в зговорі із залишками ригів і голосу пінчука, під прямим управлінням кремля.
Це — елемент гібридної війни. І тут ми знову відступили. Ми програли цю битву.
Все ж сподіваюсь, що ми не програли війну. Ми ж такі собі замріяні ангели, якщо зараз все прогавимо — хай борються наші діти. І внуки. І правнуки. Ще років зі 100. Так?
* І, так, на фото — той самий російський бомж, фото якого влада використала як одну з ключових ілюстрацій для Конституції України. І, так, вони відкрито на нас плюють. Бо для них ми — російські бомжі.
