Одна зелена секретарка, Ну, та, шо писар в ОПі Зе, Поїхала рішать вопроси В Берлін, на зустріч взрослих дядь. Там плазувала навкарачки, Лизала дупу москалям, І привезла всім нам подачки Із барского плеча — хохлам. Карочє, будем жити мирно. Лиш тільки вибори зробить В ОРДЛО, щоб гіві-мотороли Могли спокійненько рулить. Прокуратуру шоб обрали, Свою, ОРДЛОвську, і змогли За дупу ЗСУшних взяти, Й на гільйотину потягти. Щоби ніхто не сумнівася, Що ЗСУ стріля спецом У дитсадки і у лікарні, І в ветеранів аж бігом. Про це ще Мендель нам казала У перші преЗЕдентські дні, Та польта з Порохом боролись, І досі борються в лайні... І ті, хто завивав щоденно Про гіві-моторол в ВееР - Тепер жують гівно смиренно Й крокують у есесесер. А що нарід? Нарід страждає. Страждати наш нарід лиш рад. Йому покажуть серіала- І він полізе в самий АД. І вже ніхто не вірить в правду. Бо негативний досвід є. Хотілося б із цим боротись, Та соловейко не дає? І наче на очах облуда. Пропала грамота: ти де? Ти спиш, тобі все це лиш сниться, Це сон! Лиш соловейко..Бльо! ...Одна зелена секретарка, Ну, та, шо писар в ОПі Зе, Поїхала рішать вопроси. Вона гівна нам привезе... І нерви більше не спроможні, Щоб осягнути це усе... І хочеться ядрьону бомбу, Яка оце усе знесе... І тільки світло і мовчання... І тільки житіє моє... ...Одна зелена секретарка, Ну, та, шо писар в ОПі Зе...
